Ухвала суду № 137993773, 07.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

попереднього судового засідання

07 липня 2026 року Справа № 903/455/26 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Губиш Ірина Олександрівна

за відсутністю учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/455/26 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 зареєстровано заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 13.05.2026 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання призначено на 26 травня 2026 року о 11:30 год. Визнано особисту явку ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою (мати з собою документ, що посвідчує особу). Зобов`язано заявника надати у засідання суду: оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви; додаткові відомості, які свідчать про його неплатоспроможність (за їх наявності). Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно.

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 26.05.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

27.05.2026 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист про перетин державного кордону боржником та членами його сім`ї.

01.06.2026, 04.06.2026, 08.06.2026, 09.06.2026 та 16.06.2026 від АТ «Райффайзен Банк», АТ «ПУМБ», АТ «Універсал Банк», АТ «Таскомбанк», АТ «Акцент Банк», АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь, що відкриті банківські рахунки на ім`я ОСОБА_1

01.06.2026 від ГУ ДПС у Волинській області надійшла відповідь про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з квітня 2023 по квітень 2026 громадянки ОСОБА_1 та членів сім`ї.

Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника:

- 24.06.2026 від Акціонерного товариства «Універсал Банк» в розмірі 33 692,29 грн та в розмірі 5 324,80 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 29.06.2026 відповідну заяву з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 07.07.2026.

26.06.2026 керуюча реструктуризацією боржника надіслала на електронну адресу суду звіт про результати перевірки декларацій боржника.

02.07.2026 керуюча реструктуризацією боржника надіслала на електронну адресу суду відомість про результати розгляду вимог кредиторів, в якій повідомила, що керуючою реструктуризацією Белінською Наталією визнані в повному обсязі вимоги в сумі 33692,29 грн, про що надано повідомлення № 02-1241/7243 від 02.07.2026 про результат розгляду вимог кредитора. Інші вимоги кредиторів ні до ОСОБА_1 , ні до керуючої реструктуризацією Белінської Наталії станом на 02.07.2026 року не надходили.

03.06.2026 та 06.07.2026 керуюча реструктуризацією боржника сформувала в системі «Електронний суд» заяву, якою долучила акт опису майна боржника станом на 19.05.2016 та звіт про виконану роботу.

У визначений судом день та час кредитор та боржник своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, причини неявки в судове засідання суду не повідомив. Не з`явилася в судове засідання і керуюча реструктуризацією Белінська Н.О.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 07.04.2026 за №79515 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що боржником звертаючись до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, надано конкретизований список кредиторів із зазначенням підстав виникнення грошових зобов`язань та сум заборгованості, а також первинні документи по договірних взаємовідносинах із АТ «Універсал Банк».

Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому (справа №902/221/22):

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Щодо заявлених грошових вимог АТ «Універсал Банк, судом враховано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2021 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі Анкета -заява).

Відповідно до 1, 2 пункту Анкети-заяви, Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.

Згідно із другим абзацом Анкети-Заяви, Клієнт підтвердив що він погоджується з тим, що ця Анкета-Заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі Договір), укладання якого клієнт підтвердив та зобов`язувався виконувати його умови.

Пунктом 4 Анкети-Заяви, Клієнт засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Клієнтом визнано, що УЕП є аналогом власноручного підпису Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або Клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на Клієнта.

Необхідно звернути увагу, що п.5 Анкети-заяви, Клієнт погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank (далі Запевнення Клієнта), з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність.

Відповідно до п. 1 Запевнення Клієнта, підписавши власним УЕП в Мобільному додатку це Запевнення Клієнта, що є невід`ємною частиною Анкети-заяви до Договору, Клієнт:

- підтвердив отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank;

- підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо;- підтвердив укладання ним Договору;

- зобов`язався виконувати умови Договору;- підтвердив, що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» йому надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.

Крім того, у п. 3 Запевнення Клієнта зазначається, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону Украіни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в Договорі та Тарифах.

Клієнт беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Згідно із п. 18 Запевнення Клієнта, Клієнт надав згоду з встановленим в Договорі порядком внесення змін до Договору, в тому числі порядку зміни розміру процентної ставки або інших платежів за споживчим кредитом. Підтвердив свою згоду з тим, що інформування його про зміни умов Договору, в тому числі про тарифи на послуги, що надаються та які можуть бути змінені Банком за Договором, Банк має здійснювати шляхом розміщення нових умов на сайті Банку та шляхом надсилання йому повідомлень у мобільний додаток.

Відповідно до п. 10 Запевнення Клієнта, Клієнт надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов`язань Клієнта перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.

Після чого, Клієнт отримав платіжну картку за Договором про надання банківських послуг «Моnоbank».

Відповідно до розділу І Умов і правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Моnоbank» письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.

Відповідно до п. 2.3. Умов і правил, своїм підписом на Анкеті-Заяві та Запевненні Клієнта, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.

Відповідно до п. 2.4. Умов і правил, Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.

З Умовами і правилами можна ознайомитися на офіційному сайті Банку https://monobank.ua/terms?file=umovy-2021-10-14.pdf, така інформація із повним змістом Умов і правил (із врахуванням всіх змін та наступних редакцій) є у вільному доступі і мережі Internet, а також доступна в мобільному додатку «Monobank».

Клієнту був доступний кредитний ліміт для послуги «Розстрочка», умови якої передбачено статтею 1 Послуга Розстрочка розділу IV. «Фабрика розстрочок» Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк».

В свою чергу між Банком та Клієнтом на підставі сформованих ним заяв було укладено кредитні договори за сервісом «Розстрочка», що були доступні Клієнту в межах відповідного кредитного ліміту.

Станом на момент відкриття провадження у справі, діючими та неповернутими Клієнтом в повному обсязі залишилися кредити за наступними кредитними договорами (примірники договорів додаються до цієї заяви), а саме:

№N20.30.0021112360 від 30.09.2025 - у розмірі 2 450,73 грн;

№N20.30.0020113568 від 01.09.2025 - у розмірі 552,88 грн;

№N20.30.0023475101 від 30.11.2025 - у розмірі 3 584,60 грн;

№N20.30.0024868977 від 01.01.2026 - у розмірі 3 220,80 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ , з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:... строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Враховуючи те, що після відкриття провадження у справі строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника настав, Банком 30.05.2026 р. , відповідно до п. 1.2. «Основні положення» розділу IV. «Кредити» Умов і правил, було проведено списання залишку заборгованості за вищевказаними діючим кредитними договорами . Зазначені операції відображені у деталізованій виписці руху коштів по картковому рахунку як транзакція «monobank».

Перед списанням залишку заборгованості, 30.12.2025 було проведено автоматичні щомісячні списання в рахунок погашення вказаних кредитних договорів, згідно із графіком платежів, які відображені у відповідних таблицях обчислення загальної вартості кредиту, а саме:

- за договором №N20.30.0023475101 від 30.11.2025 р. - у розмірі 489,76 грн.;

- за договором №N20.30.0021112360 від 30.09.2025 р. - у розмірі 489,21 грн.

Оскільки зазначені списання технічно відбулися 30.05.2026, розрахунок заборгованості здійснено відповідно станом на 30.05.2026.

Відповідно до Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ УНІВЕРСАЛ БАНК при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, зокрема згідно з розділом IV. «Фабрика розстрочок», в редакції станом на момент підписання Договору ,

Заборгованість (для Сервісу Розстрочка) - заборгованість за Кредитним договором, що включає в себе заборгованість із погашення суми Кредиту, Комісії за надання фінансового інструменту та нарахованих відсотків.

Послуга Розстрочка - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою придбання Товару на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується 9 повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів.

Послуга Переведення витрати у розстрочку - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою здійснення платежу на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів.

Послуга Заборгованість у розстрочку - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою погашення заборгованості за отриманий раніше кредит в іншому банку на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів.

Послуга Кредит готівкою - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою здійснення переказу на поточний рахунок Клієнта, відкритий в будь якому українському банку, на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів.

Заява - заява про намір скористатися послугою Розстрочка, яку Клієнт формує за допомогою Мобільного додатку із зазначенням істотних умов кредиту та підписує шляхом накладання електронного підпису.

Кредитний договір (для Сервісу Розстрочка) договір, за яким Банк зобов`язується надати Кредит на умовах Заяви та Умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank у вигляді непоновлювальної кредитної лінії (кредитний ліміт), а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту та проценти. Кредитний договір складається з Заяви Клієнта, Умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту, Паспорту споживчого кредиту. Примірник Кредитного договору Клієнт отримує у Мобільному додатку.

Комісія за надання фінансового інструменту - комісія, що розраховується під час видачі Кредиту та сплачується Клієнтом (отримується Банком) під час часткового погашення Заборгованості (у складі Щомісячного платежу) та/або під час повного (в тому числі дострокового) погашення Заборгованості. Розмір Комісії за надання фінансового інструменту є фіксованим, не змінюючись в залежності від фактичного користування Кредитом.

Поточний рахунок - рахунок Клієнта, що відкритий на підставі Договору та доступом до якого є Платіжна картка, за допомогою якої була здійснена Транзакція.

Товар майно, майнові права, робота, послуга, що придбає Клієнт для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника за рахунок отриманого Кредиту.

Транзакція - операція, здійснена за допомогою Платіжної картки, яка є доступом до Поточного рахунку Клієнта, на суму грошових коштів, що відповідає вартості придбаного Товару / здійсненого платежу.

Щомісячний платіж сума грошових коштів, яку Клієнт зобов`язаний направляти на погашення Заборгованості за Кредитним договором. Щомісячний платіж включає в себе частину Кредиту, Комісію за надання фінансового інструменту та/або відсотки, нараховані за користування Кредитом.

Відповідно до п. 10. «Юридичні нюанси» розділу IV. «Фабрика розстрочок» Умов і правил, -

1. Скористатися Розстрочкою може виключно Клієнт, в якого встановлений кредитний ліміт за основною карткою monobank | Universal Bank.

2. Банк на платній основі надає Клієнту Кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії (кредитний ліміт) на споживчі цілі на умовах, передбачених Умовами і правилами обслуговування в АТ " УНІВЕРСАЛ БАНК при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Заявою Клієнта та Кредитним договором.

3. Сторони погодили, що Клієнт підписує Заяву шляхом накладання електронного підпису в Мобільному додатку. Банк, акцептуючи Заяву Клієнта, шляхом її підписання із використанням КЕП, підписує Кредитний договір. Датою укладення Кредитного договору є дата, зазначена в Заяві.

4. Клієнт має право здійснити Транзакцію у Кредит до 23:59 доби в якій Банк акцептував Заяву Клієнта. Мінімальний розмір Транзакції становить 1 000,00 грн.

5. Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на Поточний рахунок Клієнта. Використання Кредиту відбувається шляхом: (І) ініціювання Транзакції на рахунок Магазину в pos-терміналі або в мережі Інтернет - послуга Розстрочка. (ІІ) переведення раніше здійсненого платежу у розстрочку - Послуга Переведення витрати у розстрочку. (ІІІ) ініціювання Транзакції на рахунок Отримувача коштів (кредитор Клієнта) - Послуга Заборгованість в розстрочку. (IV) ініціювання Транзакції на рахунок Клієнта, відкритий в будь-якому українському Банку (за наданими Клієнтом реквізитами спеціального платіжного засобу) - Послуга Кредит готівкою.

6. Клієнт доручає Банку здійснювати погашення Заборгованості щомісячно шляхом безакцептного (договірного) списання Банком з Поточного рахунку Основної картки Клієнта суми Щомісячного платежу відповідно до умов Кредитного договору. В разі відсутності на Поточному рахунку Клієнта власних коштів, Банк має право здійснити списання суми Щомісячного платежу за рахунок встановленого на Поточному рахунку Клієнта кредитного ліміту (збільшення Заборгованості за Поточним рахунком).

7. В разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, Банк має право достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку Заборгованості, що виникла при користуванні Клієнтом сервісом Розстрочка за рахунок встановленого на Поточному рахунку Основної картки Клієнта кредитного ліміту . При цьому Банк має право під час прийняття рішення про розірвання Кредитного договору на власний розсуд в односторонньому порядку зменшити розмір розрахованої попередньо Комісії за надання фінансового інструменту. Про факт розірвання Кредитного договору та остаточний розмір Заборгованості, що був погашений за рахунок встановленого на Поточному рахунку Основної картки Клієнта кредитного ліміту, Банк направляє Клієнту повідомлення у Мобільний додаток. Договір вважається розірваним у дату направлення Банком відповідного повідомлення.

8. Для погашення Заборгованості Клієнт зобов`язаний забезпечити на Поточному рахунку Основної картки наявність суми власних грошових коштів не менш ніж сума Щомісячного платежу і не пізніше терміну сплати Щомісячного платежу.

9. Клієнт має право протягом 14 календарних днів з моменту здійснення Транзакції відмовитися від Кредитного договору шляхом подачі відповідної заяви у Мобільному додатку або через канали дистанційного зв`язку (клієнтська підтримка). При цьому Клієнт зобов`язаний протягом 7 календарних днів з моменту подачі заяви перерахувати на Поточний рахунок Основної картки суму непогашеної частини Кредиту. Кредитний договір вважається розірваним (припиненим) у дату повернення Банку непогашеної частини Кредиту.

10. Банк на вимогу Клієнта, але не частіше одного разу на місяць, за допомогою Мобільного додатку безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його Заборгованості, розмір суми Кредиту, повернутої Банку, надає виписку за рахунком щодо погашення Заборгованості, зокрема інформацію про платежі за Кредитним договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати.

Таким чином, заборгованість Клієнта перед Банком за Договором про надання банківських послуг «Моnоbank» згідно розрахунку станом на 30.05.2026 року становить 33692,29 грн.

Підписанням договору боржник підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, боржник здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України , позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 610 ЦК України , невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно за ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу законодавства. , інших актів цивільного Якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 ЦК України ).

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України , якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Боржника для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але боржник не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає.

З врахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ «Універсал Банк» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі:

- 33692,29 грн (заборгованість за тілом кредиту) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

На кредитора при зверненні у справі про банкрутство із заявою про визнання грошових вимог до боржника покладений обов`язок надати на підтвердження цих вимог разом з заявою всі докази, які відповідають вимогам щодо доказів (статті 76-79 ГПК України), незалежно від того, чи вважає він певну сукупність доказів достатнім для підтвердження грошових вимог до боржника, та незалежно, чи заперечують інші учасники його грошові вимоги. У протилежному випадку - у разі ненадання кредитором всіх документів на підтвердження грошових вимог - він несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням ним процесуальних дій (стаття 13 ГПК України), що, водночас, не виключає поширення на кредитора права надавати додаткові докази за правилами статті 269 ГПК України.

Отже, Кредитор при зверненні з відповідною заявою до суду першої інстанції мав надати всі документи, які дозволили б суду встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання Боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, платіжних документів, банківських виписок, платіжних доручень, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Про це свідчить практика Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 грудня 2023 року по cправі № 918/463/22.

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.

Згідно з нормами статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, Для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно зі ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже, засідання має відбутися не пізніше як 20.06.2026.

Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Керуючись ст.ст. 2, 122-123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» (вул. Оленівська, будинок 23, місто Київ, 01133, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі:

- 33692,29 грн (заборгованість за тілом кредиту) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

2. Визначити визнані судом вимоги кредиторів до боржника ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):

2.1.Вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» у наступній черговості:

- 33692,29 грн (заборгованість за тілом кредиту) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги позачергово.

3. Зобов`язати керуючу реструктуризацією Белінську Н.О. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Керуючій реструктуризацією Белінській Н.О. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 04 серпня 2026 року о 10:30 год.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а, в залі судових засідань №103).

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 07.07.2026.

Суддя І. О. Гарбар