Ухвала суду № 138002859, 07.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/29086/25

Провадження № 2-во/947/145/26

УХВАЛА

про відмову у виправлені описки

07.07.2026

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя Куриленко О.М.,

розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виправлення описок у рішенні суду від 19.11.2025 року по цивільній справі № 947/29086/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

01.07.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виправлення описок у рішенні суду від 19.11.2025 року по цивільній справі № 947/29086/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення. Зазначала, що в описовій частині, на 1 сторінці рішення в 2 абзаці вказано «При цьому в ордері та розпорядженні мати заявника вказана як ОСОБА_3 , однак у написанні прізвища доньки допущено помилку», однак вірним є написання «При цьому в ордері та розпорядженні мати заявника вказана як ОСОБА_3 , однак у написанні прізвища доньки допущено помилку»; на 2 сторінці рішення в 4 абзаці вказано «В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Березине Тарутинського району Одеської області, батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 07.07.1968 року, складеного російською мовою», при цьому вірним є написання «В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Березине Тарутинського району Одеської області, батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 07.07.1968 року, складеного російською мовою»; на 2 сторінці в 5 абзаці вказано « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 27.02.2004 року, актовий запис №117», водночас вірним є «27.02.2004 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 27.02.2004 року, актовий запис №117»; на 2 сторінці в 6 абзаці вказано «Згідно копії Свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1994 року, виданого Управлінням житлово- комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, виданому згідно з розпорядженням (наказом) №51386 від 12 грудня 1994 року) на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею: 48,1 кв.м., квартира на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_4 в рівних частках, однак вірним є «Згідно копії Свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, виданому згідно з розпорядженням (наказом) №51386 від 12 грудня 1994 року) на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею: 48,1 кв.м., квартира на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках.

Відповідно ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки.

Судом встановлено, що у провадженні суду перебувала цивільна справа № 947/29086/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рішенням суду від 19.11.2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_9 , громадянці України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 26 березня 2004 року, РНОКПП НОМЕР_2 , правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а саме свідоцтва про право власності на житло від 12 грудня 1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів (згідно з розпорядженням органу приватизації №51386 від 12 грудня 1994 року) та розпорядження органу приватизації №51386 від 12 грудня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні по справі 947/29086/25 від 19.11.2025 року відмовлено. Ухвала оскаржена не була та набрала законної сили.

У заяві, що розглядається, представник заявника повторно просить постановити ухвалу про виправлення описки у судовому рішенні по справі 947/29086/25 від 19.11.2025 року.

Як попередньо зазначалось, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2026 року у цій судовій справі, у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні, відмовлено.

Не дивлячись на наведене, без оскарження вищезазначеної ухвали, представником заявника, недобросовісно користуючись своїми процесуальними правами, подано аналогічну за своїм змістом до попередньо поданої заяви заяву, яка вже була вирішена по суті судом 27.03.2026 року у цій судовій справі.

В силу пункту 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За змістом ч. 1, 3 і 4 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Добросовісність (пункт 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі зазначеної доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці, за умови, що інша сторона, діючи собі на шкоду, розумно покладається на них (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

Крім того, зі змісту заяви про виправлення описок у рішенні суду від 19.11.2025 року убачається, що заявник порушує питання щодо внесення виправлень до описової частини рішення.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, Верховний Суд у Постанові від 21.07.2020 року по справі №521/1074/17 зазначив, що описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 990/222/23 (провадження № 11-155заі23) зроблено висновок про те, що опискою визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання та трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 265 ЦПК України визначено, що рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи. В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Заявником порушено дві основні умови, котрі вкладаються у логічний взаємозв`язок між собою, так, зазначеним заявником, по-перше, не конкретизовано, в чому виражається істотність описаних ним технічних помилок/описок, по-друге, зазначеним заявником, незважаючи на загальні правила, не конкретизовано на що, ймовірна, арифметична/граматична помилка/описка впливає та/чи ускладнює виконання/реалізацію ухвали суду.

Враховуючи викладене, заява представника заявника про виправлення описок у судовому рішенні не підлягає до задоволення, оскільки не впливає та не ускладнює виконання рішення суду та заявник не навів підстав, у чому буде полягати неможливість реалізації судового рішення і які ускладнення виникнуть при його виконані.

Керуючись ст.269 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виправлення описок у рішенні суду від 19.11.2025 року по цивільній справі № 947/29086/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О. М. Куриленко