Ухвала суду № 138038727, 07.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9277/26

Провадження № 2/752/10045/26

У Х В А Л А

іменем України

07.07.2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Веселовської А.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - Акціонерне товариство "УкрСиббанк", приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тріфонова Тетяна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваленко Наталія Євгенівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Оксана Олександрівна, про визнання угод недійсними та визначення частки майна боржника, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визнання угод недійсними та визначення частки майна боржника.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

В підготовчому засіданні позивач подав заяву про уточнення підстав позову та збільшення позовних вимог.

За змістом ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Цивільно-процесуальним Кодексом України передбачено право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову. Тому одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо не допускається. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Зазначене розуміння елементів позову закріплюється у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 7.42, п.7.43 Висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 25 червня 2019 року по справі № 924/1473/15, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року по справі 234/11607/20.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши заявлені вимоги позивача, судом встановлено, що в заяві про зміну предмету позову викладені нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог. Подавши заяву про зміну предмету позову, позивачем одночасно змінено предмет та підстави позову, що суперечить нормам ч.ч.2,3 ст.49 ЦПК України.

Керуючись статтями 13, 175, 177, 184, 185, 277 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в прийнятті та повернути позивачу ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позовних вимог від 06.07.2026 року.

Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: