Рішення № 137996407, 07.07.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 127/11258/26

Номер провадження 2/142/431/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 липня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.

з участю

секретаря судового засідання Курасевич В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) заборгованість за Договором №4697252 від 07.10.2022 року у розмірі 22120,00 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, а саме 2662,40 грн. судового збору.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.10.2022 між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено договір позики №4697252 відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначає, що перед укладенням договору відповідач зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, заповнив електронну заявку на отримання кредиту, пройшов процедури ідентифікації та верифікації, після чого отримав оферту в особистому кабінеті та акцептував її шляхом введення одноразового ідентифікатора, надісланого на вказаний ним номер телефону. Згідно з умовами договору відповідачу було надано позику в сумі 7 000,00 грн строком на 80 днів. Позивач стверджує, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку, зазначену відповідачем під час оформлення кредиту, що підтверджується документами платіжної установи. Зазначає, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, своєчасно не здійснив передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість. Також зазначено, що відповідач раніше вже укладав договір позики з ТОВ «МАНІФОЮ», який був погашений, що, на переконання позивача, свідчить про його обізнаність із процедурою оформлення та виконання кредитних договорів. Крім того, позивач посилається на те, що 14.03.2023 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке 25.03.2024 було перейменовано на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», укладено договір факторингу №14/03-2023, за яким до нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача. На підтвердження переходу права вимоги позивач надав копію договору факторингу, витяг із реєстру боржників та інші документи. Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за договором №4697252 становить 22 120,00 грн, з яких 7 000,00 грн основна сума боргу, 15 120,00 грн заборгованість за відсотками, штрафні санкції не нараховувалися. На підтвердження заявлених вимог до позовної заяви додано розрахунок заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суддею Вінницького міського суду Вінницької області Інною Борисюк 08 квітня 2026 року було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 та отримано відповідь № 2579269, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області від 12 травня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання. Судове засідання у справі було призначено на 08 годину 00 хвилин 12 червня 2026 року, однак у зв`язку з неявкою відповідача його розгляд було відкладено на 15 годину 00 хвилин 06 липня 2026 року.

06 липня 2026 року цивільну справу було знято з розгляду та призначено до розгляду на 07 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року постановлено провести заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» повноважного представника в судове засідання не направив, проте в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому представник позивача просить розглянути дану цивільну справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання, в тому числі 07 липня 2026 року, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином що підтверджується повернутими конвертами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в яких відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено повістки про виклик до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в жодне судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 07 жовтня 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4697252 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Перед укладенням договору відповідач здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІФОЮ», заповнив електронну заявку на отримання споживчого кредиту та пройшов процедури ідентифікації і верифікації. Після ознайомлення з умовами договору відповідач акцептував оферту шляхом введення одноразового ідентифікатора q95777, який був направлений кредитодавцем на зазначений ним номер мобільного телефону, у зв`язку з чим між сторонами було укладено договір позики №4697252.

Умовами договору передбачено надання відповідачу позики у сумі 7 000,00 грн строком на 80 днів із покладенням на нього обов`язку повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування позикою.

ТОВ «МАНІФОЮ» виконало взяті на себе зобов`язання за договором та 07 жовтня 2022 року перерахувало відповідачу грошові кошти у сумі 7 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені під час оформлення кредиту.

Відповідач належним чином умови договору не виконав, своєчасно не повернув отримані кредитні кошти та не сплатив проценти за користування позикою, унаслідок чого утворилася заборгованість.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом також встановлено, що 14 березня 2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке 25 березня 2024 року змінило найменування на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено Договір факторингу № 14/03-2023, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором позики № 4697252 від 07.10.2022 року. На підтвердження переходу права вимоги до матеріалів справи долучено договір факторингу, витяг із реєстру боржників та інші документи.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 14/03-2023 та розрахунку заборгованості, станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 4697252 від 07.10.2022 року становить 22 120,00 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом позики, 15 120,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, пеня та штрафні санкції не нараховувалися.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В частинах 1 та 2 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

В частині 1 статті 549 ЦК передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому мається на увазі, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 2 статті 615 ЦК України вказано, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

З положень статті 628 ЦК України слідує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Норми статті 629 вказують, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд також керується ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. Положення ч.1 ст. 1049 ЦК України вказують, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Частиною 1 статті 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальників процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а тому заборгованість, що виникла, слід стягнути з нього в примусовому порядку.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договором позики № 4697252 від 07.10.2022 року станом на дату подання позову заборгованість за договором становить 22 120,00 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом позики, 15 120,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, пеня та штрафні санкції відсутні. Доказів погашення зазначеної заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором позики № 4697252 від 07.10.2022 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у зазначеному розмірі, а позивач, як правонаступник первісного кредитора, набув право вимоги до відповідача та обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує, що відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір із застосуванням коефіцієнта 0,8 у розмірі 2?662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) заборгованість за Договором №4697252 від 07.10.2022 року у розмірі 22 120,00 грн. (двадцять дві тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 07 липня 2026 року

Сторони по справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, Код ЄДРПОУ: 37616221;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя: