Ухвала суду № 138002853, 06.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/22407/26

Провадження № 2/947/5385/26

УХВАЛА

06.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Новікова Ігоря Андрійовича про закриття провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2026 року до Київського районного суду міста Одеси, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №18.01.2022-100000372 від 18.01.2022 року в загальному розмірі 21286,81 грн. та судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 29.06.2026 року на підставі вищевказаної заяви позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

У судове засідання, призначене на 06.07.2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Однак, 05.06.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» про закриття провадження по справі, з підстав відсутності предмету спору, посилаючись на сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором №18.01.2022-100000372 від 18.01.2022 року.

Оглянувши подану до суду заяву та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Види об`єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.

Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об`єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.

Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об`єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.

Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов`язки їх учасників, визначені договором та законодавством.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Предметом позову є позовні вимоги.

Предмет спору - є достатньо простим для визначення (з`ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Приймаючи викладене, судом встановлено, що предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №18.01.2022-100000372 від 18.01.2022 року в загальному розмірі 21286,81 грн.

Як вбачається, предмет спору між сторонами по даній справі виник за наслідком невиконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором №18.01.2022-100000372 від 18.01.2022 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр», внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яка в загальному розмірі складає 21286,81 грн.

Внаслідок несплати відповідачем вказаної суми, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представником позивача у поданому до суду клопотанні визнано та підтверджено, що відповідачем ОСОБА_1 наразі погашено заявлену до стягнення суму заборгованості, яка виникла за кредитним договором №18.01.2022-100000372 від 18.01.2022 року, за наслідком чого вбачається, що сторонами в позасудовий спосіб вирішено предмет спору по даній справі, а саме: відповідачем виконані зобов`язання зі сплати суми заборгованості, яка виникла у останнього за вказаним кредитним договором.

Вказані обставини свідчать про відсутність між сторонами по справі предмету спору, що слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, у зв`язку з чим суд вважає наявними підстави для закриття провадження по справі на підставі положень п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст. 141, 142, п.2 ч.1 ст. 255, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Новікова Ігоря Андрійовича про закриття провадження по справі задовольнити.

Провадження по цивільній справі №947/22407/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Роз`яснити сторонам по справі, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Калініченко Л. В.