Ухвала суду № 138074381, 30.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2026Справа № 910/13988/22

За скаргою Фізичної особи-підприємця Давиденко Віталія Васильовича

на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа

Сергійовича

у справі № 910/13988/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Інвестмент»

до Фізичної особи-підприємця Давиденко Віталія Васильовича

про стягнення 31.800,00 грн та виселення

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участі представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідача Давиденко В.В.

від виконавця Варава Р.С.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13988/22 від 27.02.2023 позов задоволено повністю та

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Давиденко Віталія Васильовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Інвестмент» 31.800,00 грн боргу по орендній платі, 4.962,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Виселено Фізичну особу-підприємця Давиденко Віталія Васильовича з нежитлового приміщення загальною площею 31 кв. м, що знаходиться на 3-му поверсі в немилому будинку - будівлі виробничих служб - основний корпус, прибудова під літ. «А», розташованому за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12.

21.03.2023 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду № 910/13988/22 від 16.10.2023 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Давиденко Юлії Едуардівни на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/13988/22 з доданими до скарги матеріалами.

03.06.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла скарга на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, в якій просить:

1) визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, які полягають у винесенні та направленні до банківських установ повторної постанови про арешт коштів боржника від 23.04.2025 у виконавчому провадженні № 71554602, що призвело до подвійного арешту грошових коштів на суму 82.014,40 грн замість обґрунтованих 41.007,20 грн.

2) визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення подвійного арешту на рахунках боржника протягом періоду з 23.04.2025 по 26.01.2026, незважаючи на повну обізнаність виконавця щодо стану рахунків, підтверджену 31 запитом до банківських установ.

3) визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича щодо належного усунення наслідків повторного арешту коштів, накладеного постановою від 23.04.2025 у виконавчому провадженні № 71554602.

4) визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, яка полягає у нескоригуванні суми арешту на рахунках боржника з урахуванням фактично стягнутих коштів у розмірі 743,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13988/22 від 09.06.2026 розгляд скарги призначено на 30.06.2026.

15.06.2026 від відповідача Давиденко Віталія Васильовича до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 30.06.2026 при розгляді справи № 910/13988/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13988/22 від 17.06.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Давиденко Віталія Васильовича про участь у судовому засіданні, призначеному на 30.06.2026 при розгляді справи № 910/13988/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

26.06.2026 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли пояснення щодо скарги, в яких просить відмовити в задоволенні скарги повністю.

29.06.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення на пояснення приватного виконавця.

Позивач у судове засідання 30.06.2026 не з`явився.

Відповідач у судовому засіданні 30.06.2026 вимоги скарги підтримав повністю.

Приватний виконавець у судовому засіданні 30.06.2026 проти задоволення скарги заперечував повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників справи, Господарський суд міста Києва встановив:

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наказів суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича із заявою про примусове виконання судового наказу Господарського суду міста Києва № 910/13988/22 від 21.03.2023.

12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71554602 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/13988/22 від 21.03.2023.

12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову ВП № 71554602 про арешт коштів боржника згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Давиденко Віталій Васильович в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41.007,20 грн.

12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову ВП № 71554602 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено для боржника Давиденко Віталія Васильовича розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 569,00 грн.

23.04.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову ВП № 71554602 про арешт коштів боржника згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Давиденко Віталій Васильович в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41.007,20 грн.

26.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову ВП № 71554602 про скасування процесуального документу, яким скасовано документ «Постанова про арешт коштів боржника» від 23.04.2025, що видав Варава Роман Сергійович при примусовому виконанні наказу № 910/13988/22 виданий 21.03.2023 Господарського судом міста Києва.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що вимога скаржника про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, які полягають у винесенні та направленні до банківських установ повторної постанови про арешт коштів боржника від 23.04.2025 у виконавчому провадженні № 71554602, що, за твердженням скаржника, призвело до подвійного арешту грошових коштів на суму 82.014,40 грн замість 41.007,20 грн, вже була предметом судового розгляду за результатами якого Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу від 03.02.2026 у справі № 910/13988/22, що набрала законної сили.

З огляду на принцип правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права та передбачає обов`язковість і остаточність судового рішення, відсутні правові підстави для повторного розгляду судом вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця, які вже були предметом судового контролю.

Щодо вимоги скаржника про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, яка, на думку скаржника, полягала у невжитті заходів щодо усунення подвійного арешту на рахунках боржника протягом періоду з 23.04.2025 по 26.01.2026, незважаючи на обізнаність виконавця про стан рахунків, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, 26.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову у виконавчому провадженні № 71554602 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про арешт коштів боржника від 23.04.2025, винесену під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/13988/22.

Отже, на момент розгляду скарги оспорювана постанова про арешт коштів боржника від 23.04.2025 була скасована самим приватним виконавцем.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Звертаючись за захистом порушеного права, заявник має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому, частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 4 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного заявником способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 у справі № 927/522/17.

Таким чином, вирішуючи вимоги скарги, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права скаржника.

Вимога скаржника про визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення подвійного арешту на рахунках боржника протягом періоду з 23.04.2025 по 26.01.2026, не забезпечить спосіб захисту поновлення порушеного права скаржника, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги в цій частині.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича щодо належного усунення наслідків повторного арешту коштів, накладеного постановою від 23.04.2025 у виконавчому провадженні № 71554602 слід зазначити

Як вже зазначалось 26.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову у виконавчому провадженні № 71554602 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову про арешт коштів боржника від 23.04.2025.

Розділом IV Порядку автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1203/5 від 16.04.2019 врегульовано «Порядок прийняття до виконання надавачами платіжних послуг постанов виконавця про зняття арешту з коштів у формі електронного документа».

1. Виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про зняття арешту з коштів, постанову про скасування постанови про арешт коштів, постанову про закінчення виконавчого провадження, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», постанову про скасування заходів примусового виконання на підставі частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (далі постанови), на які накладається кваліфікований електронний підпис виконавця.

Постанови стають доступними для завантаження надавачами платіжних послуг у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

2. ІСНПП (Інформаційні системи надавачів платіжних послуг) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу запитують інформацію щодо наявності постанов для їх виконання.

3. ІСНПП негайно після отримання постанов:

формує повідомлення про прийняття постанов до виконання надавачем платіжних послуг і відправляє його до АСВП;

інформує відповідальну особу надавача платіжних послуг про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами надавача платіжних послуг.

Про результати виконання постанов в ІСНПП формується повідомлення, що відправляється до АСВП.

У разі відмови у знятті арешту з коштів в ІСНПП формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.

Як вбачається із даних АСВП (скріншоти) постанова від 26.01.2026 про скасування процесуального документу постанови про арешт коштів боржника від 23.04.2025 у виконавчому провадженні № 71554602 (Виконавча дія № 6) була 26.01.2026 направлена в електронному вигляді засобами АСВП до АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «Приватбанк» для виконання, та цього ж дня приватному виконавцю надійшли електронні повідомлення про повне виконання відповідної постанови та знято арешт з коштів боржника, накладеного згідно з постановою від 23.04.2025 у виконавчому провадженні № 71554602.

З огляду на вказане, приватним виконавцем вчинено всі необхідні дії, передбачені законодавством, пов`язані з припиненням арешту коштів боржника згідно постанови від 23.04.2025 у виконавчому провадженні № 71554602.

З приводу того, що скаржником надано лист АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260501/78103 від 29.05.2026 яким повідомлено боржника, що постанову від 26.01.2026 було отримано та виконано шляхом зняття арешту за постановою від 12.04.2023 слід зазначити, що у випадку виникнення технічної помилки зі сторони банку, вимоги щодо неправомірності дій (бездіяльності) мають висуватися саме до банку, а не до виконавця.

Стосовно вимоги про визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, яка полягає у нескоригуванні суми арешту на рахунках боржника з урахуванням фактично стягнутих коштів у розмірі 743,00 грн слід зазначити, що зі змісту ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд за результатами розгляду скарги може зобов`язати виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Проте, скаржником не наведено обставин щодо порушення його прав в частині не скоригування виконавцем суми арешту на рахунках боржника з урахуванням стягнутих коштів у розмірі 743,00 грн, як і не надано доказів на підтвердження, що виконавець ухиляється від вчинення таких дій.

Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов`язку виконавця «коригувати» розмір арешту на рахунках боржника з урахуванням суми частково списаного боргу після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Фізичної особи-підприємця Давиденко Віталія Васильовича на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. не підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Давиденко Віталія Васильовича на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова