Рішення № 138038572, 08.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/31029/25

Провадження № 2/752/3200/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28580,41 грн.

Посилається в позові на те, що 14 січня 2021 між АТ «Мегабанк» та відповідачем був було підписано Заяву-Договір №TDB.2021.0608.721 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осб щодо картктових продуктів todobank.

Відповідно до умов договору та заяви відповідача банк відкрив поточний рахунок у гривні та видав відповідачу платіжну картку міжнародної платіжної системи та надав кредит, встановивши доступний ліміт кредитнох лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії.

Банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами у межах доступного ліміту.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, в зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 28580,41 грн з яких: 9999,64 грн заборгованості за кредитом та 18580,77 грн заборгованість за процентами.

03 вересня 2024 року за результатами відкритих торгів (аукціону) між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 відступлення прав вимоги.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» був укладений Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за яким товариство набуло право вимоги до відповідача за укладеним договором між ним та АТ «Мегабанк».

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 18 грудня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження.

Крім того, відповідач повідомлявся, про розгляд справи шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позов.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 14 січня 2021 між АТ «Мегабанк» та відповідачем був була підписана Заява-Договір № TDB.2021.0608.721 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Відповідно до умов договору банк на підставі отриманої від відповідача заяви відкрив йому Поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи.

На Поточний рахунок у гривні відповідачу був наданий кредит, встановлено доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, в зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 28580,41 грн з яких: 9999,64 грн заборгованості за кредитом та 18580,77 грн заборгованість за процентами.

03 вересня 2024 року за результатами відкритих торгів (аукціону) між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 відступлення прав вимоги.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» був укладений Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за яким товариство набуло право вимоги до відповідача за укладеним договором між ним та АТ «Мегабанк».

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що укладений договір в електронній формі відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачу надані.

В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, отриманого позивачем права вимоги до відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладються на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Звертаючись до суду, позивач надав Договір №01/07 від 01 липня 2025 року про надання правової допомоги та додатки до нього з обсяговим наданих послуг та їх вартості.

Відповідно до додатку №2 позивач очікує понести витрати на правничу допомогу в сумі 11 200, 00 грн.

Відповідно до акту приймання передачі послуг з правничої допомоги №12136016 від 14 серпня 2025 року позивачу були надані наступні послуги:

-проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1200,00 грн.

-складання та подання до суду позовної заяви 10000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з будь-якими заявами до суду щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу не зверталася.

Суд враховує, що справа розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідачка на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при зверненні до суду.

Керуючись статтями 3, 6, 15, 16, 512, 514, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, частиною 1 статті 634, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76 82, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» 28580,41 грн заборгованості, 3000,00 грн витрат на правничу допомогу та 2 422, 40 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ: 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: К.В.Машкевич