Ухвала суду № 137984931, 22.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4582/26

Провадження № 2/369/10460/26

УХВАЛА

22.06.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав та стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.

Позивачем подана заява, в якій він просить додатково забезпечити позов шляхом:

заборони проводити будь-які дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я інших осіб, окрім ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , або її спадкоємців;

заборони будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , або її спадкоємців, вчиняти будь-які дії з відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його оспорюваних прав, за захистом яких він звернувся.

Після постановлення ухвали суду про забезпечення позову виникли нові обставини, які підтверджують істотне посилення ризику відчуження спірних майнових прав третім особам. Зокрема: розпочато фактичний повторний продаж квартир; відкрито «відділ продажу» ТОВ «Рубікон Інвест ПК»; здійснюється публічне укладення нових договорів; інвесторам висуваються вимоги щодо повторної оплати; оприлюднено інформацію про подальшу реалізацію квартир у спірному житловому комплексі. Вказані обставини свідчать про те, що ризик порушення моїх майнових прав не лише зберігається, а фактично перейшов у стадію активної реалізації. У зв`язку з цим вважає, що раніше застосовані заходи забезпечення позову потребують додаткового посилення для забезпечення ефективного захисту прав заявника. Наявний арешт майнових прав сам собою не усуває ризику вчинення відповідачами та третіми особами дій, спрямованих на фактичне переоформлення або повторне відчуження спірних майнових прав.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги заяви. Відповідач в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що зміст і форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України також передбачений такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав та стягнення пені, було задоволено частково: накладено арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Вишневий відділ ДВС у Бучанському районі Київської області листом від 17.04.2026 було повідомлено суд про виконання вказаної ухвали суду та долучено постанову про закінчення виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду у справі 567/459/23 від 24 липня 2024 року зазначено, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21, Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22 (провадження № 61-18041св23)).

Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.

За таких обставин, враховуючи предмет спору у цій справі, не є необхідним і співмірним додатково забороняти державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам держреєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна, в тому числі вносити до державного реєстру речових прав записи про держреєстрацію речових прав та їх обтяжень, про скасування держреєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів.

Суд першої інстанції задовольнив заяву позивача в цій частині, проте не врахував, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування та доцільності вжиття кожного з таких заходів.

Проте, звертаючись до суду з вказаною заявою заявник не обґрунтовував підстави застосування та доцільності вжиття кожного з зазначеного заходу забезпечення позову та відповідно недостатність вжитого заходу забезпечення позову - накладеного арешту на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Посилання заявника на необхідність реєстрації обтяження майнових прав не спростовує висновків суду з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.

Згідно з абз. 6, 7 ч. 4 ст. 13 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі відсутності відкритого на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості розділу в Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, якщо така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Після відкриття на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

Державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, яка проводиться вперше, здійснюється в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 27-2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Спеціальне майнове право виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація спеціального майнового права здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після отримання права на виконання будівельних робіт.(ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»).

Згідно з ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва здійснюється за замовником будівництва. Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості здійснюється за замовником будівництва та/або девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об`єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об`єкта.

З наведених норм права слідує, що законом не розмежовується порядок реєстрації обтяжень на спірні майнові права в залежності від виду обтяження: арешту чи заборони проведення реєстраційних дій. А отже, суд не вважає за доцільне додатково вживати такий захід забезпечення позову як заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії уповноваженими особами на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо спірного майна, адже арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на вчинення реєстраційних дій уповноваженими особами на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. За відсутності можливості провести відповідні реєстраційні дії за наявності чинного арешту такі додаткові заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є надмірними та неефективними, та такими, що не відповідають цілям забезпечення вказаного позову і такий захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 259 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Відповідно до ч.ч. 4, 5, 9 ст. 268 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260, 261, 353-354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав та стягнення пені, відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання, починаючи з дня набрання нею законної сили.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартиненко В.С.