Ухвала суду № 138037262, 06.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"06" липня 2026 р. Справа № 924/863/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом LAFINER SOP TRADING LTD (товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАФІНЕР СОП ТРЕЙДІНГ")

до 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_4 ;

5) ОСОБА_5 ;

6) ОСОБА_6 ;

7) ОСОБА_7 ;

8) ОСОБА_8 ;

9) ОСОБА_9 ;

10) ТОВ "Бул-Спред"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Акціонерне товариство "Проскурів";

2) ОСОБА_10 ;

3) ОСОБА_11 ;

4) ОСОБА_12 ;

5) ОСОБА_13 ;

6) ОСОБА_14 ;

7) ПАТ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ АТП 16854"

про витребування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, зобов`язання депозитарної установи внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операцій

Представники учасників справи:

від позивача: Літвінов Р.О.

від відповідачів: Шевчук І.А. - представниця ОСОБА_2

Ченаш М.О. - представниця ОСОБА_3

за участю третіх осіб: Кузина М.С. - представник АТ "Проскурів"

У судовому засіданні 06.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду

На розгляді в Господарському суді Хмельницької області перебуває справа за позовом LAFINER SOP TRADING LTD (товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАФІНЕР СОП ТРЕЙДІНГ") до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5 ; 6) ОСОБА_6 ; 7) ОСОБА_7 ; 8) ОСОБА_8 ; 9) ОСОБА_9 ; 10) ТОВ "Бул-Спред" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Акціонерне товариство "Проскурів"; 2) ОСОБА_10 ; 3) ОСОБА_11 ; 4) ОСОБА_12 ; 5) ОСОБА_13 ; 6) ОСОБА_14 ; 7) ПАТ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ АТП 16854" про витребування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, зобов`язання депозитарної установи внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операцій.

Чергове судове засідання для розгляду справи по суті було призначене на 11:00 год. 06.07.2026.

06.07.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №924/863/23 до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України. В обґрунтування заяви вказано, що за змістом довідки командира військової частини НОМЕР_1 вих. №910 від 22.04.2026, сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . До заяви додано довідку №910 від 22.04.2026.

Представниця ОСОБА_2 в судовому засіданні 06.07.2026 заяву про зупинення провадження у справі №924/863/23 підтримала, просила задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2026 проти задоволення заяви відповідача 2 про зупинення провадження у справі заперечив, зазначив про зловживання ОСОБА_2 своїми процесуальними правами, оскільки в тому числі довідка про перебування останнього на військовій службі датована квітнем 2026, а звернення з заявою відбулось лише 06.07.2026. Окремо представник позивача заявив усне клопотання про роз`єднання позовних вимог до ОСОБА_2 від позовних вимог до інших відповідачів мотивуючи тим, що суд ще не перейшов до заслуховування вступного слова позивача, відтак розгляд справи не розпочато по суті.

Представниці ОСОБА_3 та АТ "Проскурів" в судовому засіданні 06.07.2026 проти зупинення провадження у справі №924/863/23 не заперечили.

Стосовно роз`єднання позовних вимог до ОСОБА_2 від позовних вимог до інших відповідачів представниця АТ "Проскурів" звернула увагу на зміст ч. 3 ст. 201 ГПК України, а тому у задоволенні вказаного клопотання просила відмовити.

При вирішенні усного клопотання представника позивача про роз`єднання позовних вимог суд зазначає наступне.

У ч. 6 ст. 173 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті може роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

06.07.2026 в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про роз`єднання позовних вимог до ОСОБА_2 від позовних вимог до інших відповідачів мотивуючи тим, що суд ще не перейшов до заслуховування вступного слова позивача, відтак розгляд справи не розпочато по суті.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Судом у підготовчому засіданні 26.05.2026 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, в тому числі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 11:00 год. 15.06.2026.

В подальшому в судовому засіданні 15.06.2026 судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 11:00 год. 06.07.2026.

Враховуючи проведення судом першого судового засідання по розгляду справи по суті 15.06.2026, яке відкладено на 06.07.2026, розгляд справи по суті розпочався 15.06.2026.

Заперечення представника позивача стосовно того, що початок розгляду справи по суті відбувається з заслуховування вступного слова позивача спростовується ст. 201 ГПК країни, у змісті якої чітко визначено момент, з якого розпочинається розгляд справи по суті.

Враховуючи, що судовий розгляд справи №924/863/23 по суті розпочався 15.06.2026, то заявлене представником позивача клопотання про роз`єднання позовних вимог до ОСОБА_2 від позовних вимог до інших відповідачів під час розгляду справи по суті, не підлягає задоволенню.

При розгляді заяви про зупинення провадження у справі №924/863/23 суд враховується таке.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч.ч. 1, 2, 7 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Окремо судом враховується, що ст. 43 ГПК України визначає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, а суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

06.07.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №924/863/23 до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що станом на дату розгляду справи №924/863/23 ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України. З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22 відповідач 2 стверджує про обов`язок суду зупинити провадження у справі на будь-якій стадії судового розгляду на час перебування у складі ЗСУ.

За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №914/2150/18).

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.

Судом встановлено, що згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 вих. №910 від 22.04.2026, сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який триває до цього часу.

За приписами статей 1 та 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 цього Закону, відповідно до якої, Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Комплектування Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відтак, відповідач 2 бере участь в обороні України, що унеможливлює його особисту участь у розгляді судової справи.

Пунктом 3 ч. 1, ч. 2 ст. 227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 3 частини першої статті 227 ГПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

У постанові від 12.11.2025 №754/947/22 Велика Палата Верховного Суду також зробила висновок, що під час застосування правил пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

При цьому, у вищевказаній справі №754/947/22 обставину перебування на військовій службі відповідач підтвердив довідкою за формою №5, виданою командиром військової частини, яку взято Верховним Судом до уваги як належний доказ.

Відтак, підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, припиняється. При цьому сторона може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Заперечення представника позивача щодо зупинення провадження у справі у зв`язку з зловживанням ОСОБА_2 своїми процесуальними правами, оскільки в тому числі довідка про перебування останнього на військовій службі датована квітнем 2026, а звернення з заявою відбулось лише 06.07.2026, не спростовують факту перебування відповідача 2 у складі Збройних Сил України станом на дату розгляду справи по суті. При цьому, докази на спростування вказаної обставини матеріали справи не містять.

Водночас, суд зазначає, що у разі припинення участі ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, то вказане може бути підставою для поновлення провадження у даній справі та продовження розгляду останньої по суті.

Оскільки зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 та ч. 3 ст. 195 ГПК України вбачається передбачена законодавцем можливість зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті, відтак клопотання про зупинення провадження у справі може бути подане на будь-якій стадії провадження у справі і учасник справи на власний розсуд визначає момент звернення з останнім до суду за наявності обґрунтованих підстав визначених ГПК України. Водночас, при виборі способу захисту своїх прав та законних інтересів учасник права може не скористатись своїм правом на звернення з клопотанням про зупинення провадження у справі або ж висловити власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжити розгляд останньої.

З огляду на передбачену процесуальним законодавством можливість звернення до суду учасника справи про зупинення провадження у справі на будь-якій стадії провадження у останній, суд дійшов висновку про відсутність зловживання зі сторони ОСОБА_2 своїми процесуальними права щодо звернення з заявою від 06.07.2026.

В свою чергу, нормами ГПК України передбачено право позивача в одній позовній заяві об`єднати декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами або подати окремі позови самостійно.

В процесі розгляду справи №924/863/23 позивач за власною ініціативою роз`єднав позовні вимоги до ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ТОВ "Бул-Спред", при цьому LAFINER SOP TRADING LTD не був позбавлений права роз`єднати свої позовні вимоги щодо інших відповідачів.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Судом враховуються обов`язкові під час нового розгляду справи висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12.02.2026 у справі №924/863/23, якою скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та рішення господарського суду Хмельницької області від 01.04.2024 у справі №924/863/23, а справу №924/863/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Суд касаційної інстанції вказав, що: "Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Відмовляючи в задоволенні клопотань ОСОБА_15 про зупинення провадження у справі, господарські суди попередніх інстанцій, всупереч наведеним вимогам процесуального закону дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для зупинення провадження у справі та безпідставно не взяли до уваги докази, які були надані ОСОБА_17 в підтвердження перебування його на військовій службі, які згідно з актуальною позицією Верховного Суду є належними доказами в даному випадку".

Верховний Суд повернув справу №924/863/23 на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав відхилення судами попередніх інстанцій клопотання ОСОБА_15 про зупинення провадження у справі та передчасний розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.

Вищевказане є аналогічною обставиною по цій справі, однак відносно іншого відповідача - ОСОБА_2 , що встановлює обов`язковість дій суду першої інстанції відносно виявлених підстав для зупинення провадження у справі та вимоги сторони щодо зупинення провадження у справі, рішення у якій може вплинути на права та обов`язки останньої.

Відтак, вказана вище обставина перебування відповідача 2 на військовій службі в ЗСУ перешкоджає об`єктивному розгляду справи №924/863/23, унеможливлює забезпечення судом дійсно змагального процесу та створення особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Зважаючи на встановлені судом обставини, які підтверджені належними доказами, висновки Верховного Суду викладені в постанові від 12.02.2026 у справі №924/863/23, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 від 06.07.2026 та зупинення провадження у справі №924/863/23 до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 46, 73, 74, 91, 173, 201, п. 3 ч. 1 ст. 227, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні усного клопотання представника позивача про роз`єднання позовних вимог до ОСОБА_2 від позовних вимог до інших відповідачів від 06.07.2026 відмовити.

2. Заяву ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №924/863/23 до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України від 06.07.2026 задовольнити.

3. Зупинити провадження у справі №924/863/23 до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

4. Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 - повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі протягом 3-х днів з дня їх усунення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Ухвалу надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (06.07.2026) та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.07.2026.

Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