Рішення № 137995831, 03.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Справа № 925/493/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом фермерського господарства «Сарматія»,

м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область,

до приватного підприємства «Агротрейд Групп»,

м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область,

про стягнення 86 145 грн. 77 коп.,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось фермерське господарство «Сарматія» до приватного підприємства «Агротрейд Групп» про стягнення з відповідача 86 145 грн. 77 коп. заборгованості, а саме: 76 925 грн. 93 коп. інфляційних втрат та 9 219 грн. 84 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди земельної ділянки від 11 травня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу суду від 15 квітня 2026 року було доставлено сторонам до їх електронних кабінетів 17 квітня 2026 року.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 14 березня 2014 року та 27 березня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено три договори оренди землі, за умовами яких орендодавець надав орендарю в строкове платне користування три земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства:

- з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, яка знаходиться (розташована) в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області;

- з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0521, площею 23,5604 га, яка знаходиться (розташована) в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області;

- з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0522, площею 3,4000 га, яка знаходиться (розташована) в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.

25 листопада 2014 року з метою ведення фермерського господарства Остапенком Дмитром Олексійовичем (далі ОСОБА_1 ) створено та зареєстровано в установленому порядку фермерське господарство «Сарматія».

11 травня 2016 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Агротрейд Групп», як суборендарем, укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов цього договору, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року зі справи №925/1120/24 позов задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства «Агротрейд Групп» на користь фермерського господарства «Сарматія» 267 547 грн. 92 коп. основного боргу, 214 859 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 51 056 грн. 49 коп. 3% річних, 20 298 грн. 80 коп. пені та 6 645 грн. 16 коп. судового збору.

Крім цього, вказаним рішенням судом вирішено також: «Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання судового рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на фактичну (несплачену) суму основного боргу, починаючи з 05 вересня 2024 року до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/ КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ сума основного боргу, 3 3% річних, КДП кількість днів прострочення, КДР кількість днів у році та стягнути вказану суму нарахованих процентів з приватного підприємства «Агротрейд Групп» (ідентифікаційний код 32588017, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000) на користь фермерського господарства «Сарматія» ((ідентифікаційний код 39510392, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл.)».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 травня 2025 року зі справи № 925/1120/24 рішення Господарського суду Черкаської області від 10 лютоня 2025 року залишено без змін.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року у справі №925/1120/24 набрало законної сили 29 травня 2025 року.

16 червня 2025 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року у справі №925/1120/24 видано наказ.

11 травня 2016 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Агротрейд Групп», як суборендарем, укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0521, площею 23,5604 га.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14 березня 2025 року зі справи №925/1123/24 позов задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства «Агротрейд Групп» на користь фермерського господарства «Сарматія» 235 820 грн. 96 коп. основного боргу за суборенду, 31 099 грн. 11 коп. пені, 130 230 грн. 88 коп. інфляційних втрат, 30 652 грн. 70 коп. як 3% річних на підставі договору суборенди земельної ділянки від 11 травня 2016 року та 5 133 грн. 15 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Проте, судом відмовлено у задоволенні вимоги фермерського господарства «Сарматія» щодо зобов`язання органу (особи), який здійснюватиме примусове виконання судового рішення, в порядку частини десятої статті 238 ГПК України нараховувати 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 05 вересня 2024 року до моменту повної оплати основного боргу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року зі справи № 925/1123/24 рішення Господарського суду Черкаської області від 14 березня 2025 року залишено без змін.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14 березня 2025 року у справі №925/1123/24 набрало законної сили 08 вересня 2025 року.

23 грудня 2025 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14 березня 2025 року у справі №925/1123/24 видано наказ.

24 грудня 2025 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М.

26 грудня 2025 року, прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, 11 травня 2016 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Агротрейд Групп», як суборендарем, укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0522, площею 3,4000 га.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 березня 2025 року зі справи №925/1124/24 позов задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства «Агротрейд Групп» на користь фермерського господарства «Сарматія» 32 516 грн. 96 коп. основного боргу за суборенду, 4 289 грн. 87коп. пені, 807 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 4 402 грн. 31 коп. як 3% річних та 1 520 грн. 78 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року зі справи № 925/1124/24 рішення Господарського суду Черкаської області від 18 березня 2025 року змінено, виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції, а саме:

Позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства «Агротрейд Групп» на користь фермерського господарства «Сарматія» 32 516 грн. 10 коп. залишку основного боргу за суборенду; 4 289 грн. 87 коп. пені, 17 807 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 4 402 грн. 31 коп. як 3% річних на підставі договору суборенди земельної ділянки від 11 травня 2016 року та 1 520 грн. 78 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог відмовлено.

Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання судового рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на фактичну (несплачену) суму основного боргу, починаючи з 05 вересня 2024 року до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/ КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП

- кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році та стягнути вказану суму нарахованих процентів з приватного підприємства «Агротрейд Групп» (ідентифікаційний код 32588017, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000) на користь Фермерського господарства «Сарматія» (ідентифікаційний код 39510392, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000)».

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року у справі №925/1124/24 набрало законної сили з моменту її прийняття 08 липня 2025 року.

28 жовтня 2025 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року видано наказ.

Вказані позивачем обставини щодо ухвалення судами наведених вище рішень підтверджуються доданими до позову доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов`язань за наведеними вище договорами суборенди земельних ділянок не підлягає повторному доказуванню.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а саме: 36 564 грн. 44 коп. інфляційні втрати за період з 05 вересня 2024 року по 24 червня 2025 року, (до моменту повної оплати суми основного боргу в розмірі 267 547 грн. 92 коп.) що не були предметом розгляду зі справи №925/1120/24;

- 35 991 грн. 60 коп. інфляційні втрати та 9 219 грн. 84 коп. 3% річних за період з 05 вересня 2024 року по 24 грудня 2025 року, (до моменту повної оплати суми основного боргу в розмірі 235 820 грн. 96 коп.) що не були предметом розгляду зі справи №925/1123/24;

- 4 369 грн. 89 коп. інфляційні втрати за період з 05 вересня 2024 року по 10 серпня 2025 року, (до моменту повної оплати суми основного боргу в розмірі 32 516 грн. 10 коп.) що не були предметом розгляду зі справи №925/1124/24.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано, що приписи статті 625 ЦК України не забороняють звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов`язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено що рішення Господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року зі справи №925/1120/24 в частині сплати основного боргу боржником виконано 25 червня 2025 року (а.с. 67).

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14 березня 2025 року зі справи №925/1123/24 боржником виконано повністю. 26 грудня 2025 року, прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.99).

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року зі справи № 925/1124/24 боржником виконано 11 серпня 2025 року (а.с.126).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «LIGA 360» судом встановлено, що розрахунок є вірним та відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Агротрейд Групп», вулиця Стадіонна, будинок 2, місто Христинівка, Христинівський район, Черкаська областьЮ ідентифікаційний код: 32588017 на користь фермерського господарства «Сарматія», вулиця Стадіонна, будинок 2, місто Христинівка, Христинівський район, Черкаська область, ідентифікаційний код: 39510392 9 219 грн. 84 коп. 3% річних, 76 925 грн. 93 коп. інфляційні втрати та 2 662 грн. 40 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 03 липня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович