Ухвала суду № 138051310, 08.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/23414/25

Провадження №2-ві/369/33/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі Бондарь Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відвід судді Мартиненко В.С. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування та договору купівлі-продажу недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

17.03.2026 року до суду надійшла заява про відвід судді. Свою заяву мотивував тим, що що у позивача є обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Так, зокрема, суддя Мартиненко В.С., розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, не відкривши провадження у справі, не надавши сторонам скористатись своїми правами, передбаченими ст. 43 та 49 Цивільного процесуального кодексу, не провівши підготовчого засідання, чим проігнорувавши завданнями підготовчого провадження, передбачені ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України, не розглядаючи справу по суті, не вислухавши ані доводів ані пояснень сторін, не дослідивши докази по справі у визначений Цивільним процесуальним кодексом України порядок, передбачений Главою 6. Розгляд справи по суті Цивільного процесуального кодексу України судом вже в ухвалі про розгляд заяви про забезпечення позову було встановлено обставини, які встановлюються лише рішенням суду відповідно до статті 264 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються та 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Саме тому, відповідне встановлення обставин справи та обґрунтованості позовних вимог, що по суті є вирішенням справи ще до відкриття провадження в ухвалі про розгляд заяви про забезпечення позову від 05.03.2026 свідчить про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2026 року заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Мартиненко В.С. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування та договору купівлі-продажу недійсними, - визнано необґрунтованою.

Заяву про відвід передано в канцелярію Києво-Святошинського районного суду Київської області, для проведення її авторозподілу відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 року вирішення питання про відвід судді Мартиненко В.С. передано судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В.

У судове засідання сторони не з`явилися, про місце і час судового засідання не повідомлялися у відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи заяви про відвід, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Положеннями ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді Мартиненко В.С. при розгляді даної цивільної справи.

Розглянувши питання про відвід судді Мартиненко В.С. в порядку, визначеному ст. 40 ЦПК України, дослідивши докази, суд вважає, що заявлений відвід судді Мартиненко В.С. задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відвід судді Мартиненко В.С. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування та договору купівлі-продажу недійсними, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Тетяна ДУБАС