Рішення № 138037203, 06.07.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/148/26

Провадження № 2/483/304/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Жовтої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з використанням представником відповідача власних технічних засобів поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2026 товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 03 серпня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71935167, у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, який був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Відповідно до умов договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу кредит у розмірі 11000 грн., строком на 30 днів (з 03 серпня 2025 року по 01 вересня 2025 року) із фіксованою процентною ставкою 0,250 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту і становить 1650 грн., у разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимог № 23/12/25-02 від 23 грудня 2025 року до договору факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16062 грн. 20 коп., з яких: 8217 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 825 грн. сума заборгованості за відсотками, 1650 грн. сума заборгованості за комісією, 5370 грн. 20 коп. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Посилаючись на те, що відповідач має непогашену заборгованість за вказаним договором кредиту, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 16062 грн. 20 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

02 квітня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки із сумою заборгованості у розмірі 16062 грн. 20 коп. відповідач не погоджується, вважає її необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі. У справі відсутні належні, допустимі та достатні докази у розумінні ст.ст. 76, 100 ЦПК України на підтвердження зазначених у позові обставин про те, що кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у справі засобами електронного зв`язку направляв оферту позичальнику відповідачу, а відповідач у відповідь надіслав свою згоду акцепт. У справі також відсутні вищевказані документи, відсутні докази про порядок отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (некваліфікованого електронного підпису) та факту його накладення у електронному документі договору кредиту, або відповідних доповнень до нього, як про це зазначено у рішенні та має відповідати порядку створення та підписання електронних документів визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». В той же час, позивач не вказує, яким чином проводилась ідентифікація особи позичальника та чи проводилась вона взагалі, та не надає доказів проведення такої ідентифікації, не надає доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачеві, не надає доказів того, що саме відповідач ОСОБА_1 використав ідентифікатор для укладення кредитного договору. Крім того, також неможливо перевірити факт підписання оспорюваного кредитного правочину також кредитодавцем, адже тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів, однак позивачем вони до суду не надані. Представник відповідача посилається, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували підписання кредитного договору, паперову копію якого надано позивачем - саме відповідачу ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог та факту перерахунку коштів останньому. Позивачем було надано суду копію довідки про перерахування суми кредиту відповідача, проте такі документи не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу ОСОБА_1 . Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, немає можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу ОСОБА_1 , оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. Тобто, стверджуючи про факт надання відповідачу кредитних коштів, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. Позивачем на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за позикою не долучено документу, передбаченого ст.ст. 41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним. Крім того, як зазначає представник відповідача позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості, а також в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків та зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. До позовної заяви позивач додає розрахунок заборгованості за кредитним договором, який не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 55 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, а тому не є належним доказом, який би підтверджував розмір заборгованості за кредитним договором. Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача комісію за надання кредитних коштів у розмірі 1650 гривень. Однак, як вбачається зі змісту договору № 71935167 який надано позивачем, сторони погодили комісію «за надання кредиту», тоді як у договорі позивач не зазначив та не надав доказів, переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому враховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 5, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Щодо стягнення 5370 грн. 20 коп. гривень в рахунок заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування представником зазначено, що указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено. Відповідно до Закону України від 15.03 2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також Законом № 2120-ІХ від 15.03.2022 внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредиюдавцем за таке прострочення У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавшо неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону, тобто законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної ст. 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які була нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року такі нарахування підлягають списанню.

08 квітня 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначила, що посилання представника відповідача щодо не укладання договору позики № 71935167 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором (74508), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору, а тому між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Посилання представника відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, використання одноразового ідентифікатора є не можливим без проходження Відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, що у свою чергу кореспондується з висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа№732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)). У свою чергу, доказів того, що персональні дані Відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення договорів від його імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору. Також представник зазначає, що при реєстрації на сайті або у додатку Позикодавця ідентифікація Позичальника здійснюється за допомогою сервісу BankID, отже без самостійної передачі особистих даних відповідачем за допомогою входу та підтвердження у мобільний банкінг Відповідача, реєстрація та подальше взяття кредиту неможливе. Ідентифікацію Відповідача було здійснено за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього, в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання Договору № 71935167, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Отже, без власного волевиявлення, без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит укладання договору кредиту технічно неможливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Також представником зазначено, що окрім підписання договору позики сторонами за допомогою одноразових ідентифікаторів, договір позики підписано електронно-цифровим підписом Позикодавця. Щодо доказів отримання Відповідачем коштів за договором позики, представником позивача зазначено наступне. Так, твердження представника відповідача стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок відповідача не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться наступні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий відповідача: - електронна платіжна інструкція № e365f9d9-9724-4e51-aa63-a3bd01054f57 від 03.08.2025 року видана ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (фінансова компанія, яка діє на підставі ліцензії, яка видана Національним банком України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку платіжний інструмент/платіжна система) [документ виданий платіжною системою]; - довідка № КД-000024456 від 07 січня 2026 року видана платіжною системою/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № e365f9d9-9724 4e51-aa63-a3bd01054f57 від 03 серпня 2025 року [документ виданий платіжною системою]; - лист №23/12/25-24353 від 23 грудня 2025 року виданий Позикодавцем/ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № e365f9d9-9724-4e51-aa63-a3bd01054f57 від 03 серпня 2025 року [документ виданий Позикодавцем]. Між тим, посилання представника Відповідача у відзиві на позовну заяву зводяться до того, що зазначені вище документи не є належними та допустимим доказами, оскільки не відповідають положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року №75» та розрахунок суми заборгованості, а отже не підтверджують факт передачі коштів, то з цього представником зазначено наступне. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових рахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Оскільки, всі кошти за даними договорами надавались на особистий картковий рахунок вказаний Відповідачем, то всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайором регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ № 705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», відповідно до положень якого, документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (п.5 розділу VII зазначеної вище Постанови НБУ № 705 від 05 листопада 2014 року в якому вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань). Таким чином, в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів відповідачу, а посилання представника відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/Відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Саме по собі посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивачем не надано докази перерахування коштів на картковий рахунок відповідача не заслуговують на увагу. ОСОБА_1 , будучи стороною вказаного правочину, мав можливість надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження того, що відповідні кошти не зараховувались на його карткові рахунки, указані у договорах, у період часу, про який стверджує позивач, або того, що карткові рахунки йому не належать, оскільки лише відповідач має доступ до свого рахунку. У разі заперечень проти позову, обов`язок доведення їх відповідними доказами покладено саме на відповідача відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Окрім викладеного вище, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором позики здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 2783 грн. (02.09.2025 1391 грн. 50 коп., 02.09.2025 1391 грн. 50 коп.), що у свою чергу додатково підтверджує отримання відповідачем коштів за договором позики та його укладання. Щодо нарахування комісії за договором кредиту № 71935167 від 03 серпня 2025 року представником позивача зазначено, що відповідно до пункту 2.2.4. Договору встановлено комісію за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1650 грн.). Згідно з п. 6.2. договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. договору. Отже, нарахування комісії за надання кредиту є правомірним та таким, що повністю відповідає умовам укладеного між сторонами договору. Вказана комісія прямо передбачена положеннями договору кредиту, з якими позичальник був належним чином ознайомлений, погодився при його укладенні та прийняв на себе обов`язок їх виконання. Щодо доказів наданих представником відповідача слід зазначити, що відповідач/представник відповідача доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (виписку із карткового рахунку відповідача в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді банку про не належність зазначеної у договорі карти відповідачу, доказів не укладання зазначеного договору, контр розрахунок, надання пояснень чому сплачував за договором позики, тощо), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду (ст. 89 ЦПК України). Позивач вважає, що відповідач та представник відповідача, заперечуючи отримання коштів/укладання договору, застосували концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова ВС від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 не надано при тому, що відповідач має безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних та інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця (для надання оферти з якою ознайомлювався). Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, сторона відповідача, а саме представник відповідача, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення. Проте, замість надання доказів/пояснень по суті справи, представник відповідача надав набір правових висновків, які на думку позивача є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин (права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою. Враховуючи викладене, представник позивача просила позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» - задовольнити в повному обсязі.

08 квітня 2026 року від представника позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до суду через систему «Електроний суд» надійшла заява про зменшення позовних вимог, а саме представник позивача просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за договором кредиту № 71935167 від 03 серпня 2025 року в розмірі 10692 грн., з яких: 8217 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 825 грн. сума заборгованості за процентами; 1650 грн. сума заборгованості за комісією, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Представник відповідача в судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 03 серпня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71935167, у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, який був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Відповідно до умов договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу кредит у розмірі 11000 грн., строком на 30 днів (з 03 серпня 2025 року по 01 вересня 2025 року) із фіксованою процентною ставкою 0,250 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту і становить 1650 грн., у разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування (зв. бік а.с. 6, а.с. 7-14).

Пунктом 11.1. договору визначено, що укладаючи Договір, Позичальник засвідчує наступне:

- 11.1.1. Позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно правовими актами Національного банку України.

- 11.1.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

- 11.1.3. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою.

- 11.1.4. Позичальник має всі права та повноваження, необхідні для укладання (підписання) Договору.

-11.1.5. Позичальник отримав для ознайомлення від Кредитодавця та вивчив інформацію, викладену в Паспорті споживчого кредиту, за формою, встановленою Законом України «Про споживче кредитування».

-11.1.6. Позичальник підтверджує свою згоду на те, що основним каналом для комунікації між Сторонами, зокрема, обміну повідомленнями, є особистий кабінет Позичальника, який створюється Позичальником на веб-сайті та/або в мобільному застосунку Кредитодавця. Кредитодавець інформує Позичальника під час користування Кредитом шляхом відправлення повідомлень щодо виконання Договору, у тому числі передбачених чинним законодавством (а також пов`язаних зі зміною в порядку та умов надання фінансових послуг, а саме укладання Сторонами додаткових угод до Договору (у разі їх укладання), в особистий кабінет Позичальника. Сторони домовились, що Кредитодавець може використовувати також інші канали для комунікації із Позичальником, включаючи телефон, акаунти, Канали передачі повідомлень, електронну пошту.

Відповідно до умов договору, 03 серпня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 11000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с. 17), листом провайдера ТОВ «Європейська платіжна система» (а.с. 16), а також листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про належність платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 та про рух грошових коштів по рахунку, відкритому до вказаної платіжної картки згідно з яким 03 серпня 2025 року о 16:58:27 на платіжну картку НОМЕР_2 було зараховано суму в розмірі 11000 грн.(а.с. 106-110).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 71935167 від 03 серпня 2026 року, з урахуванням уточнених позовних вимог заборгованість ОСОБА_1 становить 10692 грн., з яких: 8217 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 825 грн. сума заборгованості за відсотками, 1650 грн. сума заборгованості за комісією (а.с. 18, 83).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийняло належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимог № 23/12/25-02 від 23 грудня 2025 року до договору факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 23-32).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, а також, що позивач довів належними та допустимим доказами наявність в нього права вимоги до відповідача в обсязі заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру понесених позивачем ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір № 22-08/25ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року, витяг з акту № 6-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25ДІЛ від 22 серпня 2025 року від 08 січня 2026 року, актом приймання передачі справ надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року та платіжну інструкцією про оплату наданих послуг (зв. бік а.с. 32, а.с. 33-37). Вартість наданих послуг становить 4500 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4500 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000 гривень.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп., сплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією в національній валюті (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3 в рахунок заборгованості за договором про надання коштів у кредит (з комісією про надання кредиту) № 71935167 від 03 серпня 2025 року в розмірі 10692 (десять тисяч шістсот дев`яносто дві) гривні, з яких: 8217 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 825 грн. сума заборгованості за процентами, 1650 грн. сума заборгованості за комісією, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Вимоги про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Головуючий: