Ухвала суду № 138002852, 06.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/17846/26

Провадження № 2-з/947/417/26

УХВАЛА

06.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крушинської Антоніни Андріївни про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через засоби поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю, в якій позивачка просить суд:

- визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 з позивачкою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачкою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 30.04.2026 року вказану позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

06.07.2026 року до суду від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Крушинської Антоніни Андріївни надійшло клопотання, в якій остання просить суд зобов`язати Службу у справах дітей Одеської міської ради та орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, надати висновок про доцільність визначення місця проживання дитини з позивачем.

У підготовче судове засідання призначене на 06.07.2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Представник позивача у поданому до суду клопотанні зазначив про підтримання зазначеного клопотання про витребування доказів та проведення його розгляду за відсутності представника позивача.

Судом було ухвалено провести розгляд зазначеного клопотання представника позивача про витребування доказів у підготовчому судовому засіданні 06.07.2026 року за відсутності учасників справи.

Дослідивши подане до суду клопотання та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1 ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Розглядаючи зазначене клопотання, судом враховується що предметом розгляду даної справи є визначення місця проживання малолітньої дитини- ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є позивачкою у даній справі.

У відповідності до положень статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Також судом враховується, що у відповідності до положень Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року за №866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

У відповідності до положень пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року за №866, після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

За наслідком чого, приймаючи предмет та підстави позову, суд вважає, що заявлений до витребування доказ стосується предмету позову, необхідний для захисту прав та інтересів малолітньої особи, входить до предмета доказування, враховуючи що надання висновку органом опіки та піклування під час розгляду судом спору щодо визначення місця проживання дитини, є обов`язковим у відповідності до положень статті 19 СК України.

У зв`язку з чим, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, виходячи з найкращих інтересів малолітньої особи, суд вважає клопотання представника позивача про витребування доказів обґрунтованим та підлягаючим задоволенню, шляхом: зобов`язання Службу у справах дітей Одеської міської ради в порядку передбаченому статтею 19 Сімейного Кодексу України підготувати висновок (проект висновку) щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини- ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з подальшим його переданням до органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення; витребування з Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, висновок щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини- ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підлягає пред`явленню до суду в межах розгляду даної цивільної справи в порядку передбаченому статтею 19 Сімейного Кодексу України.

Судом враховується, що у відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Виходячи з конструкції частини першої статті 6 Конвенції, можна зробити висновок, що в ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ щодо надмірного формалізму сформовано, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість судового провадження, так і надмірної гнучкості, яка може призвести до нівелювання вимог процесуального законодавства(рішення ЄСПЛ від 26 липня 2007 року у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03; від 20 березня 2008 року у справі «Алванос та інші проти Греції» (Alvanos v. Greece), заява № 38731/05, пункт 25; від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України» (Frida, LLC v. Ukraine), заява № 24003/07, пункт 33; від 31 січня 2017 року у справі «Хасан Тунч та інші проти Туреччини» (Hasan Tunc and Others v. Turkey), заява № 19074/05, пункт 33; від 13 грудня 2018 року у справі «Вітковскі проти Польщі» (Witkowski v. Poland), заява № 21497/14, пункт 44).

Керуючись ст. 12, 13, 76, 84, 260, 261, 352-354 ЦПК України, ст. 19 Сімейного Кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крушинської Антоніни Андріївни про витребування доказів задовольнити.

Зобов`язати Службу у справах дітей Одеської міської ради в порядку передбаченому статтею 19 Сімейного Кодексу України підготувати висновок (проект висновку) щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з подальшим його переданням до органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Витребувати з Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, висновок щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підлягає пред`явленню до суду в межах розгляду цивільної справи №947/17846/26 в порядку передбаченому статтею 19 Сімейного Кодексу України.

Копію ухвали для виконання направити до Служби у справах дітей Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування.

Роз`яснити, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає, а заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Калініченко Л. В.