Рішення № 138084230, 09.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2026 року № 520/32168/24

Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект" (вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61028, код ЄДРПОУ 39477455) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000520/2 від 30.08.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807200/2024/000634;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000531/2 від 05.09.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807200/2024/000646;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000532/2 від 09.09.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000647.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості № 807000/2024/000520/2 від 30.08.2024 року, № 807000/2024/000531/2 від 05.09.2024 року та № 807000/2024/000532/2 від 09.09.2024 року, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807200/2024/000634, № UА 807200/2024/000646 та № UA 807200/2024/000647 Харківської митниці є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому Харківська митниця проти позову заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що Харківською митницею не вимагались від позивача зайві документи, а лише ті, що можуть містити числове значення необхідне для обрахунку складових значень митної вартості товару.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Промкомплект» (код ЄДРПОУ - 39477455) зареєстровано як суб`єкт господарювання у відповідності до норм діючого законодавства.

Під час розгляду справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП Промкомплект» та TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (NIP 6182197364, Poland) було укладено договір від 24.05.2024 року та специфікація (додаток №1) від 24.05.2024 на поставку наступного товару: PRET PLASKI 10х16_S480W_5,8 NN N/Пруток плоский розміром 100х16 сталь S480W, висота 5,8 мм, у кількості 68 тон, за ціною 3664,5 за тонну, загальною вартістю 249186,00 злотих; PRET PLASKI 110X16_S480W_5,8 NN N/Пруток плоский розміром 110х16 сталь S480W, висота 5,8 мм у кількості 74 тони, за ціною 3664,5 за тонну, загальною вартістю 271173,00 злотих. Умова поставки; FCA Mikolow, Poland (Іncoterms-2010); Умови платежу: на протязі 30 календарних днів з дати поставки; код товару 72283070; дата поставки до 01.08.2024 року.

Також між сторонами було укладено специфікацію (додаток №1-1) від 26.07.2024 року, відповідно до якої здійснюється поставка наступного товару: PRET PLASKI 100х16_S480W_5,8 NN N/Пруток плоский розміром 100х16 сталь S480W, висота 5,8 мм, у кількості 20 тон, за ціною 3664,5 за тонну, загальною вартістю 73290,00 злотих. Умова поставки: FCA Mikolow, Poland (lncoterms-2010), умови платежу: на протязі 30 календарних днів з дати поставки; код товару 72283070; дата поставки до 01.10.2024 року.

Також між сторонами було укладено специфікацію (додаток №2) від 19.08.2024 року, відповідно до якої здійснюється поставка наступного товару: Drut ciagniony 7.0 mm - 0,04/+0,04 SH wg normy EN 10270-1:2011 materialu drutu C82D2-CrVCH-HT wytrzymalosc Rm [MРa] 1540-1710, у кількості 1,322 тони, за ціною 5700 за тонну загальною вартістю 7535,40 злотих. Умова поставки: FCA Mikolow, Poland (lncoterms-2010); умови платежу: на протязі 30 календарних днів з дати поставки; код товару 72171090; дата поставки до 01.10.2024 року.

Також між сторонами було укладено специфікацію (додаток №3) від 22.08.2024 року, відповідно до якої здійснюється поставка наступного товару: PRET PLASKI 100х16_S480W_5,8 NN N/Пруток плоский розміром 100х16 сталь S480W, висота 5,8 мм, у кількості 163 тон, за ціною 3664,5 за тонну, загальною вартістю 597313,5 злотих. Умова поставки: FCA Mikolow, Poland (lncoterms-2010); умови платежу: на протязі 30 календарних днів з дати поставки; код товару 72283070; дата поставки до 01.10.2024 року.

Відповідно до умов зазначеного договору та специфікацій продавець в особі TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (NIP 6182197364, Poland) виставив позивачу рахунок-фактуру (інвойс № FE FE 3/08/2024 від 26.08.2024 на постачання: PRET PLASKI 100х16_S480W_5,8 NN N; PRЕT PLASKI 100х16_S480W_5,8 NN N, що постачався ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" згідно договору на поставку б/н від 24.05.2024 року з 3664,5 злотих; Drut ciagniony 7.0 mm - 0,04/+ 0,04 SH wg normy EN 10270-1:2011 materiatu drutu C82D2-CrVCH-HT wytrzymalosc Rm [MPa] 1540-1710/, що постачався ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" згідно договору на поставку б/н від 24.05.2024 року - 5700,00 злотих за тонну, на загальну вартість 78905,21 злотих.

З метою митного оформлення вказаних товарів представником позивача 29.08.2024 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці подано митну декларацію ЕМД № 24UA80720012885U6 на товар: №1 «IНША СТАЛЬ ЛЕГОВАНА, прутки та бруски без подальшого оброблення пiсля гарячого прокатування, гарячого волочіння... » код товару 7228307000, що надійшов на адресу позивача від TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA 62-800, Kalisz, ul. Zielona, 12, numer REGON: 524940045 NIP:6182197364, KRS 0001029365, Poland.

На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією подано пакет документів: Пакувальний лист (Packing list) № 21082024 від 26.08.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FE3/08/2024 від 26.08.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2608 від 26.08.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AS0386472 від 27.08.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 586 від 27.08.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 27.08.2024; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Висновок ДЗІ №3-3/752 від 09.08.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів Б/н від 24.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода №б/н від 06.06.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. №1 від 24.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. №2 від 19.08.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. №3 від 22.08.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода №б/н від 01.07.2024; Договір про надання послуг митного брокера № 12/2020 від 27.04.2020; Договір (контракт) про перевезення № 0707 від 07.07.2023; Інші некласифіковані документи, Закупівельний рахунок №4026548 від 25.07.2024; Інші некласифіковані документи, Закупівельний рахунок №534/08/ від 09.08.2024; Інші некласифіковані документи, Заявка №0608РL2 від 26.08.2024; Інші некласифіковані документи, комерційна пропозиція №б/н від 29.07.2024; Інші некласифіковані документи, Лист відправника б/н від 28.05.2024; Інші некласифіковані документи. Сертифікат якості № 85806223 61 від 27.05.2024; Інші некласифіковані документи, Сертифікат якості № 85904642 61 від 21.08.2024; Інші некласифіковані документи, Технічний опис від 09.08.2024; Копія митної декларації країни відправлення № 24PL335010E1026502 від 27.08.2024.

Митним органом направлено позивачу запит № 634 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару № 1 за ЕМД № 24UA807200012885U6 від 29.08.2024 та про необхідність надання додаткових документів.

У відповідь на запит 29.08.2024 позивачем було направлено до Харківської митниці лист №0829/24 з поясненнями щодо формування митної вартості товару за основним методом, а також лист №0830/2024 від 30.08.2024 з поясненнями, що інші документи, ніж надані до митного органу, у декларанта відсутні.

30.08.2024 Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000/2024/000520/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000634.

Зі змісту вказаного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- наявні митні оформлення подібних (аналогічних) товарів по даному підприємству;

- наданий до митного оформлення експертний висновок від 07.08.2024 №3-3/752 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою підтвердження заявленої вартості товарів, в зв`язку з тим, що висновок має виключно інформаційний характер, та видано на попередні комерційні документи;

- декларантом надана експортна декларація №24PL335010E1026502 без перекладу згідно ст. 254 МКУ;

- відсутній прайс-лист, калькуляція виробника товару;

- копія митної декларації країни відправлення під кодом 9610№№24PL335010E1026502, в якій зазначена вартість по товару №1 - 72547 PLN (польських злотих), але у МД значення фактурна вартість на рівні 71369,81 РL, тобто не враховано всі складові митної вартості;

- витрати на навантаження повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості не була врахована, (тобто можливо не включено всі складові митної вартості);

- містяться розбіжності, згідно заявки на перевезення від 26.08.2024 №2608PL2 вага товару складає 22,5 тн, згідно товаросупровідних документів СМR, пакувальний лист вага брутто складає 20,833 тн.;

- декларантом не заповнена графа 4ДМВ в порушення наказу МІНФІНУ від 24.05.2012 № 599;

- декларантом надано закупівельний рахунок № 4026548 від 25.07.2024 року тільки на арт. PР_100Х16_S480W5.80NN N, на аpт PP_110X16_S480W5.80 NN N закупівельний рахунок не надано;

- ненадано декларантом всіх витребуваних додаткових документів передбачених п.3 ст.53 МКУ, та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості.

З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, шо рівень митної вартості подібних товарів у максимальній наближений до митного оформлення час становить: тов.№l - 1,45 USD/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібні товари, оформлені на таких саме комерційних умовах (FСА) з країною виробництва Польща (EU), наявністю торгової марки, СМС Poland Sp.z.о.о., що також має схожі характеристики та складається з схожих компонентів, завдяки цьому виконує однакові функції, у максимально приближений час, що наявні: товар 1 - №UA806040/2024/1491 від 17.06.2024 року (тов.3), вага - 9195 кг. При прийнятті рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Отже, коригування здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає 1,45 USD/кг.

Позивач, не погодившись із завищенням митної вартості, звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 Митного кодексу України та надав відповідачу нову митну декларацію № 24UA807200012989U0 та додатково сплатив ПДВ у розмірі 72979,54 грн (відповідно до гр. 47 митної декларації, СП 55),

Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 27.11.2024 p.».

Керуючись ч.8 ст.55 Митного кодексу України, якою передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач звернувся до відповідача із заявою № 0511/24 від 05.11.2024 з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару, але отримав лист від 15.11.2024 із відмовою в скасуванні рішення про коригування митної вартості.

Також з метою митного оформлення вказаних товарів представником позивача 05.09.2024 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці подано митну декларацію ЕМД № 24UA807200013213U6 на товар: №1 «IНША СТАЛЬ ЛЕГОВАНА, прутки та бруски без подальшого оброблення пiсля гарячого прокатування, гарячого волочіння... » код товару 7228307000, що надійшов на адресу позивача від TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA 62-800, Kalisz, ul. Zielona, 12, numer REGON: 524940045 NIP:6182197364, KRS 0001029365, Poland.

На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією подано пакет документів: Пакувальний лист (Packing list) № 29082024 від 29.08.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FE7/08/2024 від 29.08.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2908 від 29.08.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AS0386477 від 30.08.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000204 від 30.08.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5 від 30.08.2024; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Висновок ДЗІ №3-3/752 від 09.08.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів Б/н від 24.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода №б/н від 06.06.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. №1 від 24.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. №3 від 22.08.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода №б/н від 01.07.2024; Договір про надання послуг митного брокера № 12/2020 від 27.04.2020; Договір (контракт) про перевезення № 2908 від 29.08.2024; Інші некласифіковані документи, Договір експедиції №01/06/2023 від 01.06.2024; Інші некласифіковані документи, Додаток до експортної №24SC1UI від 30.08.2024; Інші некласифіковані документи, Закупівельний рахунок №4026548 від 25.07.2024; Інші некласифіковані документи, Заявка №2908РL1 від 29.08.2024; Інші некласифіковані документи, Комерційна пропозиція №б/н від 29.07.2024; Інші некласифіковані документи, Лист відправника б/н від 28.05.2024; Інші некласифіковані документи, Сертифікат якості № 85904642 61 від 21.08.2024; Копія митної декларації країни відправлення № 24PL335010E1041520 від 30.08.2024.

Митним органом направлено позивачу запит № 647 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару № 1 за ЕМД № 24UA807200013213U6 від 05.09.2024 та про необхідність надання додаткових документів.

У відповідь на запит 05.09.2024 позивачем було направлено до Харківської митниці лист №0509/24 з поясненнями щодо формування митної вартості товару за основним методом, а також лист №0509-01/24 від 05.09.2024 з поясненнями, що інші документи, ніж надані до митного органу, у декларанта відсутні.

05.09.2024 Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000/2024/000531/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000646.

Зі змісту вказаного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- наявні рішення про визначення митної вартості по даному підприємству;

- наданий до митного оформлення експертний висновок від 07.08.2024 №3-3/752 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою підтвердження заявленої вартості товарів, в зв`язку з тим, що висновок має виключно інформаційний характер, та видано на попередні комерційні документи;

- декларантом надана експортна декларація №24PL335010E1041520 без перекладу згідно ст. 254 МКУ;

- відсутній прайс-лист, калькуляція виробника товару;

- копія митної декларації країни відправлення під кодом 9610№№24PL335010E1041520, в якій зазначена вартість по товару №1 83629,00 PLN (польських злотих), але у МД значення фактурна вартість на рівні 82297,34 РL, тобто не враховано всі складові митної вартості;

- витрати на навантаження повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості не була врахована, (тобто можливо не включено всі складові митної вартості);

- відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відповідно до рахунку на транспортні послуги №СФ-0000204 від 30.08.2024 року;

- декларантом надано рахунок на транспортні послуги №СФ-0000204 від 30.08.2024 року, в якому оплата здійснюється по транспортному договору №29.08.2024 №2908, але до митного оформлення надано договір 29.08.2023 року №2908;

- декларантом надано сертифікат якості №85904642 61765Е670 від 21.08.2024 року на вагу товару 6994 кг (задекларував 22458 кг);

- декларантом не заповнена графа 4ДМВ в порушення наказу МІНФІНУ від 24.05.2012 № 599.

- ненадано декларантом всіх витребуваних додаткових документів передбачених п.3 ст.53 МКУ, та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості.

З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, шо рівень митної вартості подібних товарів у максимальній наближений до митного оформлення час становить: тов.№l - 1,45 USD/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібні товари, оформлені на таких саме комерційних умовах (FСА) з країною виробництва Польща (EU), наявністю торгової марки, СМС Poland Sp.z.о.о., що також має схожі характеристики та складається з схожих компонентів, завдяки цьому виконує однакові функції, у максимально приближений час, що наявні: товар 1 - №UA806040/2024/1494 від 17.06.2024 року (тов.1), вага - 9195 кг. При прийнятті рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Отже, коригування здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає 1,45 USD/кг.

Позивач, не погодившись із завищенням митної вартості, звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 Митного кодексу України та надав відповідачу нову митну декларацію № 24UA807200013231U7 та додатково сплатив ПДВ у розмірі 84869,93 грн (відповідно до гр. 47 митної декларації, СП 55),

Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 01.12.2024 p.».

Керуючись ч.8 ст.55 Митного кодексу України, якою передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач звернувся до відповідача із заявою № 0611/2024 від 05.11.2024 з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару, але отримав лист від 15.11.2024 із відмовою в скасуванні рішення про коригування митної вартості.

Крім того, з метою митного оформлення вказаних товарів представником позивача 09.09.2024 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці подано митну декларацію ЕМД № 24UA807200013291U4 на товар: №1 «IНША СТАЛЬ ЛЕГОВАНА, прутки та бруски без подальшого оброблення пiсля гарячого прокатування, гарячого волочіння або екс...» код товару 7228307000, що надійшов на адресу позивача від TOP ALLIANCE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA 62-800, Kalisz, ul. Zielona, 12, numer REGON: 524940045 NIP:6182197364, KRS 0001029365, Poland.

На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією подано пакет документів: Пакувальний лист (Packing list) № 03092024 від 03.09.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FE1/09/2024 від 03.09.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0309 від 03.09.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) № PL/MF/AS0386492 від 04.09.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №603 від 04.09.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 04.09.2024; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Висновок ДЗІ №3-3/752 від 09.08.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів Б/н від 24.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода №б/н від 06.06.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. №1 від 24.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. №3 від 22.08.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод. угода №б/н від 01.07.2024; Договір про надання послуг митного брокера № 12/2020 від 27.04.2020; Договір (контракт) про перевезення № 0707 від 07.07.2023; Інші некласифіковані документи, Додаток до експертної №24SC1UKR від 04.09.2024; Інші некласифіковані документи, Закупівельний рахунок №4026548 від 25.07.2024; Інші некласифіковані документи, Заявка №0409РL1 від 04.09.2024; Інші некласифіковані документи, Комерційна пропозиція №б/н від 29.07.2024; Інші некласифіковані документи, Лист відправника б/н від 28.05.2024; Інші некласифіковані документи, Сертифікат якості № 85904642 61 від 21.08.2024; Копія митної декларації країни відправлення № 24PL335010E1061857 від 04.09.2024.

Митним органом направлено позивачу запит № 648 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару № 1 за ЕМД № 24UA807200013291U4 від 09.09.2024 та про необхідність надання додаткових документів.

У відповідь на запит 09.09.2024 позивачем було направлено до Харківської митниці лист №0909/24 з поясненнями щодо формування митної вартості товару за основним методом.

09.09.2024 Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000/2024/000532/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000647.

Зі змісту вказаного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром (УКТ ЗЕД 7228307000) по даному підприємству;

- наданий до митного оформлення експертний висновок від 07.08.2024 №3-3/752 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою підтвердження заявленої вартості товарів, в зв`язку з тим, що висновок має виключно інформаційний характер, та видано на попередні комерційні документи;

- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;

- відсутній переклад митної декларації країни відправлення 24PL335010Е1061857 від 04.09.2024, що суперечить вимогам 254 МКУ;

- декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданому рахунку на оплату транспортних послуг від 04.09.2024 №603 відсутня інформація щодо вартості експедиторських послуг, які мають бути включені в вартість п.6.1. про експедирування № 0707 від 07.07.2023 року, тобто можливо не включені всі складові по розрахунку митної вартості;

- до митного оформлення надано договір про експедирування № 0707 від 07.07.2023 року, шо є недійсним, оскільки його дія завершилась 07.07.2024 року;

- до митного оформлення не надано додаток №1 до договору про експедирування № 0707 від 07.07.2023 року, згідно п.6.1., тобто митному органу не можливо перевірити правильність терміну розрахунку між експедитором та замовником;

- відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599;

- відсутня калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

- декларантом надано сертифікат якості № 85904642 617655Е670 на вагу відмінну від ваги, що вказана в декларації;

- декларантом порушено правила заповнення ДМВ графа 4 в порушення наказу МНФІНУ від 24.05.2012 №599;

- не надано декларантом всіх витребуваних додаткових документів передбачених п.3 ст.53 МКУ, та відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості.

З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимальній наближений до митного оформлення час становить: тов.№l - 1,45 USD/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях; товар l) №UA806040/2024/1491 (24UA806040001494U7) від 17.06.2024 року, код товару згідно з УКТ ЗЕД 7228307000, того ж самого виробника, країна походження EU, умови поставки FCA. При прийнятті даного рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Отже, коригування здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає 1,45 USD/кг.

Позивач, не погодившись із завищенням митної вартості, звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 Митного кодексу України та надав відповідачу нову митну декларацію № 24UA8072000133431U7 та додатково сплатив ПДВ у розмірі 79694,44 грн (відповідно до гр. 47 митної декларації, СП 55),

Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 27.11.2024 p.».

Керуючись ч.8 ст.55 Митного кодексу України, якою передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач звернувся до відповідача із заявою № 0711/24 від 05.11.2024 з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару, але відповідь на звернення станом на час звернення до суду отримано не було.

Представником позивача вказано, що оскільки прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення щодо поставленого ним товару, є протиправними, то останні підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч .ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У ході судового розгляду встановлено, що з переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити, які саме недоліки в поданих декларантом документах стали підставою для відмови у погодженні заявленої митної вартості, а також яким чином ці недоліки могли бути усунуті.

При цьому сам факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, без належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості за першим методом, не може вважатися достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Судовим розглядом встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.

Відтак, надаючи оцінку доводам митного органу, що покладені в основу оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Стосовно висновків митного органу щодо недоліків наданих позивачем експортних декларацій, митних декларацій країни відправлення, суд зазначає, що вказані документи не є обов`язковими для підтвердження заявленої митної вартості товару в силу ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення відноситься до переліку додаткових документів, надання яких може мати місце у випадку не підтвердження декларантом заявленої митної вартості документами, наведеними у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Отже, є необґрунтованими посилання митного органу на недоліки наданих позивачем експортних декларацій, митних декларацій країни відправлення.

Водночас, судовим розглядом встановлено, що у документі «підтвердження експорту», який додано до митній декларації країни відправлення № 24PL335010E1026502, вказано наступні значення: Умова поставки: FCA Mikolow, Вартість 78905,21 PLN. ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" запросило цей документ у ТОР ALLIANCE Sp.z о.о. та зробило переклад документу «підтвердження експорту», який було додано до митної декларації країни відправлення №24PL335010E1026502. Вартість 80237,00 PL є статистичною вартістю.

У документі «підтвердження експорту», який додається до митної декларації країни відправлення № 24PL335010E1041520 вказано наступні значення: Умова поставки: FCA Mikolow, вартість 82297,34 PL. ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" запросило цей документ у ТОР ALLIANCE Sp.z о.о. Вартість 83629,00 PL є статистичною вартістю.

У документі «підтвердження експорту», який додається до митної декларації країни відправлення №24PL335010E1061847 вказано наступні значення: Умова поставки: FCA Mikolow, Вартість 78544,89 PLN. ТОВ "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" запросило цей документ у ТОР ALLIANCE Sp.z о.о. Вартість 79879,00 PLN є статистичною вартістю.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій (INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH), яка діє в РП (https://puesc.gov.pl/instrakcja-wypelniania-zgloszen- celnych/czesc-ii/2.1), статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»), Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена.

Тому статистична вартість товару може не співпадати із фактичною вартістю товару.

Про вказане декларант повідомляв митний орган листами від 29.08.2024, від 05.09.2024 та від 09.09.2024, копії яких містяться в матеріалах справи.

Стосовно доводів митного органу щодо того, що витрати на навантаження повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості не була врахована, (тобто можливо не включено всі складові митної вартості) суд зазначає, що такі доводи не можуть вважатися судом обґрунтованими та доведеними, оскільки відповідно до п.2 розділу 2 договору поставки від 24.05.2024 року ціна товару визначається відповідно до умов FCA Польща, відповідно до правил Інкотермс-2010 та включає вартість завантаження товару у продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування, якщо сторони договору не домовились про інше.

Відтак завантаження товару входить до вартості товару.

Стосовно доводів митного органу про відсутність банківського платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відповідно до рахунку на транспортні послуги №СФ-0000204 від 30.08.2024 року та декларантом надано рахунок на транспортні послуги №СФ-0000204 від 30.08.2024 року, в якому оплата здійснюється по транспортному договору №29.08.2024 №2908, але до митного оформлення надано договір 29.08.2023 року №2908, суд зазначає, що на момент подання документів для митного оформлення ТОВ «ВП Промкомплект» ще не здійснило оплату за транспортування.

В подальшому, 11.09.2024 року ТОВ «ВП Промкомплект» сплатило компанії перевізнику вартість транспортно-експедиторських послуг згідно із платіжною інструкцією №2394 від 11.09.2024 року.

Стосовно доводів митного органу щодо надання позивачем рахунку на транспортні послуги №СФ-0000204 від 30.08.2024 року, в якому оплата здійснюється по транспортному договору №29.08.2024 №2908, але до митного оформлення надано договір 29.08.2023 року №2908 суд зазначає, що як свідчить зміст спірних правовідносин вказаний рахунок було отримано позивачем від перевізника, а відтак допущення помилок саме перевізником не може бути поставлено у вину позивачу.

Стосовно доводів митного органу щодо надання позивачем сертифікату якості №85904642 61765Е670 від 21.08.2024 року на вагу товару 6994 кг, а здійснено декларування 22458 кг, суд зазначає, що у направлених відповідачу поясненнях у листі №0611/24 від 05.11.2024 містяться пояснення стосовно надання до митного органу сертифікату, який зазначено у рахунку.

При цьому суд зазначає, що сертифікат якості не є основним документом, який підтверджує митну вартість товару, а отже вказані доводи представника відповідача не можуть вважатися обґрунтованими та доведеними.

Щодо доводу митного органу про не доведення декларантом правильності розподілу транспортних витрат, а саме в наданому рахунку на оплату транспортних послуг від 04.09.2024 № 603 відсутня інформація щодо вартості експедиторських послуг, які мають бути включені у вартість n.6.l. про експедирування № 0707 від 07.07.2023 року (тобто можливо не включені всі складові по розрахунку митої вартості), суд зазначає, що зміст спірних правовідносин свідчить на користь того, що рахунок на оплату транспортних послуг від 04.09.2024 № 603 надається перевізником-скспедитором, який здійснює свою діяльність на свій ризик.

Водночас, доказів отримання позивачем будь-яких додатків до рахунку на оплату транспортних послуг від 04.09.2024 №603 до суду не надано.

При цьому, рахунок на оплату транспортних послуг від 04.09.2024 № 603 сплачено ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» 10.09.2024 року у розмірі 77000,00 грн.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати вказані доводи митного органу обґрунтованими.

Стосовно доводу митного органу щодо надання позивачем до митного оформлення договору про експедирування № 0707 від 07.07.2023 року, що є недійсним, оскільки його дія завершилась 07.07.2024, судом встановлено таке.

Між ТОВ «ВП Промкомплект» та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору транспортного експедирування №0707 від 07.07.2023 року про продовження строку дії такого договору.

Щодо доводів митного органу про ненадання до митного оформлення додатку №1 до договору про експедирування № 0707 ві0 07.07.2023 року, згідно п.6.1., тобто митному органу не можливо перевірити правильність терміну розрахунку між експедитором та замовником, а також доводів щодо відсутності калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, суд зазначає таке.

Позивачем у направленому на адресу митного органу поясненні від 05.11.2024 року №0711/24 вказано, що сторони не укладали додаток №1 до договору про експедирування № 0707 від 07.07.2023 року.

Натомість позивачем надана довідка про транспортні витрати, яка згідно із усталеною практикою (зокрема, позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 31.05.2019 року у справі №804/16553/14) є документом (доказом), який відповідає вимогам до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Водночас, у вказаній довідці наведена інформація про відстань від міста (місця) відправлення товару у Польщі до міста (місця) митної територі України та міста (місця) митної території України та складу отримувача товару та вартість таких послуг.

Стосовно доводу митного органу щодо відсутності банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам наказ МФУ від 24.05.2012 року № 599, суд зазначає, що рахунок на оплату транспортних послуг від 04.09.2024 № 603 сплачено позивачем 10.09.2024 року у розмірі 77000,00 грн, про що останнім повідомлено митному органу у поясненнях від 05.11.2024 року №0711/24.

Стосовно доводів митного органу щодо неможливості врахування в якості підстави підтвердження заявленої вартості товарів наданого до митного оформлення експертного висновку від 07.08.2024 №3-3/752 суд зазначає, що позивачем до митного органу подано додатково і експертний висновок від 30.08.2024 року №3-3/823.

Щодо посилань митного органу на ненадання декларантом інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари слід вказати, що такі вимоги є безпідставними, оскільки позивачем визначено ціну товару за першим методом за ціною договору.

Щодо зауваження митного органу у спірних рішеннях в частині того, що декларантом не надано каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів), а також відсутня експортна митна декларація країни відправлення, представник позивача у позовній заяві звернув увагу, що складання специфікації не передбачено умовами контракту з продавцем.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 7) копію митної декларації країни відправлення.

В постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №810/690/17 вказано, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08.12.2022 у справі №420/2792/19, де акцентовано увагу, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару може опосередковано бути корисним при визначенні митної вартості за другорядними методами ніж перший.

В рамках спірних правовідносин прайс-лист доповнює доведену митну вартість товару разом з іншими наданими документами та сам по собі не підтверджує та не спростовує митну вартість товару як такого.

Крім того, суд звертає увагу, що такі документи як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 по справі №810/3667/15.

Щодо порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор, та наявністю у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що інформація в автоматизованій системі митного оформлення та спрацювання ризиків є рекомендацією, обов`язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.

Таким чином, у Харківської митниці Держмитслужби виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Судом також встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Щодо неподання декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

Системний аналіз правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 15.10.2024 у справа № 520/6058/24.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справі рішень не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.

Як свідчать наявні в матеріалах справи, докази зазначених обґрунтувань митним органом під час листування із декларантом наведено не було, проте наведено у спірних у даній справі рішеннях про коригування митної вартості.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваних рішеннях ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару: №1 згідно ЄАІС 1,45 USD/кг (джерело: №UA806040/2024/1491 від 17.06.2024 року).

З цього приводу суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020, від 07.12.2023 у справі № 380/23618/21 викладено правові висновки, які передбачають, що при застосуванні резервного методу крім номера та дати митної декларації має бути зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Позиція Верховного Суду України при вирішенні спорів про коригування митної вартості товарів полягає у наступному: посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Відповідачем зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки..

Судом установлено, що у спірному рішенні відповідач обмежився лише посиланням на номер, дату митної декларації та вагу поставленого за такою декларацією товару, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, умови поставки та країну походження товару, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши обсяги партії товару, митна вартість якого товару (назва, характеристики) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, то зазначене свідчить про необґрунтованість вказаних доводів відповідача.

Водночас, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що останні не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності прийнятих рішень про коригування митної вартості № 807000/2024/000520/2 від 30.08.2024 року, № 807000/2024/000531/2 від 05.09.2024 року та № 807000/2024/000532/2 від 09.09.2024 року.

Стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807200/2024/000634, № UА 807200/2024/000646 та № UA 807200/2024/000647 суд зазначає, що оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання у кожному випадку картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішень про коригування митної вартості протиправними та їх скасування є підставою для визнання протиправними та скасування сформованих Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект".

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Також, представником позивача разом із позовними вимогами було заявлено клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано на необґрунтованість та недоведеність вказаної позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.132 КАС України, передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Під час, розгляду справи встановлено, що між адвокатом Івановим В.І. та ТОВ "ВП Промкомплект" було укладено договір про надання правової допомоги від 31 травня 2024 року, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами.

Додатковою угодою від 31.05.2024 року визначено, що вартість послуг адвоката по досудовому порядку оскарження та судовому оскарженню (суд 1 інстанції) складає 10000,00 грн за кожне оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, наразі суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект" (вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61028, код ЄДРПОУ 39477455) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000520/2 від 30.08.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807200/2024/000634.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000531/2 від 05.09.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807200/2024/000646.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № 807000/2024/000532/2 від 09.09.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000647.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Промкомплект" (вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61028, код ЄДРПОУ 39477455) сплачений судовий збір у сумі 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.