Рішення № 13798393, 09.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.11р.

Справа № 37/34-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ЕКМІ", м. Українка, Обухівський район Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток-Дніпро",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 465 176 грн. 63 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Онасенко С.Г.

Представники:

Від позивача – Ілюхіна К.О., представник, довіреність від 01.02.11р.

Від відповідача – Чепа А.Г., представник, довіреність від 10.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ЕКМІ" (Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток-Дніпро" (Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 465 176 грн. 63 коп., яка складається: 408 297 грн. 03 коп. –основного боргу, 27437 грн. 58 коп. – пені, 13765 грн. 36 коп. –інфляційних втрат, 15676 грн. 66 коп. –10% річних, 4651 грн. 77 коп. –держмито, 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушенні грошові зобов’язання за договором поставки № 56 від 28.02.09р.

Відповідач позов не визнав. Посилається на те, що сума заборгованості, яка визначена Позивачем, не відповідає дійсності, а інфляційні витрати розраховані всупереч рекомендацій Верховного Суду України.

Строк вирішення спору був продовжений судом на п'ятнадцять днів в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 03.02.11р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників, дослідивши надані докази, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ЕКМІ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росток-Дніпро" (Покупець) було укладено договір поставки № 56 від 28.02.09р., у відповідності з умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити продукцію парфумерно-косметичної групи, у кількості, асортименті та за ціною, що узгоджені сторонами і вказані в замовленні та накладній (п. 1.1. Договору).

Оплата продукції здійснюється Покупцем в гривнях, в безготівковій формі, перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 21 календарного дні після отримання продукції (п. 3.2. Договору).

Позивач свої зобов’язання за договором поставки виконав належним чином, поставив Відповідачу товар за видатковими накладними (а.с. 15, 17, 18, 20-24), який був прийнятий уповноваженою особою Відповідача за довіреностями (14, 16, 19) на загальну суму 455 297 грн. 03 коп.

Згідно з актом звіряння розрахунків за період з 01.01.10р. по 27.01.11р. заборгованість ТОВ "Росток-Дніпро" на користь Позивача станом на 21.01.11р. складає 362 110 грн. 83 коп. За даними Відповідача сума заборгованості складає 362 111 грн. 17 коп., але в судовому засідання представник Відповідача не заперечував проти даних Позивача.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу викладеного сума заборгованості у розмірі 362 110 грн. 83 коп. підлягає стягненню з Відповідача на корить Позивача. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме на цю суму як доведену.

Згідно з п. 5.4. Договору при порушенні строків оплати, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується пеня, за кожний день прострочки платежу, включаючи день оплати. Пеня нараховується за весь період прострочки оплати отриманої продукції. Крім того, Відповідач сплачує Позивачу 10 % річних на суму простроченої оплати відповідно ст. 536 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду обґрунтованого розрахунку Позивача розмір пені становить 27437 грн. 58 коп., а 10% - 15676 грн. 66 коп.

Що стосується нарахування Позивачем інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково на суму 7367 грн. 92 коп., оскільки розрахунки Позивача не відповідають рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданих листом ВСУ від 03.04.1997р. № 62-97р. Зокрема, розрахунки зроблені за кожен день прострочки, в той час як індекс інфляції є середньомісячним показником.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

За вищевстановлених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково на суму 362 110 грн. 83 коп. основного боргу, 27437 грн. 58 коп. пені, 7367 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 15676 грн. 66 коп. 10% річних.

Клопотання Позивача про забезпечення позову суд не задовольняє, оскільки суд не вбачає для цього достатніх підстав.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток-Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, р/р 26009001354001 ДФПАТ "Індекс-банк", МФО 307015, код ЄДРПОУ 36096745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ЕКМІ" (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 5, п/р 2600401001467 ПАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 20007642) суму 362 110 грн. 83 коп. основного боргу, 27437 грн. 58 коп. пені, 7367 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 15676 грн. 66 коп. 10% річних та судові витрати в розмірі 412802 грн. 29 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 14.02.11р.