Ухвала суду № 138024895, 06.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6299/26

Провадження №1-кс/751/2252/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників - адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України від 13.04.2026 у кримінальному проваджені №12026370340000007 від 01.01.2026,

Встановив:

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова зі скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12026270340000007 від 01.01.2026, яка вмотивована необґрунтованістю підозри та наявністю процесуальних порушень при здійсненні повідомлення про підозру. В обґрунтування скарги зазначається, що постановою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 07.04.2026 було без належної мотивації саме неефективності досудового розслідування змінено підслідність досудового розслідування, що є порушенням вимог КПК України та суперечить висновкам Об`єднаної палати ККС ВС у постанові від 24.05.2021 у справі №760/5023/19. Окрім того, фактична передача матеріалів до Ніжинського РУП ГУ ПН в Чернігівській області не здійснювалася і постанова є формальною. З урахуванням суми грошових коштів, незаконне заволодіння якої інкримінується у кримінальному провадженні, на час вчинення відповідних дій, правова кваліфікація кримінального правопорушення не могла становити ч. 5 ст. 190 КК України, а лише ч. 4 ст. 190 КК України. Крім того, з урахуванням обставин, що наведені в повідомленні про підозру, дії особи взагалі можуть бути навіть теоретично кваліфіковані лише як ст. 356 КК України (самоправство). У зв`язку із невірною юридичною кваліфікацією кримінального правопорушення порушено строки досудового розслідування, які встановлені для такого кримінального правопорушення, що передбачено ст. 356 КК України. Слідчим невірно встановлено дату звернення від імені померлого ОСОБА_8 , яка в дійсності відбулася на 16.04.2025, а 11.04.2025, тобто при житті особи, що підтверджується отриманими у відповідь на адвокатський запит відомостями. Попри клопотання захисника не було проведено за участю захисника допит свідка ОСОБА_9 на предмет дати подання заяви про отримання грошової допомоги від імені ОСОБА_8 .

У судовому засіданні прокурор просила відмовити у задоволені скарги.

Підозрювана, а також захисники підозрюваної ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні просили задовольнити скаргу.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, заслухавши позиції учасників, слідчий суддя дійшов таких висновків.

01.01.2026 уповноваженою особою Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12026270340000007, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України за заявою т.в.о. Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вчинення шахрайських дій.

01.01.2026 постановою начальника СВ ЧРУП ГУПН в Чернігівській області визначено слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Постановою першого заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури від 02.01.2026 у кримінальному провадженні №12026270340000007 від 01.01.2026 визначено групу прокурорів.

Постановою прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_10 від 24.03.2026 підслідність кримінального провадження №12026270340000007 від 01.01.2026 за ч. 4 ст. 190 КК України визначено за СВ Ніжинського РУП ГУНП.

31.03.2026 процесуальним керівником прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_11 надано письмові вказівки слідчому у кримінальному провадженні №12026270340000007 від 01.01.2026 .

Постановою від 07.04.2026 заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_12 досудове розслідування доручено слідчому відділу Чернігівського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області у зв`язку із неефективністю досудового розслідування.

18.04.2026 слідчим відділу Чернігівського районного управління поліції ГУ НП в Чернігівській області повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Згідно змісту письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Борзна Борзнянського району Чернігівської області, громадянку України, раніше не судиму, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про те, що вона підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, вчиненому за наступних обставин.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 №1065 солдат ОСОБА_13 - стрілець-снайпер 3 десантноштурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону загинув 22.02.2025 в районі АДРЕСА_3 російської федерації в наслідок скиду боєприпасу з дрона.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 16.04.2025, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме грошовими коштами, що належать державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 .

16.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_14 подала від імені ОСОБА_13 заяву про отримання одноразової грошової підтримки у сумі 15000000 грн із зазначеним рахунком для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 батьку загиблого 22.02.2025 військовослужбовця ОСОБА_13 ОСОБА_8 на підставі Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсацій сум, від 20.06.2025 №126\168 було призначено одноразову грошову допомогу у сумі 15000000 грн.

