Ухвала суду № 137994454, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/8196/26

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аркон» від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Аурум Капітал»

до Акціонерного товариства «Універсал Банк»

про стягнення 3 167 287,53 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аркон» від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Аурум Капітал» (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі відповідач) про стягнення 3 167 287,53 грн., з яких: 81 500,00 грн. пеня, нарахована на підставі пункту 6.4 «Публічної пропозиції про приєднання до договору банківського обслуговування суб`єкта господарювання, за порушення строків виконання платіжної операції», 2 390 469,72 грн. інфляційні втрати, 695 317,81 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку з переказу коштів у сумі 8 150 000,00 грн. на рахунок позивача у іншому банку, у зв`язку з чим позивачем пред`явлено до стягнення штрафні санкції та компенсаційні виплати у вказаному вище розмірі.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає окремим положенням статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.

Частиною 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Також, в силу частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Беручи до уваги подання юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 3 167 287,53 грн., у позивача в силу вищенаведених приписів процесуального законодавства наявний обов`язок зазначити у позові реквізити його рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також додати до заяви документ, що підтверджує наявність такого рахунку. Проте, позивач не дотримався вказаних положень статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання окремих вимог статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання заяви із зазначенням реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг;

- подання документа, що підтверджує наявність у позивача рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака