Рішення № 138074370, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/2804/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Моноліт";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Плас";

про стягнення 2 159 660,82 грн.

Суддя Мандриченко О. В.

Секретар судового засідання Григоренко С. В.

Представники:

Від прокуратури: Панов Д.І., адвокат, ордер серії АІ № 2150779 від 12.03.2026;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Моноліт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Плас" заборгованість у розмірі 2 159 660,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Плас" не в повному обсязі виконало роботи передбачені умовами договору підряду № 23/12-ПР/19-ПП на виконання будівельно-монтажних робіт від 23.12.2019, внаслідок чого виникла спірна заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/2804/26; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 21.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2804/26 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 07.07.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Моноліт" позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Плас" у судове засідання 07.07.2026 не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

07.07.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Моноліт" (далі також позивач, Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнес комфорт", з 03.11.2025 змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Плас" (далі також відповідач, підрядник) укладено договір підряду №23/12-ПР/19-ПП на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до п. 1.1. якого, (1.1.1.) Генпідрядник зобов`язується: забезпечити Підрядника усім необхідним для належного виконання Робіт, координувати та контролювати діяльність Підрядника, перевіряти та приймати, а також оплачувати належним чином фактично виконані Підрядником Роботи тощо; (1.1.2.) Підрядник зобов`язується: на власний ризик виконати за рахунок його власних та/або залучених сил, засобів, Ресурсів, у відповідності до умов даного Договору, Проектної документації та Законодавства комплекс будівельно-монтажних робіт з улаштування системи холодопостачання станцій холодопостачання в складі Об`єкту, за переліком, в обсязі, за цінами та характеристиками, визначеними в додатку/додатках (Договірна ціна, Графік виконання робіт) до цього Договору (надалі - «Роботи») при реконструкції з розширенням існуючого комплексу будівель та споруд під багатофункціональний торговельно-розважальний комплекс на проспекті Правди, 47 у Подільському районі м. Києва (надалі - «Об`єкт») та передати результат Робіт Генпідряднику згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору, Роботи, що виконуються Підрядником за цим договором:

- забезпечення Підрядником (закупівля та доставка) необхідних Ресурсів, Обладнання та будівельної (підіймальної) машинної техніки, необхідних для виконання Робіт на Об`єкті на умовах DDP (згідно міжнародних правил «Інкотермс» 2018;

- виконання монтажних Робіт з улаштування системи холодопостачання станцій холодопостачання в складі Об`єкту та передача їх результатів Генпідряднику згідно умов Договору;

- проведення гідравлічних випробувань та пусконалагоджувальні роботи;

- виконання дій та здійснення заходів в межах повноважень та зобов`язань Підрядника згідно з Законодавством щодо сприяння введенню в експлуатацію Об`єкту з оформленням (підписанням) необхідних документів від (для) відповідних органів державного нагляду та контролю.

Як передбачено п. 4.1. договору, ціна Робіт з урахуванням вартості Ресурсів Підрядника, необхідних для виконання Робіт, та витрат на експлуатацію будівельних машин та механізмів, визначається та вказується Сторонами в Додатку № 2 до цього Договору - «Договірна ціна», який є його невід`ємною частиною (далі по тексту «Ціна Договору»). Додаток № 2 повинен бути погоджений та оформлений Сторонами протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Договору. Ціна Договору є твердою. У разі перевищення твердої Ціни Договору, визначеної цим Договором, усі пов`язані з цим витрати несе Підрядник за винятком випадків, визначених п. 4.3. Договору.

Відповідно до п. 4.4. договору, остаточна ціна Договору складатиме суму всіх належним чином оформлених та підписаних Договірних цін до Договору та/або належним чином оформлених та підписаних Сторонами (Генпідрядником та Підрядником) Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 за фактично виконаний Підрядником та підтверджений інженером технічного нагляду Замовника (ТОВ «МАРТІН», ідентифікаційний код юридичної особи 19257144) обсяг Робіт.

За умовами п. 4.5.1. договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання даного Договору Генпідрядник сплачує Підряднику аванс для закупівлі Ресурсів, необхідних Підряднику для виконання Робіт по цінам, визначеним згідно з Додатком № 2, а також 30% (тридцять відсотків) від Ціни монтажних робіт згідно Додатку № 2. Сума авансу визначається та сплачується на підставі письмового листа-заявки, поданого Підрядником та узгодженого Сторонами згідно умов п. 2.3.19. даного Договору.

