Рішення № 138005271, 07.07.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/659/26

Провадження № 2/302/432/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко М.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 18540 грн 00 коп,-

В С Т А Н О В И В:

22.05.2026 року позивач подав суду вищенаведений позов, який обґрунтував таким. Між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 21550-03/2025 від 10.03.2025 року, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти в сумі 6000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідачка не виконала належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка не виконала свої зобов`язання не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором.

19.06.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 19062025. Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №21550-03/2025 від 10.03.2025 року.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідачки становить 18540 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн; заборгованість за відсотками 6480 грн; заборгованість за комісією 600 грн; заборгованість за штрафом 5460 грн. Крім вищенаведеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.05.2026 року прийнято позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; постановлено витребувати докази від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та розгляд справи здійснювати в змішаній формі.

Відповідачці надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу місця її реєстрації проживання, однак згідно з довідкою Укрпошти ухвала повернулася до суду 02.06.2026 року з причини «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому про зміну місця проживання відповідачка суд не повідомляла. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання ОСОБА_1 у матеріалах справи також відсутні. Таким чином, ухвала суду вважається врученою відповідачці. Відзив на позовну заяву станом 07.07.2026 року вона не подала, строк для подачі такого сплив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.03.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту №21550-03/2025, яким сторони обумовили таке:

- Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі-кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) (надалі-комісія, комісія за видачу кредиту) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору);

- кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 10.03.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 07.07.2025 (п.1.2. договору);

- за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 600 грн (п.1.4. договору).

Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих.№3426_260217121634 від 17.02.2026 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10.03.2025 о 00 год 35 хв на суму 6000 грн маска картки НОМЕР_1 , призначення платежу: зарахування 6000 грн на картку № НОМЕР_2 .

Згідно з відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 29.05.2026 року №БТ/Е-22451 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , за період з 10.03.2025 по 15.03.2025 на цю картку було зараховано кошти в сумі 6000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором 21550-03/2025 від 10.03.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість ОСОБА_1 за цим договором складає 17568 грн, яка складається з тіла кредиту 6000 грн; відсотків за користування кредитом (нараховані з 10.03.2025 року по 19.06.2025 року) - 5508 грн; штрафу 5460 грн; комісії 600 грн.

19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (Фактор) уклали договір факторингу №19062025, відповідно до якого на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до ст.73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними договорами (Портфель Заборгованості); Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості; Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін. Крім того, сторони у договорі обумовили, що Право Вимоги право грошової вимоги Клієнта до Боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених Боржниками Кредитних договорів.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором №21550-03/2025 від 10.03.2025 року в розмірі 17568 грн, яка складається з тіла кредиту 6000 грн; відсотків за користування кредитом - 5508 грн; штрафу 5460 грн; комісії 600 грн.

19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підписали акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 19.06.2025 року до Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 року.

Згідно з платіжною інструкцією 11887 від 19.06.2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 6622433,48 грн як оплату суми фінансування від відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором 21550-03/2025 від 10.03.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за цим договором складає 18540 грн, яка складається з тіла кредиту 6000 грн; відсотків за користування кредитом - 6480 грн; штрафу 5460 грн; комісії 600 грн.

Матеріали справи містять досудову вимогу Вих.№24495772 від 11.05.2026 року на ім`я ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» щодо сплати кредитної заборгованості за договором №21550-03/2025 від 10.03.2025 року, однак відомостей про надсилання такої матеріали справи не містять.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що 19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №19062025. Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором №21550-03/2025 від 10.03.2025 року.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору факторингу, реєстру боржників, акта приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників, платіжної інструкції, тому до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №21550-03/2025 від 10.03.2025 року, укладеним між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 .

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечує наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», натомість позивач довів існування між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою кредитних прав та обов`язків, право вимоги за якими перейшло до позивача, зокрема підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.

Таким чином, заборгованість відповідачки за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 6000 грн 00 коп, відсотками за користування кредитом в розмірі 6480 грн та комісією в розмірі 600 грн є доведеною, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 5460 грн 00 коп, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь позивача штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 70,55 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1878 грн 32 коп (2662 грн 40 коп х 70,55 % = 1878 грн 32 коп).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача у цій справі є адвокат Усенко М.І., який діє на підставі ордеру серії ВС №1381377.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачу, в справу надано договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року №0107, акт №379 наданих послуг від 11.05.2026 року, детальний опис наданих послуг до акта №379 за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року №0107.

Відповідачкою не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, однак з урахуванням п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, тієї обставини, що позовні вимоги задоволено частково (на 70,55 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5644 грн 00 коп (8000 грн х 70,55 % = 5644 грн 00 коп).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором №21550-03/2025 від 10.03.2025 року в розмірі 13080 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати у виді:

- судового збору в розмірі 1878 грн 32 коп;

- витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5644 грн 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 07.07.2026 року.

Суддя В. П. Кривка