Рішення № 138027160, 07.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1536/26

2/703/1526/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 48165 грн. 92 коп. заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 26 лютого 2025 року укладено кредитний договір №26.02.2025-100002409, який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 26 лютого 2025 року та заявки від 26 лютого 2025 року.

За умовами вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 25000 грн 00 коп.

Додатковими договорами до кредитного договору від 26 лютого 2025 року строк дії кредитного договору було продовжено та становить 212 днів.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, натомість відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, кредитні кошти та проценти не сплачує. Заборгованість клієнта складає 48165 грн 92 коп., з яких: 20583 грн 73 коп. заборгованість по тілу кредиту, 17290 грн 00 коп. заборгованість по процентах, 10291 грн 87 коп. неустойка.

За вказаних обставини, позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2026 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу встановлено строк для поданні відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали направлено учасникам справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст.633 Цивільного кодексу України.

Згідно п.3.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 26 лютого 2025 року, за цим договором кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Згідно п.3.3 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 26 лютого 2025 року, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21XX-XXXX-6151.

Відповідно до п.7.6 Пропозиції у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Згідно п.9.1 Пропозиції у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії(ій) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії(ій) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.10.1 Пропозиції цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовом ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

26 лютого 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е697 підписав заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 26 лютого 2025 року, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 25000 грн., шляхом перерахування на електронний платіжний засіб позичальника за даним та наступними договорами: 4731-21XX-XXXX-6151.

Строк, на який надається кредит 168 днів з дати його надання.

Дата повернення (виплати) кредиту 26.02.2025.

Згідно п. 6. Заявки процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно п. 7. Заявки комісія, пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 3750 грн. 00 коп.

Відповідно до п.15 Заявки встановлено, що неустойка: 250 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 16 Заявки встановлено, що розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.

Крім того, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 26 лютого 2025 року підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е697 Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №26.02.2025-100002409 від 26.02.2025.

Додатком до Кредитного договору №26.02.2025-100002409 від 26.02.2025 є Інформаційне повідомлення позичальника.

08 квітня 2025 року кредитний договір №26.02.2025-100002409 від 26.02.2025 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 відповідно до умов якого строк, на який надається кредит становить 154 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту 29.07.2025. Денна процентна ставка становить 0.65%.

Відповідно до п.2 сторони домовились, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на момент укладення даного додаткового договору, сплачуються позичальником в дату укладення даного додаткового договору не пізніше 23 год. 59 хв. дати укладення даного додаткового договору.

Згідно п.3 інші умови договору, не змінені даним додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Пунктом 4 договору в становлено, що цей додатковий договір є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з дати отримання позичальником у інформаційній системі кредитора від кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Даний додатковий договір припиняється та втрачає чинність з дати, наступної за датою невиконання позичальником його обов`язку, встановленого п.2 даного договору.

Додатковий договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К479.

Також електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору.

23 квітня 2025 року кредитний договір №26.02.2025-100002409 від 26.02.2025 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 відповідно до умов якого строк, на який надається кредит становить 169 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 13.08.2025. Денна процентна ставка становить 0.65%.

Відповідно до п.2 сторони домовились, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на момент укладення даного додаткового договору, сплачуються позичальником в дату укладення даного додаткового договору не пізніше 23 год. 59 хв. дати укладення даного додаткового договору.

Згідно п.3 інші умови договору, не змінені даним додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Пунктом 4 договору в становлено, що цей додатковий договір є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з дати отримання позичальником у інформаційній системі кредитора від кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Даний додатковий договір припиняється та втрачає чинність з дати, наступної за датою невиконання позичальником його обов`язку, встановленого п.2 даного договору.

Додатковий договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К395.

Також електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору.

21 травня 2025 року кредитний договір №26.02.2025-100002409 від 26.02.2025 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 відповідно до умов якого строк, на який надається кредит становить 183 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту 27.08.2025. Денна процентна ставка становить 0.65%.

Відповідно до п.2 сторони домовились, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на момент укладення даного додаткового договору, сплачуються позичальником в дату укладення даного додаткового договору не пізніше 23 год. 59 хв. дати укладення даного додаткового договору.

Згідно п.3 інші умови договору, не змінені даним додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Пунктом 4 договору в становлено, що цей додатковий договір є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з дати отримання позичальником у інформаційній системі кредитора від кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Даний додатковий договір припиняється та втрачає чинність з дати, наступної за датою невиконання позичальником його обов`язку, встановленого п.2 даного договору.

Додатковий договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К.

Також електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору.

18 червня 2025 року кредитний договір №26.02.2025-100002409 від 26.02.2025 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 відповідно до умов якого строк, на який надається кредит становить 197 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 10.09.2025. Денна процентна ставка становить 0.65%.

Відповідно до п.2 сторони домовились, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на момент укладення даного додаткового договору, сплачуються позичальником в дату укладення даного додаткового договору не пізніше 23 год. 59 хв. дати укладення даного додаткового договору.

Згідно п.3 інші умови договору, не змінені даним додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Пунктом 4 договору в становлено, що цей додатковий договір є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з дати отримання позичальником у інформаційній системі кредитора від кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Даний додатковий договір припиняється та втрачає чинність з дати, наступної за датою невиконання позичальником його обов`язку, встановленого п.2 даного договору.

Додатковий договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К.

Також електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору.

03 липня 2025 року кредитний договір №26.02.2025-100002409 від 26.02.2025 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 відповідно до умов якого строк, на який надається кредит становить 212 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 25.09.2025. Денна процентна ставка становить 0.65%.

Відповідно до п.2 сторони домовились, що проценти та комісія, нараховані за користування кредитом станом на момент укладення даного додаткового договору, сплачуються позичальником в дату укладення даного додаткового договору не пізніше 23 год. 59 хв. дати укладення даного додаткового договору.

Згідно п.3 інші умови договору, не змінені даним додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Пунктом 4 договору в становлено, що цей додатковий договір є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з дати отримання позичальником у інформаційній системі кредитора від кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Даний додатковий договір припиняється та втрачає чинність з дати, наступної за датою невиконання позичальником його обов`язку, встановленого п.2 даного договору.

Додатковий договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К718.

Також електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки, порядок повернення кредиту, тощо.

Як вбачається з довідки ТОВ «УПР» на платіжну картку ОСОБА_1 перераховано кошти загальній в сумі 25000 грн за кредитним договором №26.02.2025-100002409 від 26 лютого 2025 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №26.02.2025-100002409 від 26 лютого 2025 року, ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у сумі 48165 грн 92 коп., з яких: 20583 грн 73 коп. заборгованість по тілу кредиту, 17290 грн 00 коп. заборгованість по процентах, 10291 грн 87 коп. неустойка.

При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості позивачу ТОВ «Споживчий центр», матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5-7 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» (далі - Закон) передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір з додатковими договорами до нього укладено з ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, ОСОБА_1 підписав їх електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, тому без його отримання, без здійснення входу до інформаційно-комунікаційної системи кредитора такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20, від 08.08.2022 року у справі № 234/7298/20.

Із дослідженого у судовому засіданні договору, вбачається, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання вказаного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №26.02.2025-100002409 від 26 лютого 2025 року укладеним між ним та ТОВ «Споживчий центр» в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення 20583 грн 73 коп. заборгованості по тілу кредиту, 17290 грн 00 коп. заборгованості по процентах підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі 10291 грн 87 коп., суд зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 ЦК України).

Водночас ч.1ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

В пункті п.15 заявки встановлено, що неустойка: 250 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у розмірі неустойка 250 грн 00 коп. в день, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 10291 грн 87 коп. слід відмовити.

Щодо доводів представника позивача про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» змінено обов`язок кредитодавця щодо списання неустойки в залежності від дати укладення договору про споживчий кредит та на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, суд зазначає наступне.

Частиною 1, 2 статті 4 ЦК України встановлено, що основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

У Рішенні від 13.03.2012 № 5-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України внесені не були, застосування доктрини lex posterior derogat priori (пізніший закон скасовує попередній) неможливе. Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта.

З огляду на викладене, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойку за прострочення виконання зобов`язання, а тому вимога щодо її стягнення задоволенню не підлягає.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2093 грн 51 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268 ЦПК України суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.02.2025-100002409 від 26 лютого 2025 року у сумі 37874 грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2093 грн 51 коп., а всього 39967 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Я. Биченко