Як передбачено п. 4.5.2. договору, решту грошових коштів за виконані Підрядником Роботи Генпідрядник сплачує на підставі Актів № КБ2в та Довідки № КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками Сторін від Генпідрядника та Підрядника щомісячно з пропорційним вирахуванням авансових платежів, сплачених останньому Генпідрядником виконання Договору. Акт № КБ-2в та Довідку № КБ-3 Підрядник підписує та передає Генпідряднику не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа кожного звітного місяця. Генпідрядник протягом 10 (десяти) днів після отримання такого акту перевіряє його відповідність та підписує в частині фактично виконаних обсягів Робіт. Оплата виконаних Робіт здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Підрядником та Генпідрядником Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 в розмірі 90% (дев`яносто відсотків) від вартості Робіт та 100% (сто відсотків) від вартості Ресурсів, вказаних в відповідному Акті № КБ-2в.

Щомісячне приймання Генпідрядником виконаних Робіт здійснюється відповідно до діючих норм і правил із складанням акту приймання прихованих робіт (при необхідності) та Актів № КБ-2в та Довідок №КБ-3, Актів приймання-передачі матеріальних ресурсів в монтаж та Актів про використані матеріальні ресурси, у порядку, визначному п. 2.1.7., п. 2.3.18. даного Договору. Акти повинні бути надані Підрядником після фактичного виконання Робіт, з доданими до них документами, надання яких разом з Актом № КБ-2в та/або Довідкою № КБ-3 передбачено цим Договором (п. 5.1. договору).

У п. 13.1. договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань, в тому числі гарантійних зобов`язань Підрядника згідно статті 6 даного Договору.

Позивач вказує, що на виконання умов договору ним було сплачено відповідачу авансовані платежі для виконання робіт Підрядником в розмірі 13 737 684,92 грн, однак відповідачем були виконані Роботи загальною вартістю 11 428 024,10 грн, а відтак сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 2 309 660,82 грн (13 737 684,92 грн (авансовані платежі) 11 428 024,10 грн (вартість виконаних Робіт)).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору підряду №23/12-ПР/19-ПП від 23.12.2019 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач, на виконання умов сплатив на користь відповідача авансовані платежі для виконання робіт у загальному розмірі 13 737 684,92 грн, а саме: 382 996,98 грн - 20.01.2020; 200 000,00 грн - 29.01.2020; 3 180 037,44 грн - 04.02.2020; 515 000,00 грн - 17.02.2020; 424 530,50 грн - 26.02.2020; 350 000,00 грн - 03.03.2020; 800 000,00 грн - 13.03.2020; 500 000,00 грн - 24.03.2020; 200 000,00 грн - 07.04.2020; 1 000 000,00 грн - 10.04.2020; 2 500 000,00 грн - 16.04.2020; 500 000,00 грн - 08.05.2020; 500 000,00 грн - 12.05.2020; 1 000 000,00 грн - 21.05.2020; 500 000,00 грн - 28.05.2020; 435 120,00 грн - 09.06.2020; 400 000,00 грн - 02.07.2020; 350 000,00 грн - 17.07.2020.

В свою чергу, Роботи Підрядником були виконані частково, а саме на загальну суму 11 428 024,10 грн, що вбачається з: Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за червень 2020 на загальну суму в розмірі 4 548 030,32 грн; Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за лютий 2021 на загальну суму в розмірі 950 771,60 грн; Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за березень 2021 на загальну суму в розмірі 1 558 384,91 грн; Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за квітень 2021 на загальну суму в розмірі 56 194,65 грн; Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за травень 2021 на загальну суму в розмірі 158 268,30 грн; Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за червень 2021 на загальну суму в розмірі 549 887,32 грн; Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за вересень 2021 на загальну суму в розмірі 3 575 107,24 грн; Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 за жовтень 2021 на загальну суму в розмірі 31 379,76 грн.

Таким чином, відповідачем, в супереч умовам договору, не виконано Роботи загальною вартістю 2 309 660,82 грн, які були сплачені на його користь позивачем.

В межах досудового врегулювання спору позивачем було направлено претензію (вимогу) №08 від 17.01.2022 щодо повернення 2 309 660,82 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Вказану претензію (вимогу) відповідач отримав 17.01.2022, про що було повідомлено у його відповіді на претензію №1/24-01 від 24.01.2022.

У вказаній відповіді на претензію (вимогу) відповідач підтвердив наявну суму боргу перед позивачем та просив розстрочити повернення суми заборгованості.

Відповідач частково сплатив борг в розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4323 від 21.02.2024.

Таким чином, загальна сума заборгованості за договором підряду №23/12- ПР/19-ПП від 23.12.2019 становить 2 159 660,82 грн.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Моноліт" у розмірі 2 159 660,82 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 2 159 660,82 грн.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Плас" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікаційний код 41588227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Моноліт" (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 4-В, прим. 295, ідентифікаційний код 37633636) заборгованість у розмірі 2 159 660 (два мільйона сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 25 915 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 93 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.07.2026.

Суддя О.В. Мандриченко