Ухвала суду № 138020446, 07.07.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 342/984/25

Номер провадження 2-п/728/14/26

У Х В А Л А

ПРО ВІДМОВУ У ПОНОВЛЕННІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТРОКУ ТА ЗАЛИШЕННЯ БЕЗ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 29.01.2026 у цивільній справі № 342/984/25 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УНІВЕРСАЛ БАНК (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04082, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

до Бахмацького районного суду (далі також Суд) 25.06.2026 через модуль ЄСІТС Електронний Суд звернувся ОСОБА_1 (далі також Відповідач), представництво інтересів якого здійснює адвокат Ковалюх Василь Миколайович, із заявою про перегляд заочного рішення від 29.01.2026 у цивільній справі № 342/984/25 за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УНІВЕРСАЛ БАНК (далі також Позивач або АТ УНІВЕРСАЛ БАНК) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Окрім того, представником Відповідач заявлено клопотання про поновлення строку на звернення заявою про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якого зазначено, що Відповідач дізнався про наявність заочного рішення лише 19.06.2026, після отримання паперової копії відповідного рішення в канцелярії Суду.

Перш за все, вирішуючи подане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку встановленого законом Суд враховує таке.

Згідно з положеннями статті 284 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України) заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Також положеннями статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог, передбачених статтею 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Додатково слід врахувати, що статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі також ЄСПЛ) як джерело права.

Так, у пунктах 37 та 38 рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі Мушта проти України зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ нагадав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, § 29, від 26 липня 2007 року; рішення у справі Алванос та інші проти Греції (Alvanos v. Greece), заява № 38731/05, § 25, від 20 березня 2008 року; рішення у справі ТОВ Фріда проти України (Frida, LLC v. Ukraine), заява № 24003/07, § 33, від 08 грудня 2016 року; рішення у справі Хасан Тунч та інші проти Туреччини (Hasan Tunc and Others v. Turkey), заява № 19074/05, § 33, від 31 січня 2017 року; рішення у справі Вітковскі проти Польщі (Witkowski v. Poland), заява № 21497/14, § 44, від 13 грудня 2018 року, набуло статусу остаточного 13 березня 2019 року).

У практиці ЄСПЛ визначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки (Beles and Others v. the Czech Republic), заява № 47273/99, § 50-51 та 69, від 12 листопада 2002 року; рішення у справі Зубац проти Хорватії (Zubac v. Croatia), заява № 40160/12, § 97, від 05 квітня 2018 року; рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, § 29, від 26 липня 2007 року).

ЄСПЛ часто наголошував на питаннях юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятним застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, постановляв, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (рішення у справах Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey) [Велика Палата], № 8917/05, § 79 (в кінці), ЄСПЛ 2009 (витяги); Ефстатіу та інші проти Греції (Efstathiou and Others v. Greece), № 36998/02, § 24 (в кінці), від 27 липня 2006 року, та Ешим проти Туреччини (Esim v. Turkey), № 59601/09, § 21, від 17 вересня 2013 року; рішення у справі Зубац проти Хорватії (Zubac v. Croatia), заява № 40160/12, § 98, від 05 квітня 2018 року).

При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд Суду. Традиційно до таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, які підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Зокрема, під час перегляду рішень судів нижчих інстанцій у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Відповідачем зазначено, що він фактично дізнався про наявність заочного рішення Суду від 29.01.2026 лише після отримання 19.06.2026 копії такого рішення в канцелярії Суду, однак у матеріалах справи № 342/984/25 наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R 06805 805319 1, згідно з яким заочне рішення Суду від 29.01.2026 у справі № 342/984/25 (2/728/61/26), яке було направлене за адресою зареєстрованого місця проживання Відповідача, вручене 10.02.2026.

Враховуючи фактичну дату отримання Відповідачем копії заочного рішення Суду, виходячи з відомостей, наявних в матеріалах справи, заява про перегляд заочного рішення із заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд мала би бути подана до Суду у термін до 02.03.2026 року включно.

Однак, зі вказаною заявою про перегляд заочного рішення Відповідач звернувся лише 25.06.2026, тобто з пропуском строку більш ніж на три місяці.

З урахуванням викладеного, Суд не знаходить поважних причин, які свідчили б про наявність об`єктивно непереборних обставин для подання Відповідачем заяви про перегляд заочного рішення починаючи з 10.02.2026 та доходить висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити.

Згідно з положеннями частин сьомої, восьмої статті 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

На останок Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України у сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу, які викладені у пункті 96 постанови від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24):

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 126, 127, 259-261, 263, 284, 287 ЦПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Ковалюха Василя Миколайовича, про поновлення процесуального строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду відмовити у повному обсязі.

2. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бахмацького районного суду від 29.01.2026 у цивільній справі № 342/984/25 (провадження 3 2/728/61/26) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УНІВЕРСАЛ БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня проголошення цієї ухвали.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.М. Сороколіт