Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №752/24815/25
Провадження №2/752/5743/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кокошка О.Б.,
за участю секретаря Потапенко Д.І.,
представника позивача Дятловської В.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Шпак Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Голосіївський районний в місті Києві центр соціальних служб про відібрання дітей та стягнення аліментів на їх утримання,-
ВСТАНОВИВ:
Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Голосіївський районний в місті Києві центр соціальних служб про відібрання дітей та стягнення аліментів на їх утримання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 07.04.2023 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають у зареєстрованому шлюбі. Відповідачі від шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . До Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації 24.09.2025 надійшла інформація від Голосіївського УП ГУНП у місті Києві про наявну інформацію, що відповідач ОСОБА_6 вчинила нібито самогубство, з якою поруч перебували її неповнолітні діти. Під час перевірки вказаної інформації посадовими особами було встановлено, що за місцем проживання родини перебуває відповідач ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_3 . Зі слів відповідача було встановлено, що напередодні він посварився на побутовому підґрунті з його дружиною, яка пішла у невідомому напрямку разом із їх дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Водночас були виявлені незадовільні умови для проживання неповнолітніх дітей відповідачів у вказаній квартирі. В подальшому відповідач ОСОБА_2 була знайдена у сусідньому будинку разом із дітьми, яка повідомила про її намагання провчити її чоловіка, оскільки він не надає їй допомогу із дітьми та ніде не працює. Під час спілкування із посадовими особами відповідачі, ймовірно перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, вели неадекватно, виражалися нецензурними виразами та ображали працівників. Водночас відповідач ОСОБА_2 вчиняла бійки з посадовими особами, погрожувала розправою та намагалася застосувати газовий балончик із запальничкою, внаслідок чого здійснити підпал вказаної квартири. Враховуючи вказані обставини, через перебування у складних життєвих обставинах 24.09.2025 неповнолітні діти були відібрані від їх батьків. Діти були влаштовані до КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» з метою обстеження їх стану здоров`я, а в подальшому до Центру соціально-психологічної реабілітації №1. Також було встановлено, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_9 відвідували заклад навчання із великою кількістю пропусків без поважних причин, їх батьки не приділяли їм належної уваги. При неодноразовому відвідуванні вказаної родини працівниками центру соціальних служб відповідач ОСОБА_2 поводила себе агресивно, погрожувала та не допускала до квартири, аргументуючи проведенням ремонтних робіт. При відвідуванні вказаної родини працівники служби у справах дітей та сім`ї не змогли здійснити обстеження умов проживання у вказаній квартирі через зачинені двері. Родина відповідачів характеризується їх сусідами негативно, оскільки вони конфліктують між собою та постійно вчиняють сварки із сусідами.
Отже, на думку органу опіки та піклування, відповідачі не забезпечують базові потреби для їх дітей та ухиляються від виконання батьківських обов`язків відносно їх дітей. Вказані обставини свідчать про те, що повернення дітей відповідачам може нести загрозу життю та здоров`ю дітей, внаслідок чого наявні обґрунтовані підстави для відібрання дітей у відповідачів без позбавлення їх батьківських прав відносно дітей.
Крім того, відповідачі є працездатними особами, відомості про розмір доходів яких відсутні. Отже, відповідачі повинні забезпечити утримання їх неповнолітніх дітей.
Позивач просив відібрати неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав відносно дітей; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремого з кожного аліменти на користь дітей на їх утримання у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду із позовом - 01.10.2025 до досягнення повноліття дітьми; передати дітей позивачу для подальшого забезпечення їх сімейними формами виховання.
Представник позивача Дятловська В.В. у судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Відповідач в подальшому у призначене судове засідання не з`явилася, про дату та час проведення якого була повідомлена належним чином.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.
01.12.2025 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.03.2026 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.
Перевіривши вказану позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого вказана позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з копією свідоцтва про народження від 11.01.2024 серії НОМЕР_1 , від 07.04.2023 серії НОМЕР_2 та від 07.07.2020 серії НОМЕР_3 ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.06.2015, 29.04.2020, відповідно, батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з копією свідоцтва про шлюб від 07.04.2023 серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 07.04.2023, про що складений актовий запис №265.
Відповідно до копії акту обстеження умов проживання дитини від 24.09.2025 з метою перевірки умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено наступне: квартира потребує капітального ремонту, у квартирі брудно, антисанітарні умови, меблі брудні та зламані, наявні у квартирі таргани, квартира захаращена брудним одягом та мотлохом, відсутні міжкімнатні двері, стіни обдерті, на кухні залишки зіпсованої їжі, відчувається затхлий неприємний запах у квартирі. Водночас у дітей постіль на ліжках брудна, по кімнаті розкидані брудні речі, сміття. На момент відвідування відсутня їжа для дітей, діти вдягнуті у брудний одяг, волосся та руки брудні. Таким чином, сформовані висновки про те, що умови проживання для дітей не забезпечені, рекомендовано влаштувати дітей до лікарні з метою обстеження стану здоров`я та вирішення подальшої долі дітей.
Відповідно до копії акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 24.09.2025 було вирішено щодо необхідності проведення медичного обстеження дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх влаштування до КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1».
Відповідно до копії розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.09.2025 №525 було вирішено питання щодо здійснення заходів про негайне відібрання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у їх батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з безпосередньою загрозою для життя та здоров`я дітей.
Згідно з копією пояснювальної ОСОБА_12 від 24.09.2025 надав пояснення, за якими він тривалий час знайомий з родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Йому на його мобільний телефон надійшли повідомлення від ОСОБА_2 про те, що вона нібито повісилася, треба знайти її чоловіка, оскільки дітей заберуть в інтернат.
Згідно з копією повідомлення ОСББ «Молодіжний-14» від 16.09.2025 №54 за адресою: АДРЕСА_2 , проживає родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із дітьми, вказані батьки характеризуються як непорядні, невиховані, недоброзичливі люди, вчиняють постійні сварки між собою та з сусідами. Мешканці будинку просили звернути увагу на умови проживання, виховання дітей вказаного подружжя.
Відповідно до копії інформації від 20.11.2024 №188, від 17.03.2025 №57, складеної Школою №132 м. Києва, учні школи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пропускають навчання у школі без поважних причин, їх батьки не здійснюють контроль за відвідуванням школи дітьми. Матір дітей ОСОБА_2 спілкувалася з вчителями та адміністрацією школи в агресивній формі, нецензурно висловлювалася та говорила погрози на адресу педагогів.
Відповідно до копії повідомлення Ліцея №269 м. Києва від 19.09.2025 №202 ОСОБА_13 як матір дитини ОСОБА_3 написала заяву про її переведення на індивідуальну форму навчання. Навчальний заклад повідомив ОСОБА_13 про неможливість здійснення переведення дитини. В подальшому ОСОБА_13 дитину до школи не приводила та зв`язок не виходила.
Відповідно до довідки від 19.09.2025 №265 та характеристики від 19.09.2025 ОСОБА_3 навчається в ліцеї №269 з 16.12.2024, проте школу відвідувала лише один раз.
Відповідно до копії повідомлення Школи №132 від 24.09.2025 №159 учень школи ОСОБА_4 здійснив пропуски у відвідуванні навчання. Батьки дитини не попереджають про відсутність дитини у школі завчасно та не зазначають поважності причин пропуску.
Згідно з копією повідомлення КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» від 26.09.2025 №100/46-805 діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спостерігаються з народження. Їх станом здоров`я піклується матір ОСОБА_2 , яка у медичному закладі вчиняла скандальні дії та не могла вчасно не записатися на прийом до лікаря. При відвідуванні медичного закладу під час огляду вказаних дітей тілесних ушкоджень не було виявлено, але діти були одягнені неохайно. Через відмову матері вказані діти не були щеплені за віком. Медична сестра здійснила виклик за місцем проживання дітей та виявила занедбану оселю, в якій була повна антисанітарія та відсутність їжі для дітей.
Згідно з копією повідомлення від 02.04.2025 №100/06/25-453, від 16.06.2025 №100/06/25-850 Голосіївський районний в місті Києві центр соціальних служб здійснив роботу стосовно родини ОСОБА_15 та ОСОБА_13 та їх дітей. Зокрема вказаний центр не зміг провести оцінку потреб вказаної родини, оскільки батьки не допустили до квартири. Вказаний центр надав соціальні послуги, зокрема постійно проводив бесіди з батьками щодо їх відповідальності за життя, здоров`я, навчання та розвиток їх неповнолітніх дітей; консультації з ними щодо методів виховання дітей, створення безпечного середовища для дітей; передачу гуманітарної допомоги родині у вигляді одягу, взуття, канцтоварів та продуктів харчування. Також працівники центру зазначили, що ОСОБА_2 поводиться емоційно та неврівноважено, вживаючи нецензурну лексику.
Відповідно до копії акту оцінки потреб сім`ї від 13.06.2025, складеного Голосіївським районним в місті Києві центр соціальних служб, було з`ясовано, що діти вказаної родини проживають за адресою: АДРЕСА_2 , в одній із кімнат, де є окремі ліжка, чиста постільна білизна, стіл для навчання. Проте вказане помешкання не прибране, брудне, скрізь пил, безлад, хаотично розкидані речі. Мешканці вказаної квартири не дотримуються санітарно-гігієнічних норм, внаслідок чого батьками дітей не створені належні умови для проживання дітей.
Відповідно до копії повідомлення Голосіївського управління поліції від 31.03.2025 №51249-2025 та від 12.09.2025 №100/09-2679 відносно ОСОБА_1 складалися протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 КУпАП від 28.11.2019, від 28.11.2025, від 02.12.2019, за ч. 1 ст. 51 КУпАП від. 28.11.2019, а також відносно ОСОБА_2 - за ч. 1 ст. 173 КУпАП від 11.02.2016, ч.1 ст. 184 КУпАП від 03.07.2025 та за ч. 1 ст. 51 КУпАП від 08.09.2024.
Згідно з копією психологічного висновку від 19.12.2025 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були проведені первинні психодіагностичні обстеження, за результатами яких встановлено рівень розвитку дітей та їх психоемоційний стан.
Згідно з висновком органу опіки та піклування від 25.12.2025 №100-18728 встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 24.09.2025 до служби у справах дітей та сім`ї надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_6 вчинила нібито самогубство, з якою поруч перебували її неповнолітні діти. Під час перевірки вказаної інформації посадовими особами було встановлено, що за місцем проживання родини перебуває ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_3 . Зі слів ОСОБА_1 було встановлено, що напередодні він посварився на побутовому підґрунті з його дружиною, яка пішла у невідомому напрямку разом із їх дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Водночас були виявлені незадовільні умови для проживання неповнолітніх дітей у вказаній квартирі. В подальшому ОСОБА_2 була знайдена у сусідньому будинку разом із дітьми, яка повідомила про її намагання провчити її чоловіка, оскільки він не надає їй допомогу із дітьми та ніде не працює. Під час спілкування із посадовими особами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ймовірно перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, вели неадекватно, виражалися нецензурними виразами та ображали працівників. Під час проведеної роботи та отриманої інформації працівниками служби у справах дітей та сім`ї було встановлено, що станом на 16.12.2025 батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вчинили жодних дій щодо повернення їх дітей, не здатні забезпечити належні базові потреби для дітей, не створили умови для їх проживання. Отже, орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, діючи в інтересах вказаних дітей, вважає за доцільне відібрати дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню своїх неповнолітніх дітей. Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, яка набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідно до п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
жорстоко поводяться з дитиною;
є хронічними алкоголіками або наркоманами;
вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.
Згідно ч. 1 ст. 170 СК України закріплено загальні положення про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 СК України.
Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній нормі, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 в справі №402/428/16-ц.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
З наведених доказів судом вбачається, що відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не піклуються про фізичний і духовний розвиток їх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не займаються їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу.
Отже, враховуючи поведінку відповідачів як матері та батька, їх відношення до їх дітей та беручи до уваги інтереси дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, суд доходить висновку, що відповідачі свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками та втратили цікавість до їх дітей.
Оцінюючи встановлені у справі обставини, суд вважає, що поведінка відповідачів по відношенню до її дітей є негативною.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає доведеними факти ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно їх неповнолітніх дітей, та залишення яких у відповідачів є небезпечним для життя та здоров`я дитини.
При цьому, як в ході соціального супроводу дитини, так і протягом судового розгляду справи, відповідач жодним чином не проявив бажання змінювати свою поведінку в інтересах дитини. Натомість, з поведінки відповідачки в ході розгляду справи, вбачається, що вона, будучи обізнаною про судовий розгляд, не зацікавлена бути присутньою під час розгляду питання про відібрання у них дітей.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачі ухилилися від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню своїх неповнолітніх дітей та створили небезпеку для їх життя, здоров`я і морального виховання, суд вважає, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід відібрати їх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав відносно їх дітей.
Разом з тим, оскільки у судовому засіданні встановлено, що вказані діти фактично позбавлені батьківського піклування, оскільки були відібрані у батьків, та відсутня можливість передати дітей бабі, дідові та іншим родичам, мачусі, вітчиму, суд на виконання положень ч. 2 ст. 170 СК України вважає необхідним передати дітей на опікування Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з метою вжиття відповідних заходів подальшого влаштування долі дітей для захисту їх прав та інтересів.
Водночас, задовольняючи позов про відібрання у відповідачів неповнолітніх дітей без батьківських прав відносно їх дітей, суд вважає за необхідне одночасно прийняти рішення про стягнення з них аліментів на утримання їх дітей.
Задовольняючи позов та визначаючи розмір аліментів, який потрібно стягувати з відповідачів окремо з кожного, суд виходить з того, що відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що справедливим, необхідним та достатнім для утримання дітей буде стягнення з відповідачів окремо з кожного аліментів щомісячно у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2025 (дата подання до суду вказаного позову) і до досягнення дітьми повноліття.
Водночас суд вважає, що стягнення аліментів слід здійснювати на користь дітей, оскільки на сьогоднішній день відсутня будь-яка особа, яка б могла отримувати вказані аліменти від відповідачів. Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що не підлягає задоволенню заявлена позивачем вимога в частині стягнення вказаних аліментів на користь юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої будуть перебувати діти.
За таких обставин, враховуючи інтереси дітей, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог, є достовірними, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, у зв`язку з чим позов про відібрання дітей та стягнення аліментів на їх утримання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України з відповідачів окремо з кожного підлягають стягненню на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у загальній сумі 2422,40 грн, у зв`язку з тим, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із вказаною позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Голосіївський районний в місті Києві центр соціальних служб про відібрання дітей та стягнення аліментів на їх утримання - задовольнити частково.
Відібрати неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення їх батьківських прав відносно дітей.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на їх утримання у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду із позовом - 01.10.2025 до досягнення повноліття дітьми.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на їх утримання у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду із позовом - 01.10.2025 до досягнення повноліття дітьми.
Передати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на опікування Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині відібрання дітей з передачею їх на опікування органу опіки та піклування, а також в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у межах суми платежу за один місяць.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 42, код ЄДРПОУ 37308812.
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 58, код ЄДРПОУ 37413735.
Третя особа: Голосіївський районний в місті Києві центр соціальних служб, місцезнаходження: м. Київ, вул. Маричанська, буд. 5, код ЄДРПОУ 26064115.
Повний текст рішення складений 22.04.2026.
Суддя О. Б. Кокошко
Судове рішення № 137982219, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 20.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/24815/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: