Рішення № 138041714, 03.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/842/26

Провадження №2/751/1234/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»

відповідач ОСОБА_1

представники позивача Ткаченко Марія Миколаївна, Демарчук Наталя Олександрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №100425475 від 07.09.2021 у розмірі 103 025,00 грн, №9978981 від 14.09.2021 у розмірі 23 808,92 грн, №2990207517-122099 від 17.09.2021 у розмірі 27 313,50 грн, №77785871 від 21.09.2021 у розмірі 30 663,00 грн та №3539763 від 27.09.2021 у розмірі 30 560,00 грн, що загалом становить 215 370,42 грн, а також понесених судових витрат (а.с.1-10).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що у вересні 2021 року між ТОВ «Мілоан», ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено низку кредитних договорів, за умовами яких відповідач отримав грошові кошти, зобов`язавшись повернути їх у визначені строки та сплатити проценти за користування кредитом і передбачені договорами платежі.

Зокрема, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитні договори №100425475 від 07.09.2021 та №3539763 від 27.09.2021, за якими надано кредит у розмірі 13 000,00 грн та 4 000,00 грн відповідно. 14.09.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та відповідачем укладено кредитний договір №9978981, за умовами якого останній отримав 10 000,00 грн. 17.09.2021 між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» укладено договір позики №2990207517-122099, відповідно до якого відповідач отримав 4 500,00 грн зі сплатою процентів у розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом. 21.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №77785871, за яким останній отримав 14 900,00 грн зі сплатою процентів у розмірі 1,60% за кожен день користування кредитом.

У подальшому первісні кредитори відступили права вимоги за вказаними кредитними договорами на користь ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі відповідних договорів відступлення права вимоги, укладених у грудні 2021 року та лютому 2022 року, яке в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр».

Позивач зазначає, що зобов`язання за кредитними договорами первісними кредиторами виконано у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Станом на день звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача за вказаними договорами становить 215 370,42 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 30.01.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача у зв`язку з витребуванням доказів.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив (т.2 а.с.6269), у якому останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявлені вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, кожен з яких підлягає самостійному дослідженню та оцінці. Крім того, вказав на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів укладення кредитних договорів в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», зокрема доказів їх підписання електронними підписами із можливістю ідентифікації підписантів. Також зазначив, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували порядок укладення електронних правочинів, а саме: відомостей про час і спосіб формування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачу, підтвердження акцепту пропозиції щодо укладення договору, а також документів щодо ідентифікації клієнта та хронології вчинення відповідних дій. Вказав на відсутність доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій щодо пролонгації кредитних договорів, зокрема підписання додаткових угод чи звернення з відповідними заявами. Окремо зазначив про неправомірність нарахування процентів поза межами строків, визначених умовами договорів. Також звернув увагу на відсутність належних доказів переходу права вимоги від первісних кредиторів до позивача, зокрема підтвердження переходу права вимоги у заявленому розмірі, а також первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача. Крім того, відповідач вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову, а тому підлягають зменшенню.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.7993), у якій просив позов задовольнити. У відповіді зазначив, що позивач вправі об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а тому посилання відповідача на порушення правил об`єднання позовних вимог є необґрунтованими. Також вказав, що відповідачем не спростовано факту укладення спірних кредитних договорів та отримання грошових коштів за ними. При цьому будь-яких доказів використання його персональних даних третіми особами без його волі, зокрема внаслідок шахрайських дій, відповідачем не надано. Зазначив, що кредитні договори укладені відповідачем добровільно, без примусу, після ознайомлення з їх умовами, у тому числі щодо розміру процентної ставки, порядку її нарахування та відповідальності за невиконання зобов`язань. Крім того, звернув увагу, що відповідач частково виконував зобов`язання за договорами, що підтверджується розрахунками заборгованості, а самі договори у встановленому законом порядку не оскаржувались та недійсними не визнавались. Позивач також зазначив, що договори відступлення права вимоги та факторингу не визнані недійсними, у зв`язку з чим діє презумпція правомірності правочину. Щодо форми укладення договорів, вказав, що вони укладені в електронній формі шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а момент введення відповідного коду є моментом підписання договору. При цьому використання кваліфікованого електронного підпису для таких правочинів не є обов`язковим.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження та відкладено розгляд справи у зв`язку з витребуванням доказів.

Ухвалою суду від 04.06.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неповідомленням відповідача про дату, час та місце судового засідання.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, письмові пояснення, а також виконав вимоги ухвали суду щодо витребування доказів використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором шляхом направлення оптичного носія (DVD-R) на якому знаходяться електронні примірники договорів у форматі PDF із додатками до них(т.2 а.с.36-38, 131-136). Просив звернути увагу на те, що ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Кредитні договори не підписувались кваліфікованим електронним підписом, а були укладені шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Так договір про споживчий кредит №100425475 від 07.09.2021 підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором «W99457»; кредитний договір №9978981 від 14.09.2021 одноразовим ідентифікатором «В-871862»; договір позики №2990207517-122099 від 17.09.2021 одноразовим ідентифікатором «C6ARTXN2»; договір позики №77785871 від 21.09.2021 одноразовим ідентифікатором «jbW4FwUo50»; договір про споживчий кредит №3539763 від 27.09.2021 підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором «Z23138». Отже особу відповідача було ідентифіковано в момент, коли ОСОБА_1 вписав одноразовий ідентифікатор у відповідне поле з метою підписання кредитних договорів, який у свою чергу отримав на вказаний телефоний номер.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до положень ст.223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 29.06.2026 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 03.07.2026 о 15 год 55 хв.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 07.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100425475, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 13 000 грн на строк 30 днів до 07.10.2021 (п. 1.3, 1.4 договору); зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 1 300,00 грн та процентів за користування кредитом за ставкою 1,25% (4 875,00 грн) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (т.1 а.с.12-16).

Вказаний кредитний договір ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором W99457, у зв`язку з чим складено довідку про ідентифікацію (т.1 а.с.20).

Також, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого зазначені основні умови кредитування за споживчим кредитом №100425475 від 07.09.2021 (т.1 а.с.22).

Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» також містять інформацію щодо надання позики, її повернення, відмови від неї, порядок зарахування та сплата процентів та ін (т.1 а.с.25-29).

Згідно копії квитанції №1757485919 ТОВ «Мілоан» 07.09.2021 здійснило грошовий переказ на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 13 000,00 грн (т.1 а.с.19). Вказані відомості також підтверджується копією платіжного доручення (т.1 а.с.24).

Банківська картка № НОМЕР_1 відкрита на ім`я ОСОБА_1 . У результаті аналізу операцій, здійснених по вказаній картці виявлені операції за 07.09.2021 про надходження грошових коштів в сумі 13 000,00 грн, що підтверджується відомостями АТ «Перший український міжнародний банк» (т.2 а.с.52-60).

Відповідно відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, сума кредиту становить 13 000,00 грн, проведено нарахування комісії за оформлення кредиту у розмірі 1 300,00 грн, відсотків за період з 08.09.2021 до 06.12.2021 у розмірі 43 875,00 грн (т.1 а.с.30-31).

Згідно заявки на отримання кредитних коштів 14.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» укладений кредитний договір №9978981 за умовами якого кредитор зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі 10 000,00 грн на строк 30 днів (до 14.10.2021), а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 1,9900% за кожен день користування кредитом на умовах, визначених пунктами 1.6 - 1.8 кредитного договору (т.1 а.с.49-51,53).

Вказані умови зазначені також в паспорті споживчого кредиту, який підписаний кредитором та позичальником (т.й а.с.52).

Перерахування відповідачу коштів в розмірі 10 000,00 грн підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Елаєнс» (т.1 а.с.56) та відомостями АТ «Перший український міжнародний банк» (т.2 а.с.52-60).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №9978981 від 14.09.2021 станом на 29.12.2021 у відповідача наявний борг на суму 23 470,00 грн, з яких 10 000,00 грн сума кредиту, 13 470,00 грн відсотків за період з 15.09.2021 до 13.11.2021 (т.1 а.с.59).

Крім того, 17.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» в електронній формі укладений договір позики «Проста позика» №2990207517-122099 від 17.09.2021 на умовах фінансового кредиту. Згідно умов даного договору відповідачу надано кредитні кошти на споживчі потреби в сумі 4 500,00 грн на 20 днів, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується здійснити повернення суми кредиту та нараховані проценти за користування кредитом згідно графіку розрахунків (т.1 а.с.32-38).

Відповідно п.9.13 договору за користування грошовими коштами у строк, передбачений п.2.3 договору, встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95% за один день користування грошовими коштами).

Відповідно до п. 9.2 договору позики, цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей Договір, надсилаються Товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Пунктом 9.3 договору позики встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у пп. 9.2. цього договору, має юридичну силу власноручного підпису.

Договір позики №2990207517-122099 від 17.09.2021, графік розрахунків та паспорт кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6АRTXN2 (т.1 а.с.37-38).

Факт надання ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» ОСОБА_1 кредитних коштів, відповідно до умов договору позики №2990207517-122099 від 17.09.2021 підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.08.2025, відповідно якого до договору на переказ коштів ФК-П-20/08-08 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 17.09.2021 на суму 4 500,00 грн, № НОМЕР_2 (т.1 а.с.48) та інформацією АТ «Перший український міжнародний банк» (т.2 а.с.52-60).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2990207517-122099 від 17.09.2021 станом на 15.02.2022 загальна заборгованість за кредитом становить 4 674,00 грн (т.1 а.с.145-146).

Також 21.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (ануїтет) №77785871, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 14 900,00 грн, який відповідач зобов`язався повернути протягом 64 днів, до 23.11.2021 та сплатити проценти в розмірі 1,6% в день, процентна ставка за понаднормове користування 2,70% (т.1 а.с.60).

Правила надання грошових коштів у позику також містять інформацію щодо надання позики, її повернення, відмови від неї, порядок зарахування та сплата процентів та ін (т.1 а.с.61-66).

Договір позики №77785871 від 21.09.2021, додаток №1 до договору підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором jbW4FwUo50.

Факт надання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 кредитних коштів, відповідно до умов договору позики №77785871 від 21.09.2021 підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 19.05.2025 (т.1 а.с.67) та інформацією АТ «Перший український міжнародний банк» (т.2 а.с.52-60).

Відповідно розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання, здійснив лише два платежі на суму 2 400,00 грн, а тому заборгованість за договором позики №77785871 від 21.09.2021 станом на 22.02.2022 становить 30 663,00 грн, з яких: 12 905,36 грн - заборгованість за кредитом, 17 755,52 грн - заборгованість за відсотками за період з 21.09.2021 до 13.12.2021 (т.1 а.с.70-71).

Крім того, згідно анкети-заяви на кредит 27.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3539763, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 4 000 грн на строк 15 днів до 12.10.2021 (п. 1.3, 1.4 договору); зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 1 160,00 грн та процентів за користування кредитом за ставкою 3% (1 800,00 грн) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (т.1 а.с.74-78,79).

Вказаний кредитний договір ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором Z23138, у зв`язку з чим складено довідку про ідентифікацію (т.1 а.с.87).

Сторони узгодили графік розрахунків за цим договором, який є його невідємною частиною (додаток №1 до договору).

Також, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого зазначені основні умови кредитування за споживчим кредитом №3539763 від 27.09.2021.

Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» також містять інформацію щодо надання позики, її повернення, відмови від неї, порядок зарахування та сплата процентів, які не місять підпису відповідача (т.1 а.с.82-86).

Згідно копії квитанції ТОВ «Мілоан» 27.09.2021 здійснило грошовий переказ на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 4 000,00 грн (т.1 а.с.88).

Банківська картка № НОМЕР_1 відкрита на імя ОСОБА_1 . У результаті аналізу операцій, здійснених по вказаній картці виявлені операції за 27.09.2021 про надходження грошових коштів в сумі 4 000,00 грн, що підтверджується відомостями АТ «Перший український міжнародний банк» (т.2 а.с.52-60).

Відповідно відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення заборгованість за тіом кредиту становить 4 000,00 грн, проведено нарахування комісії за оформлення кредиту у розмірі 1 160,00 грн, відсотків за період з 28.09.2021 до 11.12.2021 у розмірі 14 960,00 грн (т.1 а.с.89).

Надалі, відбулася переуступка прав вимоги за вищевказаними договорами.

17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №17/12-2021-62, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги боржників (т.1 а.с.106-110).

Згідно акту приймання-передачі та витягу з реєстру боржників від 17.12.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зокрема за кредитним договором №100425475 від 07.09.2021, де боржником є ОСОБА_1 , на загальну суму 58 175,00 грн, з яких: 13 000,00 залишок по тілу кредиту, 43 875,00 грн залишок по відсотках та 1 300,00 грн залишок по комісії (т.1 а.с.116-117, 118-121).

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №100425475 від 07.09.2021 станом на 17.12.2021 становить 58 175,00 грн, з яких: 13 000,00 залишок по тілу кредиту, 43 875,00 грн залишок по відсотках та 1 300,00 грн залишок по комісії (т.1 а.с.21).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відсупило шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні йому права вимоги до боржників, зазначених у додатках №1 та №3, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №100425475 від 07.09.2021, що підтверджується договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 (т.1 а.с.198-203).

Згідно акту від 31.03.2023 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» зараховані зустрічні однорідні вимоги - непогашені грошові зобовязання (т.1 а.с.209).

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100425475 від 07.09.2021 на загальну суму 103 025,00 грн, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 88 725,00 грн - заборгованість за процентами та 1 300,00 грн заборгованості за комісією (т.1 а.с.215).

Згідно розрахунку ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №100425475 від 07.09.2021 станом на 10.01.2021 становить 103 025,00 грн, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 88 725,00 грн - заборгованість за процентами та 1 300,00 грн заборгованості за комісією (т.1 а.с.23).

29.11.2021 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №9978981 від 14.09.2021, що підтверджується договором відступлення прав вимоги №29/11-1 (т.1 а.с.92-62, 105) на загальну суму 23 470,00 грн, з яких: 10 000,00 залишок по тілу кредиту, 13 470,00 грн залишок по відсотках (т.1 а.с.105).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників, в тому числі за кредитним договором №9978981 від 14.09.2021, де боржником є ОСОБА_1 (т.1 а.с. 169-174) на загальну суму 23 808, 92 грн, з яких: 10 000,00 залишок по тілу кредиту, 13 470,00 грн залишок по відсотках, 338,92 грн за ст.625 ЦПК (т.1 а.с.187).

Згідно розрахунків ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №9978981 від 14.09.2021 станом на 10.01.2021, 13.01.2026 становить 23 808, 92 грн, з яких: 10 000,00 залишок по тілу кредиту, 13 470,00 грн залишок по відсотках, 295,08 грн інфляційні збитки, 46,84 грн 3% річних (т.1 а.с.57-58).

Також 15.02.2022 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №15-02/2022, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» передало ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників (т.1 а.с. 134-137).

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників, реєстру боржників, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2990207517-122099 від 17.09.2021 на загальну суму 4 674,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за кредитом, 174,00 грн - заборгованість за процентами (т.1 а.с.147,148-151).

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №2990207517-122099 від 17.09.2021 станом на 10.01.2023 становить 27 313,50 грн, з яких: 4 500,00 залишок по тілу кредиту, 22 813,50 грн заборгованість по відсоткам (т.1 а.с.21).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників, в тому числа за кредитним договором №2990207517-122099 від 17.09.2021, де боржником є ОСОБА_1 (т.1 а.с. 169-174) на загальну суму 27 313,50 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за кредитом, 22 813,50 грн - заборгованість за процентами (т.1 а.с.184).

Згідно розрахунку ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №2990207517-122099 від 17.09.2021 станом на 13.01.2026 заборгованість становить 27 313,50 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 4 500,00 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги 22 813,00 грн (т.1 а.с.47).

Крім того, 22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників (т.1 а.с. 153-157).

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників, реєстру боржників, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77785871 від 21.09.2021 на загальну суму 30 660,88 грн, з яких: 12 905,36 грн - заборгованість за тілом кредитом, 17 755,52 грн - заборгованість за процентами (т.1 а.с.163, 165-167,168).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників, в тому числа за кредитним договором №77785871 від 21.09.2021, де боржником є ОСОБА_1 (т.1 а.с. 169-174) на загальну суму 30 663,00 грн, з яких: 12 905,36 грн - заборгованість за тілом кредитом, 17 755,52 грн - заборгованість за процентами, 02,12 грн 3% річних (т.1 а.с.186).

Згідно розрахунків ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №77785871 від 21.09.2021 станом на 10.01.2023, 13.01.2026 заборгованість становить 30 663,00 грн, з яких: 12 905,36 грн - заборгованість за тілом кредитом, 17 755,52 грн - заборгованість за процентами, 02,12 грн 3% річних за період 22.02.2022 до 23.02.2022 (т.1 а.с.68-69).

28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №28/12-2021-62, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги боржників (т.1 а.с.122-126).

Згідно акту приймання-передачі та витягу з реєстру боржників від 28.12.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зокрема за кредитним договором №3539763 від 27.09.2021, де боржником є ОСОБА_1 , на загальну суму 18 960,00 грн, з яких: 4 000,00 заборгованість за тілом, 14 960,00 грн залишок по відсотках (т.1 а.с.129,130-131, 132).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відсупило шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні йому права вимоги до боржників, зазначених у додатках №1 та №3, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №3539763 від 27.09.2021, що підтверджується договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 (т.1 а.с.169-174).

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3539763 від 27.09.2021 на загальну суму 30 560,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 26 560,00 грн - заборгованість за процентами (т.1 а.с.185).

Згідно розрахунків ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №3539763 від 27.09.2021 станом на 10.01.2023, 13.01.2026 становить 30 560,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 26 560,00 грн - заборгованість за процентами за період з 27.09.2021 до 11.12.2021 та з 28.12.2021 до 23.02.2022 (т.1 а.с.90-91).

Відповідно копії довідки заступника командира військової частини НОМЕР_3 від 04.09.2025 ОСОБА_1 проходить військову службу. У період з 07.05.2022 до 07.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язка з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.75,77).

Відповідно до копії посвідчення, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.76, 78).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 Кодексу).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи відповідача про те, що ним не укладалися зазначені вище договори є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, кредитні договори №100425475 від 07.09.2021, №9978981 від 14.09.2021, №2990207517-122099 від 17.09.2021, №77785871 від 21.09.2021 та №3539763 від 27.09.2021 були укладені в електронній формі. Для підписання кредитних договорів було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитні договори. Дані обставини підтверджуються також електорними примірниками договорів, направленими позивачем на виконання ухвали суду про витребування доказів (т.2 а.с.136).

Отже, договори підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У договорах зазначені особисті дані відповідача, реквізити паспортного документу, адреса місця проживання, РНОКПП. Доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідача в зазначених договорах матеріали справи не містять.

Доказів про те, що персональні дані відповідача були використані ТОВ «Мілоан», ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» для укладення кредитних договорів від його імені до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність (дійсність) укладених договорів.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підписавши кредитні договори, відповідач погодився з умовами договорів та правилами надання споживчого кредиту та умовами їх виконання, а саме: розміром кредиту, строком кредитування та з періодичністю платежів зі сплатою процентів, розміром комісії за надання кредиту.

З позовом про визнання недійсними договорів позики відповідач не звертався.

Факт перерахування коштів за спірними договорами підтверджується випискою АТ «Перший український міжнародний банк» про рух коштів по картці ОСОБА_1 . Дана обставина не спростована стороною відповідача.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача щодо відсутності доказів переходу права вимоги до позивача, оскільки наявні в матеріалах справи договори факторингу (відступлення права вимоги), оплати за договором та відповідні реєстри боржників підтверджують набуття позивачем статусу нового кредитора у спірних правовідносинах.

Отже, зазначені вище договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.

Інші доводи відповідача зводяться до незгоди з позовними вимогами та не містять обставин, які б спростовували встановлені судом факти.

Суд враховує, що відповідачем не подано контррозрахунку заборгованості та не надано доказів належного виконання зобов`язань у повному обсязі.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорах строк грошові кошти (тіло кредиту) не повернув, а тому позов у частині стягнення 13 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №100425475 від 07.09.2021, 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №9978981 від 14.09.2021, 4 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №2990207517-122099 від 17.09.2021, 12 905,36 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №77785871 від 21.09.2021 та 4 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №3539763 від 27.09.2021 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1 300,00 грн за кредитним договором №100425475 від 07.09.2021, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі №331/2974/23 (провадження №61-7620св24).

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за указаними вище кредитними договорами суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 381/4163/14-ц (провадження № 61-11814св20) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Згідно умов договору №100425475 від 07.09.2021 загальний строк кредитування становить 30 днів з 07.09.2021 до 07.10.2021, розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом 1,25%.

Відповідно до розрахунків позивача, відсотки нараховані за період з 07.09.2021 до 06.12.2021 у розмірі 48 875,00 грн, за період з 17.12.2021 до 23.02.2022 у розмірі 44 850,00 грн, що загалом становить 88 725,00 грн.

В п. 2.3 визначено умови пролонгації строку кредитування а саме: продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Відповідно пп.2.3.1.1 позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на вебсайті товариства miloan.ua (далі сайт товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник мас вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах,проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.

Пролонгація на стандартних (базових) умовах відбувається відповідно до п.2.3.1.2 договору, а саме позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до п. 4.2 договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення (а.с.30-32), відсутня інформація про погашення будь-яких коштів відповідачем у період з 07.09.2021 до 07.10.2021. Також, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

ТОВ «Коллект Центр» не надало доказів щодо продовження позичальником строку кредитування чи на стандартних чи на пільгових умовах.

Відтак, позивачем не доведено, що відповідачем вчинялися дії щодо продовження (пролонгації) строку дії договору, як встановлено умовами договору, разом з тим, автопролонгація умовами договору не передбачена.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Вимог про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, зокрема прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів згідно з частиною другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору №100425475 від 07.09.2021, який підлягає стягненню з відповідача, становить 4 875,00 грн за період з 07.09.2021 до 07.10.2021, виходячи з розрахунку: 13 000 грн (тіло кредиту) х 1,25 % (відсоткова ставка) х 30 днів (строк кредиту).

Згідно умов договору №9978981 від 14.09.2021 загальний строк кредитування становить 30 днів з 14.09.2021 до 14.10.2021, розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом з 1 по 30 день 1,9900%.

Відповідно до п.1.7 Договору, сторони домовилися, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжений (пролонгований) у разі невиконання позичальником в повному обсязі зобовязань зі сплати процентів згідно п.1.6 та повернення кредиту у визначений у п.1.5 термін. У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк 30 календарних днів, а зазначена в п.1.5 Договору дата повернення кредиту продовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгованого строку позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку.

З огляду на зазначене, за договором №9978981 від 14.09.2021 відсотки розраховані відповідно до умов договору, з урахуванням автопролонгації, та становлять 13 470,00 (за період з 15.09.2021 до 14.10.2021 - 5 970,00 грн (10000х1,9900%х30) + за період 15.10.2021 до 13.11.2021 7 500,00 грн (10000х2,50%х30)).

Згідно умов договору №2990207517-122099 від 17.09.2021 загальний строк кредитування становить 20 днів з 17.09.2021 до 07.10.2021, розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом 1,95%.

Відповідно п. 9.6 Договору сторони домовились, що після закінчення строку дії цього Договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані Товариством, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1 404 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Отже, умовами кредитного договору, сторонами узгоджено два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно зі ст. 1048 ЦК України у визначений строк дії договору; за користування кредитними коштами, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і за весь час прострочення.

Таким чином, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за договором позики, як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України) за період з 17.09.2021 по 07.10.2021, так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України), що нараховані згідно з п. 9.6. Договору позики, за період 18.10.2021 по 23.02.2022.

При цьому, судом враховується, що відповідач здійснив оплату за указаним договором на загальну суму 1 762,00 грн, які відповідно до наданих розрахунків заборгованості були враховані в оплату відсотків.

У ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували повне виконання ним зобов`язань за договором №2990207517-122099 від 17.09.2021, а тому позов у частині стягнення відсотків у розмірі 22 813,50 грн обгрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно умов договору №77785871 від 21.09.2021 загальний строк кредитування становить 64 дні.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», проценти за позикою нараховані за 84 дні за період з 21.09.2021 до 13.12.2021 (т.1 а.с. 70-71).

Згідно з п.6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах ануїтету) (нова редакція), затверджених наказом директора №12/08/2021 від 12.08.2021, у разі невнесення чергового ануїтетного платежу, до складу якого входить частина позики, позичальнику на таку частину позики нараховується процентна ставка у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого ануїтетного платежу, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів по кожному подібному ануїтетному платежу. Після оплати ануїтетного платежу та процентів, нарахованих за понадстрокове користування позикою (або її частиною), подальше повернення позики здійснюється згідно з Графіком платежів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Указані Правила позичальником не підписані, у тому числі й електронним (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора як у договорі), матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики №77785871 від 21.09.2021, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації (автопролонгації) строку дії договору позики.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах ануїтету) (нова редакція), відсутність у договорі позики домовленості сторін про пролонгацію (автопролонгацію) строку дії такого договору, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики як його невід`ємна частина, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді можливість продовження строку договору.

Відповідачем здійснено часткову сплату коштів за даним договором 13.10.2021 у розмірі 1000,00 грн, 17.10.2021 1 400,00 грн, які спрямовані на погашення тіла кредиту та відсотків.

Таким чином, розмір відсотків за указаним договором становить 14 031,13 грн (5 483,20 грн (14900х1,6%х23дн) + 907,96 грн (14187х1,6%х4дн) + 7 639,97 грн (12905,36х1,6%х37дн). З урахуванням часткової оплати, розмір відсотків, який підлягає стягненню з відповідача становить 13 625,77 грн (14031,13-405,36).

Відповідно умов договору №3539763 від 27.09.2021 загальний строк кредитування становить 15 днів з 27.09.2021 до 12.10.2021.

Згідно рорахунків позивача відсотки у розмірі 26 560,00 грн нараховані за період з 27.09.2021 до 11.12.2021 та з 28.12.2021 до 23.02.2022

Судом встановлено, що згідно графіку платежів, що є додатком №1 до договору про споживчий кредит №3539763 від 27.09.2021 та пп.1.5.2.договору споживчого кредиту, розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом - 3%, сукупна вартість кредиту 6 960,00 грн (з врахування комісії 1 160,00 грн).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору), тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пп.2.2, 2.3 цього договору (п.1.7).

В п. 2.3 визначено умови пролонгації строку кредитування а саме: продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Відповідно пп.2.3.1.1 позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на вебсайті товариства miloan.ua (далі сайт товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник мас вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах,проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.

Пролонгація на стандартних (базових) умовах відбувається відповідно до п.2.3.1.2 договору, а саме позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до п. 4.2 договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення (т.1 а.с.89), відсутня інформація про погашення будь-яких коштів відповідачем у період з 27.09.2021 до 12.10.2021. Також, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

ТОВ «Коллект Центр» не надало доказів щодо продовження позичальником строку кредитування чи на стандартних чи на пільгових умовах.

Відтак, позивачем не доведено, що відповідачем вчинялися дії щодо продовження (пролонгації) строку дії договору, як встановлено умовами договору №3539763 від 27.09.2021.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Вимог про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, зокрема прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів згідно з частиною другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1 800,00 грн за період з 27.09.2021 до 12.10.2021, виходячи з розрахунку: 4 000 грн (тіло кредиту) х 3 % (відсоткова ставка) х 15 днів (строк кредиту).

Також, суд зауважує, що у період нарахування відсотків за указаними договорами позичальник не мав статусу військовослужбовця, а тому на нього не поширювалася дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні за кредитними договорами №9978981 від 14.09.2021 та №77785871 від 21.09.2021, суд зазначає наступне.

У ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16 дійшов висновків, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

У цій справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2018 у справі №914/712/16 зробив висновок, що базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення 292,08 грн інфляційних витрат та 46,84 грн трьох відсотків річних за договором №9978981 від 14.09.2021 за період з 29.12.2021 до 23.02.2022, які нараховані лише на суму основного боргу (т.1 а.с.57).

Також, суд погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення 2,12 грн трьох відсотків річних за договором №77785871 від 21.09.2021 за період з 22.02.2022 до 23.02.2022, які нараховані лише на суму основного боргу (т.1 а.с.69).

Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн (т.1 а.с.231).

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 1 268,72 грн (102630,67х2662,40/215370,42).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, який укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (т.1 а.с.223-225), заявку на надання юридичної допомоги №97 від 01.12.2025 (т.1 а.с.229), витяг з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 на загальну суму 25 000,00 грн (т.1 а.с.230).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21.

Відповідач заперечує проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт на підготовку відповіді на відзив, письмових пояснень, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

У зв`язку з цим, з огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 25 000,00 грн до 8 000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 812,25 грн (102630,67х8000/215370,42).

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 95, 137, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 19 175 (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят п`ять) грн 00 коп заборгованості за договором про споживчий кредит №100425475 від 07.09.2021, що складається із: заборгованості за кредитом 13 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками 4 875 грн 00 коп, заборгованості за комісією 1 300 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 23 808 (двадцять три тисячі вісімсот вісім) грн 92 коп заборгованості за договором про споживчий кредит №9978981 від 14.09.2021, що складається із: заборгованості за кредитом 10 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками 13 470 грн 00 коп, інфляційних втрат 292 грн 08 коп, 3 % річних 46 грн 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 27 313 (двадцять сім тисяч триста тринадцять) грн 50 коп заборгованості за договором про споживчий кредит №2990207517-122099 від 17.09.2021, що складається із: заборгованості за кредитом 4 500 грн 00 коп, заборгованості за відсотками 22 813 грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 26 533 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять три) грн 25 коп заборгованості за договором про споживчий кредит №77785871 від 21.09.2021, що складається із: заборгованості за кредитом 12 905 грн 36 коп, заборгованості за відсотками 13 625 грн 77 коп, 3 % річних 02 грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 5 800 (п`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп заборгованості за договором про споживчий кредит №3539763 від 27.09.2021, що складається із: заборгованості за кредитом 4 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками 1 800 грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 1 268 грн 72 коп судового збору, 3 812 грн 25 коп витрат на правничу допомогу, а всього 5 080 (п`ять тисяч вісімдесят) грн 97 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 03.07.2026.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, буд.3 оф.306, ЄДРПОУ 44276926)

Відповідач - ОСОБА_1 ((останню відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Н. В. Маслюк