У період з 20.08.2025 та 21.08.2025 на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_15 було нараховано грошові кошти на загальну суму 3600000 грн.

У подальшому встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 помер, про що не було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_6 та що призвело до безпідставного нарахування грошових коштів на банківській рахунок померлого ОСОБА_8 .

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 22.08.2025, ОСОБА_6 , маючи доступ до банківського рахунку, відкритого на ім`я померлого ОСОБА_8 , знаючи PIN-код від банківської картки № НОМЕР_3 з банківським рахунком НОМЕР_2 , що відкритий в АТ КБ «Приватбанк», діючи умисно, протиправно, шляхом обману, що виразилось у замовчуванні відомостей про смерть ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, заволоділа грошовими коштами у сумі 3600000 грн, чим завдала майнової шкоди державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 на вказану суму.

Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Щодо доводів захисника про незаконну зміну підслідності, слідчий суддя зазначає наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності прокурора, що можуть бути предметом оскарження на стадії досудового розслідування, визначений в ч. 1 ст. 303 КПК України.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

За таких умов, постанова від 07.04.2026 заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_12 , якою досудове розслідування доручено слідчому відділу Чернігівського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області у зв`язку із неефективністю досудового розслідування, не є предметом оскарження слідчому судді під час досудового розслідування, та не може слугувати підставою для оскарження повідомлення про підозру.

Також слідчий суддя зауважує, що оцінка правомірності зміни підслідності кримінального провадження неминуче тягне за собою питання допустимості отриманих доказів, що зокрема вбачається із висновків, наведених у постанові ККС ВС від 14.04.2020 у справі №761/34909/17: «Разом із тим, в даному випадку кримінальне провадження розпочате за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КПК, в порушення приписів ч. 7 ст. 214 КПК не передавалось з дотриманням правил підслідності слідчим органам Національної поліції для здійснення досудового розслідування. Тому передбачених ч. 5 ст. 36 КПК підстав доручати здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому органу ніж той, що прямо визначений у ст. 216 КПК, у прокурора не було. Таким чином враховуючи, що органи прокуратури діяли поза межами наданих їм процесуальним законом повноважень, тому суд на підставі ст. 87 КПК правильно вказав на недопустимість отриманих у результаті відповідних слідчих дій доказів та неможливість покладення їх в основу обвинувального вироку».

Водночас, згідно усталеної судової практики, оцінка допустимості доказів не є прерогативою діяльності слідчого судді.

За результатами розгляду даного аргументу та в межах повноважень слідчого судді, на даний час відсутні правові підстави для висновку про незаконність повідомлення про підозру у кримінальному провадженні саме з цих підстав.

Що ж стосується доводів захисника про неповноту та необґрунтованість підозри у кримінальному провадженні, зокрема нез`ясування органом досудового розслідування відомостей про дійсну дату подання заяви на отримання грошових коштів, не проведення допиту свідка працівника відповідного центру комплектування та соціальної підтримки за участі захисника, невірної кваліфікації інкримінованого діяння тощо, слідчий суддя зауважує наступне.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Відповідно до п. 2 ст. 277 КПК України, повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Водночас слідчий суддя зауважує, що наведені в скарзі аргументи не обставинами, які підлягають перевірці слідчим суддею в межах розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки потребують оцінки доказів на предмет їх достовірності, достатності та повноти, що не узгоджується зі сформованою на даний час судовою практикою в аспекті повноважень слідчого судді щодо меж оцінки законності повідомлення особі про підозру.

Зокрема подібний висновок наведено в ухвалі Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у справі №752/8936/25, за змістом якої для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, правильності кваліфікації дій, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Подібні за змістом висновки наведено в ухвалі Чернігівського апеляційного суду від 21.05.2025 у справі № 740/712/25: «Апеляційний суд наголошує, що слідчий суддя, здійснюючи судовий розгляд скарги на повідомлення про підозру не уповноважений досліджувати та оцінювати докази, що стали підставою для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та надавати юридичну кваліфікацію діям підозрюваної особи та оцінувати саме доведеність вини чи її спростування зібраними доказами, що є прерогативою суду при розгляді кримінального провадження по суті. (…) При цьому апеляційний суд звертає увагу, що стороною захисту до слідчого судді, як підстава для скасування повідомлення про підозру не оскаржуються, ні фактичні підстави причетності особи до злочину, ні наявність повноважень у особи прийняти процесуальне рішення та здійснити вказану процесуальну дію, ні дотримання порядку та строків вручення повідомлення про підозру, а лише відповідність повідомлення про підозру визначеній органом досудового розслідування кваліфікації дій підозрюваного та доведеність цієї підозри доказами, що фактично не заперечує причетність особи до вчиненого злочину, а лише ставить під сумнів кваліфікацію його дій та доведеність вини доказами, зібраними на даному етапі досудового розслідування, що не відповідає положенням ст. 277 КПК України, хоча і містить покликання до слідчого судді про необхідність судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом скасування повідомлення про підозру».

Подібні за змістом висновки наведено в ухвалах Чернігівського апеляційного суду від 28.10.2022 у справі №751/4059/22; від 28.02.2024 у справі №751/1309/24; від 14.09.2022 у справі №751/3184/22; від 28.05.2022 у справі №750/4342/21 тощо.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Так, зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що в ньому належним чином викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність, та стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191КК України.

Аналіз вказаного повідомлення про підозру дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить у собі всі передбачені вказаною статтею відомості.

З досліджених судом матеріалів кримінального провадження вбачається, що у кримінальному провадженні наявний комплекс зібраних стороною обвинувачення доказів, який дозволяє, на даній стадії, говорити про дотримання саме стандарту обґрунтованої підозри, який безумовно є нижчим від стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколом допиту представника потерпілого від 06.02.2026;

- протоколом огляду документа від 12.03.2026;

- протоком допиту свідка від 31.03.2026;

- протоколом обшуку від 08.04.2026;

- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ;

- висновком за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №250/26-24 від 01.05.2026 ;

- іншими, зібраними в ході досудового розслідування доказами та матеріалами.

Натомість, в цій частині скарга зводиться до доводів, які потребують оцінки доказів та вирішення питання про надання переваги доказам, зібраним сторонами кримінального провадження, а також потребує доказової оцінки версій сторін кримінального провадження щодо обставин інкримінованої події, що на даній стадії є передчасним та не узгоджується із повноваженнями слідчого судді при перевірці обґрунтованості підозри.

За таких обставин правові підстави для задоволення скарги захисника та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 18.04.2026 відсутні.

У межах розгляду даного клопотання не підлягає вирішенню поставлене захисником підозрюваної ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_4 клопотання про зняття арешту з належного підозрюваній ОСОБА_6 майна, а саме - мобільного телефону.

Вичерпний перелік рішень, які уповноважений ухвалити слідчий суддя за результатми розгляду скарги, визначений ст. 307 КПК України, до яких рішення про скасування арешту з майна не належить. Отже, дане питання, яке було викладено в письмових доповненнях до скарги, не є предметом даного розгляду.

Водночас підозрювана або її захисники не позбавлені права звернутися у визначеному процесуальним законом порядку (ст. 174 КПК України) із окремим клопотанням до слідчого судді щодо скасування арешту з майна, у тому числі із дотриманням вимог закону щодо автоматизованого розподілу справ в суді (ст. 35 КПК України).

Керуючись статтями 303-308, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

Ухвалив:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України від 13.04.2026 у кримінальному проваджені №12026370340000007 від 01.01.2026 відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 08 липня 2026 року.

Слідчий cуддя ОСОБА_1