Ухвала суду № 138012331, 07.07.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/104/26

Провадження № 6/634/38/26

"07" липня 2026 р.

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

Головоючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Сахновщина Харківської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 Лисенка Андрія Олександровича про розстрочення виконання рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 19.05.2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026 року до суду надійшла вищевказана заява, в обгрунтовання якої зазначено, що 19.05.2026 року Сахновщинським районним судом Харківської області ухвалено рішення про стягнення з відповідача у справі № 634/104/26 про стягнення заборгованості на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" в розмірі 10401,70 грн, а також судовий збір у сумі 1537,31 грн. Рішення набрало законної сили 19.06.2026 року. Станом на теперішній час у ОСОБА_1 склалися винятково складні життєві обставини, які об`єктивно унеможливлюють належне та своєчасне виконання рішення суду. Зокрема, вона самостійно утримує двох дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечуючи їхні базові потреби без будь-якої фінансової підтримки з боку батька дітей, з яким проживає окремо. Крім того, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, у зв`язку з чим вимушена самостійно орендувати житло, що створює суттєве та постійне фінансове навантаження на її бюджет. Додатково ситуація ускладнюється станом здоров`я вона страждає на гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості у некомпенсованій формі, що потребує постійного лікування та витрат на медикаменти, обмежуючи її працездатність та рівень доходів. У поєднанні з вищезазначеними обставинами фактично позбавляє її можливості акумулювати кошти для погашення заборгованості за рішенням суду.

З урахуванням викладеного представник відповідача просив розстрочити ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) до виконання рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 19.05.2026 року у справі № 634/104/26 на 12 місяців, встановивши графік сплати коштів рівними платежами, а саме по 994,26 грн до повної виплати суми 11931,01. починаючи з дати набрання ухвалою законної сили.

У судове засідання відповідач та його представник не з`явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Представник позивача просив проводити розгляд справи за їх відсутності. 03.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про виключення документа під назвою «Додаткові пояснення по справі» з числа доказів, посилаючись на те, що вони подані з порушенням встановленого ЦПК України порядку. Окрім цього, 06.07.2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача були подані додаткові докази скрутного матеріального становища ОСОБА_1 , а саме медичну документацію з лікарськими дослідженнями.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" через систему «Електронний суд» було подано заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, з якого вбачається, що вказана заява про розстрочення судового рішення є незаконною, необґрунтованою, поданою з порушенням обов`язкових вимог ЦПК України, та такою, що подана з метою затягування розгляду справи та відстрочення притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору, що є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами. Так, відповідачем не обґрунтувано обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з посиланням на відповідні належні, достатні, та достовірні докази. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні заяви.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про розстрочення судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким, в тому числі, встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Рішенням Сахновщинським районним судом Харківської області від 19.05.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму заборгованість за кредитним договором у розмірі 10401,70 грн, а також судовий збір у сумі 1537,31 грн. У задоволенні інших вимог відмолено.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Згідно договору оренди квартири від 25.09.2025 року. Укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , остання орендує квартиру у орендодавця, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Вартість оренди складає 6000 грн в місяць.

Згідно довідок з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 має сукупний дохід за 2010 рік у розмірі 1086,91 грн, за 2011 рік 7030,77 грн, за 2012 рік 13177 грн, за 2013 рік 13835 грн. за 2014 рік 15026, 56 грн, за 2015 рік 27060,85 грн, за 2016 рік 27293, 22 грн, за 2017 рік 46425,91 грн, за 2018 рік 44676 грн, за 2019 рік 82242,16 грн, за 2020 рік 143267,93 грн, за 2021 рік 125821,12 грн, за 2022 рік 17153,74 грн, за 2023 рік 74709, 94 грн, за 2024 грн 136816,76 грн, за 2025 рік 142208,05 грн, за перші три місяці 2026 року 37980 грн., що свідчить про наявність постійного фінансового ресурсу для виконання зобов`язань.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_1 двох малолітніх дітей та її статусу як внутрішньо переміщеної особи, як на те її представник посилається у заяві про розстрочення судового рішення, а надана медична документація не підтверджує наявності у неї витрат на придбання медичних препаратів.

Отже, розстрочення виконання рішення має бути зумовлене винятковими обставинами.

Суд зазначає, що сума заборгованості, стягнута рішенням суду, є відносно незначною у порівнянні з рівнем середньомісячного доходу боржника.

Заявником не надано доказів наявності утриманих осіб, великих витрат на лікування або інших надзвичайних факторів, які б робили виконання рішення неможливим.

Заперечення представника відповідача щодо долучення у якості доказу додаткових пояснень позивача не заслуговує на увагу, оскільки згідно чинного законодавства сторони мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Так, ст. 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань..

Представником відповідача не аргументовано, яким саме чином взяття до уваги судом додаткових пояснень позивача надасть стороні позивача необгрунтованої переваги у поданні та оцінці доказів, та буде посягати на права відповідача, і тим самим буде вважатися зловживанням правами, враховуючи, що вирішується питання про розстрочення судового рішення та сторона відповідача не обмежується у праві на подання заяв.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Безпідставне розстрочення виконання рішення на тривалий час призведе до порушення права стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на отримання належних йому коштів та порушить принцип розумності строків виконання. Враховуючи, що ОСОБА_1 має регулярний дохід, а сума стягнення не є критичною для її фінансового стану, суд вважає, що розстрочення виконання рішення призведе до невиправданого обмеження прав стягувача. Факт перебування у скрутному становищі належними доказами не підтверджений.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру).

Керуючись викладеним, статтями 260, 435 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 Лисенка Андрія Олександровича про розстрочення виконання рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 19.05.2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: