Рішення № 137986392, 06.07.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1384/26

2/468/1156/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06.07.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Гапєєвої Т.В. за участю секретаря судового засідання - Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 22.02.2025 був укладений кредитний договір № 48380-02/2025, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 5000 грн.

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 19062025, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за вказаним договором.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснив повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором № 48380-02/2025 від 22.02.2025 в сумі 15810 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5310 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. - заборгованість за комісією, 5000 грн. - заборгованість по штрафом.

В тексті позову позивач просить розглядати праву у відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позовна заява надійшла до суду 28.05.2026 через систему «Електронний суд», сформована в системі 11.05.2026.

02.06.2026 року відкрите провадження у справі за вказаним позовом та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, доходить висновку про можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 22.02.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 48380- 02/2025. За умовами вказаного договору позичальник надав відповідачу кредит в сумі 5000 грн. строком на 120 днів до 21.06.2025 з умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості; комісія за надання кредиту в розмірі 500 грн. нараховується одноразово в дату його видачі. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355 - 28xx - xxxx - 3271 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6. договору).

Розділ 5 договору передбачав відповідальність сторін за порушення умов договору. Так, відповідно до пунктів 5.3, 5.3.1 у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України, при цьому у випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту.

Відповідно до довідки ТОВ «Стар Файненс Груп» ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір №48380-02/2025 від 22.02.2025, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп". Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y717, який був направлений на номер телефону НОМЕР_2 .

Заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, паспорт споживчого кредиту підписані позичальником 22.02.2025 електронним підписом W111.

Договір про надання фінансового кредиту № 48380-02/2025 від 22.02.2025 з додатком № 1, інформаційне повідомлення підписані ОСОБА_1 електронним підписом ?717.

Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 426 260217121445 від 17.02.2026 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 22.02.2025 о 09:05:01 год на суму 5000 грн., маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 660596754, призначення платежу: зарахування 5000 грн. на карту № НОМЕР_4 , код авторизації на боці банку №630182. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості ТОВ «Стар Файненс Груп» вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось у період з 22.02.2025 до 19.06.2025 та заборгованість станом на 03.03.2026 складає 15810 грн., з яких з яких 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5310 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. - заборгованість за комісією, 5000 грн. - заборгованість за штрафом.

Відповідно до інформації АТ «Перший український міжнародний банк» № КНО-07.8.5/9882 від 04.06.2026, в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_4 , в результаті аналізу операцій, здійснених по цій карті, виявлено, що 22.02.2025 проведена операція по надходженню грошових коштів в сумі 5000 грн. через сервіс іншого банку.

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 19062025, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за вказаним договором в розмірі 15810 грн., з яких з яких 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5310 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. - заборгованість за комісією, 5000 грн. - заборгованість за пенею/штрафом, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025, актом приймання-передачі електронного та письмового реєстру боржників. Оплата за договором факторингу № 19062025 від 19.06.2025 була проведена ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» відповідно до платіжної інструкції № 11887.

Відповідно до п.1.2. договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами.

07.05.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зверталось до ОСОБА_1 з досудовою вимогою щодо негайного погашення заборгованості за вказаним вище договором.

Проте відповідач заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За такого укладення договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 512, 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором (кредитодавцем) укладені кредитні договори у формі електронних документів, визначених ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якими між його сторонами виникли кредитні правовідносини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт отримання відповідачем грошових коштів в кредит, факт переходу права вимоги до позивача, порушення відповідачем грошових зобов`язань підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, заборгованість нарахована первісним кредитором в межах строку кредитування та стягується позивачем відповідно до умов договору факторингу.

Проте суд не погоджується з розміром заборгованості, яку просить стягнути позивач.

Так, позивач зазначає, що заборгованість за договором № 48380-02/2025 від 22.02.2025 становить 15810 грн., з яких з яких 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5310 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. - заборгованість за комісією, 5000 грн. - заборгованість за штрафом.

Заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування кредитними коштами, комісією за видачу кредиту за вказаним вище договором розрахована первісним кредитором відповідно до умов договору та в межах визначеного строку кредитування, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Між тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредитний договір в даній справі був укладений в період дії в Україні воєнного стану, то нарахований за таким договорами штраф не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відтак, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню за договором № 48380-02/2025 від 22.02.2025 підлягає 10810 грн., з яких з яких 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5310 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. - заборгованість за комісією.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 68 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі грн. 1820,40 грн. (2662,40 грн. х 68 %).

Також судом мають бути розподілені витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; актом № 29 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 11.05.2026; детальним описом наданих послуг до акту № 29 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 11.05.2026; довідкою від 29.04.2026 про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 р.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При цьому, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому, вказана вище категорія даної справи та типовий її характер спростовує те, що на правничої допомоги та підготовку матеріалів щодо стягнення заборгованості за кожним кредитним договором з ОСОБА_1 потрібно було по 6 год. 30 хв., як це вказано в детальному описі наданих послуг.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зафіксованої зокрема у рішеннях у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 та у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За такого, з врахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, з врахуванням критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсної необхідності, суд вважає, що пропорційними та необхідними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 10810 (десять тисяч вісімсот десять) гривень.

У стягненні штрафу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 3000 (три тисячі) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28, корпус 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 06.07.2026.

СУДДЯ: