Вирок № 13802792, 03.08.2007, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа №1-69

2007р.

В И Р О К-копія

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2007 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючого-судді Кабанячого В.А.

при секретарі Литвишко В.М.

з участю прокурора Недільченко К.І.

та адвокатів : ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вищневе Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,

За ст.189 ч.3 КК України,-

ОСОБА_4 який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м.Переяслав-Хмельницький Київської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_2,

За ст.189 ч.3 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Ташань Переяслав-Хмельницького району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, пенсіонера інвалід 1-ї групи, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_3,-

За ст. 189 ч.3, ст.309 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

16.03.2006 року близько 14 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою скоєння тяжкого злочину направленого на вимагання передачі у власність ОСОБА_5 автомобіля марки “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_1, технічного паспорту на вищевказаний автомобіль та генерального доручення виписаного на імя ОСОБА_9, прибули на двох автомобілях таксі в с. Улянівка Переяслав-Хмельницького р-ну Київської області АДРЕСА_4, який належить на праві індивідуальної власності гр. ОСОБА_9.

Прибувши до АДРЕСА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 безперешкодно зайшли до приміщення будинку в якому на той час знаходились потерпілі ОСОБА_9 та його син ОСОБА_10 де вищевказані особи перебуваючи між собою в злочинній змові , неправомірно, словесно з погрозою насильства, почали вимагати у потерпілих передати їм документи на автомобіль марки “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_1. Після того, як потерпілі відмовились передати їм документи, підсудні почали їх бити руками та ногами взутими у взуття по різним частинам тіла, заподіявши при цьому потерпілим тілесні ушкодження у вигляді: потерпілому ОСОБА_10, крововиливу в передній частині тімяної області голови, крововиливу на лівій реберній дузі, два крововилива на поясниці та два садна на підборідді. Дані тілесні пошкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №155 відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. Потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: по одному крововиливу на правому плечовому суглобі та на лівому передпліччі, забійна рана на переднє-внутрішній поверхні лівої ступні. Дані тілесні пошкодження відносяться до легких тілесних пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя. Не досягнувши своєї мети злочинці з місця скоєного злочину зникли на двох автомобілях таксі.

Крім того 7.04.2006 року близько 15 год.20 хв. під час обшуку у помешканні підсудного ОСОБА_5 в с. Шевченкове Переяслав-Хм. району Київської області вул. Шевченка було виявлено речовину рослинного походження, яка згідно судово-хімічної експертизи №72 від 8.06.2006 року є особливо небезпечним наркотичним засобом-висушеним канабісом (маріхуаною) та її вага складає 19,894 г.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та показав, що він свою вину визнає частково тому, що він дійсно 16.03.2006 року разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їздили в с.Ульянівка для того, щоб забрати автомобіль та документи на нього, який належить ОСОБА_5, але коли вони туди приїхали та зайшли до будинку то там був похилого віку чоловік та молодий хлопець, з ними вони розмовляли стосовно того, щоб забрати документи на автомобіль і під час цього ніхто не бив власників будинку. Після того як вони з ними порозмовляли то звідти пішли та поїхали до м.Переяслав-Хмельницький.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та показав, що він визнає свою вину частково, тому, що він нікого не бив і взагалі ОСОБА_9 ніхто не бив.

В кінці лютого чи на початку березня 2006 року до нього підійшов ОСОБА_11, який проживає в с.Шевченкове Переяслав-Хм. р-ну, і попросив, щоб він допоміг його сусіду ОСОБА_5 вирішити проблему, а саме, ОСОБА_5 дав якимось людям свій автомобіль і вони не віддають його, а також забрали документи на даний автомобіль. Після чого ОСОБА_11 знову до нього підійшов приблизно через тиждень і запитав чи він погоджується вирішити дане питання, і він погодився. Вони наступного дня з ОСОБА_11 поїхали до ОСОБА_5 ОСОБА_5 розповів, що півроку тому назад він купив бус “Фольксваген” за свої власні кошти і в звязку з тим, що він не має посвідчення водія і він інвалід то дав даний транспорт своєму знайомому для того, щоб той його возив, але даний чоловік забрав у нього мікроавтобус “Фольксваген” і не повертає. В середині березня 2006 року він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 знаходились в кафе-барі “Експрес-Прем”єр” і до них підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 “ОСОБА_3” і вони вирішили проїхати до ОСОБА_5 в с.Шевченкове .Тоді вони вийшли з кафе-бару “Експрес-Прем”єр” і ОСОБА_6 та ОСОБА_3 “ОСОБА_3” сіли в автомобіль таксі „ВАЗ-2101” темно-червоного кольору, а він зупинив автомобіль “Деу” за кермом якого був ОСОБА_12 і в даний автомобіль крім нього ще сіли ОСОБА_11 та ОСОБА_8 Вони двома автомобілями спочатку заїхали в с.Шевченкове де ОСОБА_5 розповів про ситуацію з його мікроавтобусом ОСОБА_3 “ОСОБА_3” та ОСОБА_6 і дуже просив, щоб вони йому допомогли повернути автомобіль і щоб його зараз же звозили в с.Улянівка до тих людей які забрали його автомобіль. Під”їхавши до будинку де проживають дані люди в с.Ульянівка з автомобіля де їхав він вийшли він та ОСОБА_8, а з іншого спочатку вийшов один ОСОБА_5 Він з ОСОБА_5 пішли до вхідних дверей в будинок в якому як розповів ОСОБА_5 проживають люди, які забрали його мікроавтобус, а ОСОБА_8 залишився на вулиці. Підійшовши до дверей, до них підійшла невідома йому жінка і сказала їм, що власники даного будинку знаходяться вдома і вона почала стукати у вікна та двері після чого з середини будинку вони почули нерозбірливу мову якогось чоловіка, але двері їм ніхто не відчинив і вони були зачинені. Тоді він їх вдарив плечем і вони відчинились, він з ОСОБА_5 зайшли в будинок, в будинку був чоловік похилого віку та його син. ОСОБА_5 їх запитав де знаходиться старший син, але вони нічого невідповіли, тоді він їх запитав де знаходяться документи на мікроавтобус на що вони знову мовчали, а невідомий йому чоловік похилого віку перебував в стані алкогольного сп”яніння оскільки це було видно по його поведінці, після чого ОСОБА_5 пару раз вдарив даного чоловіка костилем. Через декілька хвилин в будинок зайшли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 “ОСОБА_3” і вони також почали запитувати де старший син , де його можна знайти і коли він буде, але вони нічого не відповідали. ОСОБА_8 в будинок не заходив, він на вулиці розмовляв з невідомою жінкою яка стукала у вікна та двері даного будинку. Порозмовлявши ще трохи з господарями даного будинку, вони після того як вони знову нічого не сказали поїхали звідти. ОСОБА_11 сказав їм їхати в с.Пологи Вергуни, оскільки у нього була інформація, що там знаходиться вищевказаний мікроавтобус. Приїхавши в дане село під двором одного з будинків вони побачили вказаний мікроавтобус. ОСОБА_5 пояснив господарям цього будинку, що цей мікроавтобус належить йому, на що господарі даного будинку ніяких заперечень не казали і сказали, що в будь-який момент він може його забрати. Після чого вони завезли ОСОБА_5 в с.Шевченкове, а самі поїхали в м.Переяслав-Хмельницький. Ножа, пістолета та мобільнього телефону в будинку в с.Ульянівка він не бачив.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочину визнав частково та показав, що він свою вину визнає частково тому, що він дійсно 16.03.2006 року разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їздили в с.Ульянівка для того, щоб забрати автомобіль та документи на нього, який належить йому. Коли вони туди приїхали та зайшли до будинку то там був ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з ними вони розмовляли стосовно того, щоб забрати документи на автомобіль і під час цього ніхто не бив власників будинку. Після того як вони з ними порозмовляли то звідти пішли та поїхали. ОСОБА_10 ,пістолетом та ножем, ніхто не погрожував. Щодо наркотичних засобів, то їх дійсно вилучили у його будинку, але вони йому не належать.

Крім часткового визнання своєї вини підсудними ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, вина їх повністю доказана у встановленому судом обсязі.

Потерпілий ОСОБА_9 пояснив , що приблизно у листопаді 2005 року він зустрів в с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району свого знайомого ОСОБА_5, з яким він розговорився та сказав йому, що хоче придбати своєму старшому сину ОСОБА_13 автомобіль. Він йому сказав, що треба їхати в м. Ровне де машини дешевше ніж у м. Києві та пообіцяв йому поїхати разом з ним показати де знаходиться базар. 19 листопада 2005 року він разом з своїм сином ОСОБА_13, ОСОБА_5 та ОСОБА_14, на своєму автомобілі марки “АЗЛК-2140” поїхали в м. Рівне. Останнього він попросив, щоб він допоміг пригнати автомобіль, який вони придбають, додому, так як його син ОСОБА_13 був за кермом його автомобіля марки “АЗЛК-2140”. З собою він взяв гроші у сумі 3800 доларів США. 20.11.2005 року вони приїхали у м. Рівне, але там взнали, що автомобільного базару в цей день не було. Тоді ОСОБА_5 запропонував їхати в м. Луцьк Волинської області і там придбати автомобіль. Коли вони приїхали на базар в м. Луцьк то там знайшли автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_1 та вирішили його придбати. Власник даного автомобіля ОСОБА_15 хотів за автомобіль 4100 доларів США. У нього не вистачало 300 доларів США і йому ОСОБА_5 запропонував в борг дану суму і сказав, щоб доручення оформили і на нього і на його сина ОСОБА_13. Він погодився і вони так і зробили. З власником автомобіля він повністю розрахувався і вони оформили автомобіль за генеральним дорученням. Після цього вони повернулись додому і в середині грудня 2005 року він вже віддав борг ОСОБА_5 в сумі 300 доларів США.

16.03.2006 року близько 14 год. 30 хвилин він знаходився дома з своїм сином ОСОБА_16. В цей час його розбудив його син та сказав, що в двері хтось гупає. Він разом з ним вийшов до веранди то побачив, що двері вибиті і до будинку зайшли пять невідомих йому чоловіків та ОСОБА_5. У одного з невідомих він побачив у руці пістолет, якої моделі він не розбирається. Даний чоловік підійшов до нього, схопив його та приставив до голови пістолет та сказав йому, що зараз його вбє. Ще два чоловіки схопили його сина ОСОБА_16 та держали його і один з них витіг у його сина з лівої кишені штанів мобільний телефон марки “Сіменс-S-75” та забрав його. Після цього він прибрав рукою пістолет від голови, тоді до нього підбіг ще один чоловік, схопив кухонного їхнього ножа, який лежав на столі у веранді і приставив йому до шиї, і сказав, що відріже голову. В цей час його син почав кричати, кликати на допомогу і два чоловіки які його тримали почали його бити руками та ногами по тулубу та затуляти рота ганчіркою. Після цього до нього підійшов один з нападників, який стояв разом з ОСОБА_5 біля дверей та сказав йому, щоб він дав йому документи на автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE”. Він сказав, що документи йому не дасть. Після цього їх поклали на долівку і з ними залишився цей чоловік який запитував про документи та ОСОБА_5. Останній почав бити його та сина своїм ціпком по тулубу по черзі, і вимагав, щоб він віддав йому документи на автомобіль. Він йому відмовив і тоді той чоловік який залишався біля них разом з ОСОБА_5, почав його бити ногами. В цей час ОСОБА_5 також пішов в середину будинку і з ними залишився лише один чоловік, який стояв біля нього. Тоді його син ОСОБА_16 швидко піднявся та вибіг на двір і утік. Тоді цей чоловік, який залишався біля нього сказав своїм товаришам, що потрібно тікати. Після цього вони всі вибігли на двір та сіли у два автомобіля і уїхали. Коли він повернувся у хату та оглянув дім то виявив, що з будинку зник його мобільний телефон марки “Самсунг-Х-100” та кухонний ніж, яким йому погрожували.

Потім приїхали працівники міліції, яких викликав його син ОСОБА_16, яким вони розповіли про те, що трапилось. Пізніше йому розповів його син, що коли на них напали невідомі то він так перелякався, що справив свої природні потрібності у штани.

Даних осіб, які на нього напали він якщо побачить то впізнає.

16.03.2006 року близько 14 год. 30 хвилин тілесні ушкодження в його будинку йому завдавали ОСОБА_5, а саме він завдав йому близько 5-ти ударів своєю палицею по голові та по плечу, чоловік якого він упізнав у протоколі предявлення фотознімків від 17.03.2006 року (ОСОБА_3.) забрав мобільний телефон “Сіменс-S-75”, який належить його сину ОСОБА_10 і запихав йому у рот тряпки та наніс кілька ударів руками по голові сина, а також вимагав у нього документи на автомобіль “Фольксваген”, чоловік якого він упізнав під час предявлення особи для впізнання 07.04.2006 року (ОСОБА_6) приставляв до його шиї кухонного ножа, чоловік якого він упізнав під час предявлення особи для впізнання 19.04.2006 року (ОСОБА_8.) вимагав від нього документи на автомобіль “Фольксваген” і пару раз кулаком ударив його по голові, а потім знаходився біля вхідних дверей будинку не випускаючи його та його сина на вулицю, пятий чоловік який знаходився в його будинку зросту близько 180 см., короткострижений, волосся світлого кольору, фізично розвинений, на вигляд йому 25 років приставляв до його голови пістолет.

Потерпілий ОСОБА_9 . дав аналогічні пояснення на досудовому слідстві.(Том1а.с.154-157).

Свідок ОСОБА_17 на досудовому слідстві пояснив, що 19 листопада 2005 року він разом з своїм батьком, ОСОБА_5 та ОСОБА_14, на автомобілі марки “АЗЛК-2140”, який належить його батьку поїхали в м. Рівне, він керував автомобілем. ОСОБА_14 попросили, щоб він допоміг пригнати автомобіль, який вони придбають, додому, так як його батько інвалід та автомобілем не керує. ОСОБА_5 поїхав з ними для того, щоб показати де знаходиться ринок. З собою батько взяв гроші у сумі 3800 доларів США. 20.11.2005 року вони приїхали у м. Рівне, але там взнали, що автомобільного базару в цей день не було. Тоді ОСОБА_5 запропонував їхати в м. Луцьк Волинської області і там придбати автомобіль. Коли вони приїхали на базар в м. Луцьк то там знайшли автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_1 та вирішили його придбати. Власник даного автомобіля ОСОБА_15 хотів за автомобіль 4100 доларів США. У батька не вистачало 300 доларів США і йому ОСОБА_5 запропонував в борг дану суму і сказав, щоб доручення оформили на нього і на ОСОБА_17. Батько погодився і вони так і зробили. З власником автомобіля батько повністю розрахувався і вони оформили автомобіль за генеральним дорученням. Після цього вони повернулись додому і в середині грудня 2005 року батько віддав борг ОСОБА_5 в сумі 300 доларів США. Гроші ОСОБА_5 батько віддав в його присутності.

17.03.2006 року близько 13 години він приїхав додому та йому його рідні розповіли, що 16.03.2006 року на його батька та меншого брата було скоєно напад. Нападників було п”ятеро разом з ОСОБА_5. Вони забрали дві мобілки та вимагали передачі їм документів на їх автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE”.(Том1а.с.201-200)

Свідок ОСОБА_11 пояснив , що в січні на початку 2006 року в с.Шевченкове Переяслав-Хмельницького району він зустрів свого знайомого ОСОБА_5 і він сказав йому, що потрібно проїхати до одних людей і забрати його мікроавтобус “Фольцваген”. Після цієї розмови пройшло кілька місяців. І коли він здавав на початку березня 2006 року в Переяслав-Хмельницькому ДПУ сесію, то зустрів на зупинці біля університету ОСОБА_7, він йому сказав, що є одне питання яке потрібно вирішити і вони домовились, що коли у нього буде вільний час він йому пізніше зателефонує. Через один день він йому зателефонував і вони ввечері домовились зустрітись у нього дома. ОСОБА_7 приїхав на автомобілі марки “Жигулі” разом з двома хлопцями, одного з яких звать ОСОБА_8, оскільки він представився. Вони усі пішли до ОСОБА_5. Коли вони прийшли до ОСОБА_5, то він розповів хлопцям, що йому потрібно забрати свій мікроавтобус “Фольксваген”. Хлопці сказали, що подивляться, що можна зробити. Вони домовились, що пізніше через нього з ним зв”яжуться. Наслідуючий день 16.03.2006 року він був в м.Переяслав-Хмельницький і йому на мобільний телефон передзвонив ОСОБА_8 і сказав, щоб він підійшов до них на автовокзал до кафе “Жовток”, бо будуть їхать до ОСОБА_5 вирішувати його питання. В домовлений час вони зустрілися в кафе і поїхали на двох автомобілях “Деу” бірюзового кольору та “Жигулі” темнобордового кольору до ОСОБА_5 В автомобілі “Деу” знаходився ОСОБА_7, ОСОБА_8 “ОСОБА_8” та водій на прізвисько “ОСОБА_14”, в автомобілі “Жигулі” знаходився ОСОБА_3 на прізвисько “ОСОБА_3”, ОСОБА_11 на прізвисько “ОСОБА_11”. Коли вони приїхали до ОСОБА_5 то він сів в автомобіль ”Жигулі” і вони усі поїхали в с.Ульянівка. В с.Ульянівка вони приїхали близько 15 години, він з машини не виходив, а усі інші хлопці вийшли та підійшовши до вхідних дверей одноповерхового будинку, подивились в вікна і після розмови з хазяйнами він побачив, як ОСОБА_7 ногою з одного удару вибив вхідні двері будинку. В будинок зайшли усі хлопці, через кілька хвилин він побачив як з будинку вибіг невідомий йому молодий хлопець, який побіг за хату. Хлопці, які зайшли в будинок перебували там близько 10 хвилин. Коли вони вийшли, то вони усі поїхали в с.Шевченкове де висадили ОСОБА_5, а потім поїхали в м.Переяслав-Хмельницький. По дорозі хлопці розповідали, що такого “барана” вони не бачили.

Через день після цього він зустрівши ОСОБА_5 помітив, що на його палиці не має резинки.

Свідок ОСОБА_18 на досудовому слідстві пояснив, що 16.03.2006 року в обідній час до нього підійшли на вокзалі два молодих чоловіка, один з яких був ОСОБА_3 на прізвисько “ОСОБА_3”, а інший на прізвисько “ОСОБА_11”. Вони попросили його з”їздити в с.Шевченкове. Він погодився і вони у трьох на його автомобілі таксі ВАЗ-21011 д.н.НОМЕР_2 бордового кольору поїхали в с.Шевченкове. Приїхавши в с.Шевченкове вони там забрали якогось інваліда, який був з палицею і поїхали в с.Ульянівка. Коли вони знаходились в с.Шевченкове, то він помітив що позаду них їхав автомобіль “Деу”, вікна даного автомобіля були затоновані і тому хто там знаходився він не бачив. Приїхавши в с.Ульянівка він зупинився між школою та сільською радою, “ОСОБА_3”, “ОСОБА_11” та невідомий йому інвалід вийшли з автомобіля і пішли у невідомому йому напрямку, а він залишився в автомобілі. В с.Ульянівка автомобіль “Деу” зупинився позаду його автомобіля і з нього вийшли троє молодих хлопців, які йому були невідомі, вони теж пішли у невідомому йому напрямку. “ОСОБА_3”, “ОСОБА_11” та невідомий йому інвалід повернулись приблизно через 15 хвилин і вони поїхали назад в м.Переяслав-Хмельницький, а по дорозі завезли в с.Шевченкове інваліда. Коли вони їхали додому, то по дорозі його автомобіль обігнав вищевказаний автомобіль “Деу”. (Том1а.с.213)

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він займається таксуванням по м.Переяслав-Хмельницький та районі. 16.03.2006 року близько 14 години він знаходився на своєму автомобілі “Деу” на автостанції в м.Переяслав-Хмельницький. В цей час до нього підійшли п”ятеро хлопців і попросили щоб він відвіз їх в с.Ульянівка. На що він відповів їм, що всіх пятьох він не візьме. Тоді двоє з них пішли до іншої машини, що таксувала, це був автомобіль марки ВАЗ 2101 червоного кольору, а троє з них сіли до нього в автомобіль. Після чого вони поїхали в с.Ульянівка. По дорозі ці хлопці нічого між собою не говорили, а ті двоє, що сіли в інший автомобіль таксі їхали спереду нього. Заїхавши в с.Мала Каратуль вони підїхали до будинку, який знаходиться по центральній вулиці села, перша від зупинки, якщо їхати в напрямку с.Ульянівка, з правої сторони. Після чого з таксі, яке їхало перед ним вийшли вказані хлопці і пішли до вищевказаного будинку, потім повернулися разом з якимось чоловіком, який мав вади ходьби і був з палицею. Всі разом вони сіли до автомобіля таксі і вони поїхали в с.Ульянівка. Заїхавши в саме село йому сказали, щоб він їхав за адресою АДРЕСА_5. Підійшовши до вказаного будинку всі вийшли, як із його автомобіля так із автомобіля таксі, який їхав попереду і пішли до вищевказаного будинку, а він залишився чекати їх в автомобілі. Десь через 15 хвилин вони всі вийшли та сіли в автомобілі, після чого поїхали в м.Переяслав-Хмельницький. Завезли того чоловіка з палицею в с.Мала Каратуль. Приїхавши в м.Переяслав-Хмельницький вони йому сказали, щоб він відвіз їх до кафе-бару “Корчма” і там їх висадив. Вказане червоне таксі також підїхало до “Корчми” і також висадило тих пасажирів.

Свідок ОСОБА_14 на досудовому слідстві пояснив, що 19 листопада 2005 року він разом з ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_17, на автомобілі марки “АЗЛК-2140”, який належить ОСОБА_9 поїхали в м. Рівне, він керував автомобілем по черзі з ОСОБА_17. Вони попросили, щоб він допоміг пригнати автомобіль, який вони придбають. 20.11.2005 року вони приїхали у м. Рівне, але там взнали, що автомобільного базару в цей день не було. Тоді вони поїхали в м. Луцьк Волинської області, щоб там придбати автомобіль. Коли вони приїхали на базар в м. Луцьк то там знайшли автомобіль “VOLKSWAGEN CARAVELLE” д.№НОМЕР_1 та ОСОБА_17 попросив його подивитись автомобіль, в якому він стані, чи можна його купити. Власник даного автомобіля хотів за автомобіль 4100 доларів США. Коли він оглянув даний автомобіль то сказав, що можна придбати цей автомобіль. Після того як автомобіль переоформили вони всі поїхали додому, він керував придбаним автомобілем.

Допомогти пригнати автомобіль його попросив ОСОБА_9, який сказав йому, що він буде купляти автомобіль. З власником автомобіля розраховувався ОСОБА_17. Під час даної поїздки ОСОБА_5 показував їм дорогу, і купляв собі воду та цигарки, яку участь ОСОБА_5 приймав при купівлі ОСОБА_17 автомобіля йому невідомо. Автомобіль на якому вони їхали та той, що він приганяв з м.Луцьк заправляв ОСОБА_9.Том1(а.с.218-219).

Свідок ОСОБА_19 . пояснила, що7.04.2006 року вона була запрошена в якості понятої до будинку ОСОБА_5 в с.Шевченкове Переяслав-хмельницького району Київської області,де працівниками міліції під час обшуку було виявлено та вилучено речовину рослинного походження та пластикову пляшку.

Свідок ОСОБА_20 дав аналогічні покази на досудовому слідстві.

З протоколу огляду місця події від 16.03.2006 року, вбачається,що був оглянутий АДРЕСА_5, Переяслав-Хмельницького району Київської області, який належить ОСОБА_9 Том1(а.с.17-23)

З протоколів предявлення фотознімків для впізнання та протоколів предявлення особи для впізнання, вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказали на ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 як на осіб, які 16.03.2006 року близько 14 год. 30 хв. перебували в їхньому будинку по АДРЕСА_5, Переяслав-Хмельницького району Київської області.Том1(а.с.160-172)

З висновку судово-медичної експертизи №155 від 14.04.2006 року, вбачається,що виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.Том2(а.с.6)

З висновку судово-медичної експертизи №156 від 14.04.2006 року, вбачається,що виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.Том2(а.с.16)

З протоколу обшуку від 7.04.2006 року вбачається,що по місцю проживання ОСОБА_5 в с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району було виявлено та вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження, зеленого кольору схожу на коноплю та саморобний пристрій для вживання коноплі виготовлений з двох обрізаних поліетиленових пляшок.( т.1 А.с.187)

З висновку судово-хімічної експертизи №72 від 10.04.2006 року, згідно якої вилучена у ОСОБА_5 рослинна маса є особливо небезпечним наркотичним засобом-висушеним канабісом (маріхуаною)і її вага складає 19,894 г.(т.2 а.с.27-30).

З протоколу огляду речових доказів від 8.06.2006 року вбачається,що був оглянутий наркотичний засіб-висушений канабіс та поліетиленова пляшка.(1 а.с.198.)

З висновку судово-хімічної експертизи №124 від 10.06.2006 року, вбачається,що на вилученій у ОСОБА_21 пластиковій пляшці маються залишки особливо небезпечного наркотичного заслбу-висушеного канабісу (маріхуани).Том 2 а.с.52-55).

Наведені докази суд вважає достовірними оскільки вони знаходяться у взаємозвязку і в своїй сукупності підтверджують подію і обставини вчинених злочинів.

Не дивлячись на те, що підсудні ОСОБА_3ОСОБА_7, ОСОБА_5 свою вину визнали частково, вина їх в скоєнні злочину, повністю доказана у встановленому судом обсязі.

Злочинні дії підсудних ОСОБА_3ОСОБА_7ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст.189 ч.3 КК України, як умисні дії, які виразились в вимозі передачі чужого майна,вчинене за попередньою змовою групою осіб,поєднане з насильством,що є небезпечним для життя та здоровя потерпілого ОСОБА_9

Злочинні дії підсудного ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України, як умисні дії,які виразились в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Заявлений потерпілим ОСОБА_9 цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 10000 грн.00 коп. та заявлений потерпілим ОСОБА_10 цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 10000 грн.00 коп. підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки потерпілі не визначились з цивільним відповідачем.

При обранні міри покарання підсудним ОСОБА_3,ОСОБА_7,ОСОБА_5 суд приймає до уваги тяжкість вчиненого злочину , їх особи ,що ОСОБА_3та ОСОБА_5 раніш судимі ,судимість знята та погашена в установленому законом порядку, ОСОБА_7 раніш не судимий, стан здоровя ОСОБА_5, їх характеристику, і приходить до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.323,324 КПК України,суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 за ст.189 ч.3 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком терміном 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи. Повідомляти цей орган про зміну місця проживання ,роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу залишити попередньою: підписку про невиїзд.

ОСОБА_22 за ст.189 ч.3 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком терміном 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи. Повідомляти цей орган про зміну місця проживання ,роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу залишити попередньою: підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 за ст.189 ч.3 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

-за ст.309 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточну міру покарання ,шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком терміном 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи. Повідомляти цей орган про зміну місця проживання ,роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу залишити попередньою: підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ МВС України в Київській області ,р/р №35220100105021 в УДК у Київської області,МФО821018,код 25574713 - 278гр.98 коп. за проведення судово-хімічної експертизи.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Київської області через міськрайонний суд.

Суддя : підпис.

З оригіналом згідно.

СУДДЯ :