Рішення № 138084323, 08.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2026 року справа № 520/9354/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, буд. 2,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ: 20001711) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління СБ України в Харківській області, які виразилися в не зарахуванні вислуги в пільговому обчисленні в загальній кількості 2 роки 5 місяців та 29 днів вислуги, здобутої ОСОБА_1 за періоди проходження військової служби у підрозділах по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Харківській області з 18.07.2008 по 01.03.2012 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 07.09.2018 по 11.01.2019, до вислуги років;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити підполковнику ОСОБА_1 , на підставі його заяви від 25.03.2026 зарахування, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції чинній станом на 30.09.2020) до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 18.07.2008 по 01.03.2012 та з 07.09.2018 по 11.01.2019 у загальній кількості 2 роки 5 місяців та 29 днів про що внести відповідні зміни до наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск від 29.09.2020 про його виключення із списків особового складу в частині календарної вислуги років;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області змінити формулювання наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск про виключення із списків особового складу ОСОБА_1 наступного змісту: «календарна вислуга років на 30 вересня 2020 року складає 17 років 02 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 01 рік 09 місяців 21 день, загальна 19 років 09 днів» на формулювання у наступній редакції: «календарна вислуга років на 30 вересня 2020 року складає 19 років 08 місяців 17 днів».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління Служби безпеки України в Харківській області протиправно не зараховано вислуги в пільговому обчисленні до вислуги років.

Представником Управління Служби безпеки України в Харківській області до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в структурних підрозділах Управління Служби безпеки України, та з 30 вересня 2020 року був виключений зі списків особового складу, що підтверджується витягом з наказу Управління СБ України в Харківській області (по особовому складу) від 29.09.2020р. №208-ОС/дск.

Календарна вислуга років складає 17 років 02 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 01 рік 09 місяців 21 днів, загальна 19 років 09 днів.

27.03.2026р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до календарної вислуги років, вислугу в пільговому обчисленні за періоди проходження служби у підрозділах по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Харківській області з 18.07.2008р. по 01.03.2012р. та у період з 07.09.2018р. по 11.01.2019р., під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у загальній кількості 2 роки 5 місяців та 29 днів на пільгових умовах, необхідні для призначення пенсії за вислугу років. Крім того, позивач у зазначеній заяві просив внести відповідні зміни до наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск від 29.09.2020р. про його звільнення (виключення зі списків особового складу) в частині календарної вислуги років.

Листом Управління Служби безпеки України в Харківській області від 30.03.2026р. №70.1/70/16-4801 повідомив позивача що базовою умовою для зарахування пільгової вислуги років є наявність календарної вислуги років для призначення пенсії, тобто 25 календарних років.

Відповідно до наявних даних, загальний строк календарної вислуги складає 17 років, що свідчить про відсутність підстав для зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги років.

Позивач, не погодившись із вищевказаним, звернувся до суду з позовом в цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992(в подальшому - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону України).

Згідно ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" (особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські) -"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону).

Постановою Верховної Ради України від 12.10.1994 № 199/94-ВР затверджено Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів Служби безпеки України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Підпунктом 3.5 пункту 3 вищевказаного положення визначено, що співробітникам спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, які виконують оперативні завдання, пов`язані з проникненням у злочинні угруповання, в тому числі у місцях позбавлення волі, термін виконання таких завдань зараховується у вислугу років для одержання пенсії з розрахунку один день за три дні. Посадовий оклад за цей час виплачується у потрійному розмірі.

Згідно п.п. 3.6 Постанови №199/94-ВР встановлено, що стаж для призначення пенсій співробітникам спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю обчислюється з розрахунку 1,5 дня за кожний день служби в цих підрозділах, за переліком посад, що визначається Головою Служби безпеки України Підпунктом 3.15 Постанови №199/94-ВР встановлено, що працівники спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю користуються й іншими пільгами, передбаченими для співробітників Служби безпеки законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Службу безпеки України", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", а також іншими нормативними актами, що видаються відповідно до них.

07.05.1996 Верховна Рада України постановою № 182/96-ВР поширила на співробітників слідчих і оперативних підрозділів Служби безпеки України, які розслідують кримінальні, ведуть оперативно-розшукові справи про корупцію та організовану злочинну діяльність та ін., чинність пункту 3 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів Служби безпеки України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, затвердженого Постановою Верховної Ради України №199/94-ВР від 12.10.1994, шляхом внесення відповідного роз`яснення (примітки) до вище вказаного пункту 3 Фінансове та соціально-побутове забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Постанови №199/94-ВР.

Разом з цим, Постановою № 182/96-ВР зазначено, що переліки посад співробітників слідчих і оперативних підрозділів Служби безпеки України, на яких поширюється чинність зазначеного пункту, а також умови і порядок його виконання визначаються Головою Служби безпеки України.

Крім того, згідно підпункту в) пункту 3 «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», затвердженого постановою Кабінету міністрів України №393 17 липня 1992 року (далі - порядок № 393) стаж роботи працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяця у вищезазначених підрозділах згідно з переліком посад, визначених Службою безпеки України.

На виконання положень вище вказаної Постанови №199/94-ВР, а також Порядку №393 СБ України встановлений Перелік посад та умов встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям СБ України, затверджений наказом СБ України від 18.10.2006 р. № 690/дск.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи архівної довідки управління Служби безпеки України в Харківській області від 24.02.2026р. №70.1/70/17-2816, позивач з 18.07.2008р. по 01.03.2012р. працював співробітником Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Харківській області.

Вислуга років у пільговому обчисленні за вказаний період склала 01 рік 09 місяців і 21 день.

Разом з тим, позивач з 07.09.2018р. по 11.01.2019р., брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 24.02.2026р. №70.1/70/17-2816.

Відповідно до підпункту а) п. 3 Порядку №393, який був чинним на момент звільнення позивача з військової служби, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, у період з 07.09.2018р. по 11.01.2019р., позивачу як співробітнику (військовослужбовцю) УСБУ в Харківській області, має бути зараховане пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії один місяць служби за три місяця.

Тобто, вислуга років у пільговому обчисленні за вказаний період склала 01 рік 12 днів, а загалом, за період проходження військової служби позивачем здобуто вислугу 2 роки 5 місяців та 29 днів на пільгових умовах.

Суд зазначає, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і положенням цього Закону не суперечить.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.

Аналіз наведених правових норм у поєднанні з положеннями Порядку № 393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість була передбачена Порядком №393 (чинним на день звільнення позивача з військової служби).

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Тобто, пільгове обчислення вислуги років застосовується при призначенні пенсії після набуття такого права на пенсію.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач має право на зарахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а зобов`язання відповідача здійснити зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 18.07.2008р. по 01.03.2012р. та з 07.09.2018р. по 11.01.2019р. у загальній кількості 02 роки 05 місяців та 29 днів, про що внести відповідні зміни до наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск від 29.09.2020р. в частині календарної вислуги років, а також зобов`язання відповідача змінити формулювання наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск про виключення із списків особового складу ОСОБА_1 відповідає меті належного поновлення прав позивача та слугуватиме досягненню того, щоб виниклий між сторонами спір було остаточно вирішено.

Суд ураховує, що це відповідатиме принципу ефективного захисту.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. Вказані висновки відповідають висновкам Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Дискреційних повноважень з приводу зарахування до календарної вислуги років вислугу в пільговому обчисленні, та зміни формулювання наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск про виключення із списків особового складу ОСОБА_1 судом не встановлено, а відповідачем не доведено.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління СБ України в Харківській області, які виразилися в не зарахуванні вислуги в пільговому обчисленні в загальній кількості 2 роки 5 місяців та 29 днів вислуги, здобутої ОСОБА_1 за періоди проходження військової служби у підрозділах по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Харківській області з 18.07.2008 по 01.03.2012 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 07.09.2018 по 11.01.2019, до вислуги років.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити підполковнику ОСОБА_1 на підставі його заяви від 25.03.2026 зарахування, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції чинній станом на 30.09.2020) до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 18.07.2008 по 01.03.2012 та з 07.09.2018 по 11.01.2019 у загальній кількості 2 роки 5 місяців та 29 днів, про що внести відповідні зміни до наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск від 29.09.2020 про його виключення із списків особового складу в частині календарної вислуги років.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області змінити формулювання наказу Управління СБ України в Харківській області №208-ОС/дск про виключення із списків особового складу ОСОБА_1 наступного змісту: «календарна вислуга років на 30 вересня 2020 року складає 17 років 02 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 01 рік 09 місяців 21 день, загальна 19 років 09 днів» на формулювання у наступній редакції: «календарна вислуга років на 30 вересня 2020 року складає 19 років 08 місяців 17 днів».

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров