Ухвала суду № 13796612, 17.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2010 р.Справа № 2-а-4504/09/1470 Категорія:6.6.6Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Корінному С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до приватного підприємства «Рамбла»про визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.08.2009 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства «Рамбла»та просила суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Рамбла», внесений до Єдиного державного реєстру 26.10.2007 року, з моменту його внесення, припинити ТОВ «Рамбла», зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 26.10.2007 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задоволено частково. Припинено юридичну особу ТОВ «Рамбла», код 35512747, яку зареєстровано Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 26.10.2007року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 26 листопада 2009 року подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року, прийняти нову постанову, якою позов ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

26 жовтня 2007 року державним реєстратором Миколаївської міської ради було зареєстровано юридичну особу ТОВ «Рамбла».

Засновником та директором цього підприємства виступила гр.ОСОБА_1.

07 листопада 2007р. ТОВ «Рамбла»було зареєстроване в ДПА України як платник податку на додану вартість.

В підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність за юридичної адресою ТОВ «Рамбла», а також пояснення ОСОБА_1, надані 13.08.09р. співробітникам податкової міліції, відповідно до яких, в жовтні 2007 року її знайома ОСОБА_2 запропонувала їй зареєструвати на її ім'я підприємство, стати засновником та директором підприємства. На зазначену пропозицію вона погодилася. Після чого вона, разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_3, з яким її познайомила ОСОБА_2, прибула до нотаріуса, а потім вони заходили до банку та інших установ, де вона підписувала усі необхідні документи. Щодо подальшої долі підприємства ТОВ «Рамбла»їй нічого не відомо.

Приймаючи таке рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необхідності припинення юридичної особи ТОВ «Рамбла», у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Судова колегія погоджується з такими висновками першої інстанції та вважає їх обґрунтованими і заснованими на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Пунктом 2 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення, які не можна усунути.

Також, відповідно до п. 17 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто, з урахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивач дійсно мав та має право звертатися до суду про визнання недійсною та скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності з підстав порушень закону, які були допущені під час його створення, як такі, що унеможливлювали державну реєстрацію юридичної особи ще на момент самої реєстрації, але, та, незважаючи на їх наявність реєстрація була проведена.

Статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлений вичерпний перелік цих порушень , а саме:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

§наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

§невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

§наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

§наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

§використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що жодних підстав, безпосередньо передбачених в ст. 28 Закону, для скасування державної реєстрації ТОВ «Рамбла»позивач в своєму позові не навів, та, в свою чергу, погоджується з критичним відношенням суду першої інстанції щодо пояснень ОСОБА_1 щодо її необізнаності у господарській діяльності ТОВ «Рамбла».

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, у наданих позивачем поясненнях ОСОБА_1 зазначається, що вона особисто була у нотаріуса, підписувала установчі документи, та знала про реєстрацію підприємства.

За умови доведеності правоохоронними органами участі ТОВ «Рамбла»у протиправній діяльності, така позиція ОСОБА_1 може бути обумовлена наміром уникнути юридичної відповідальності (перекладанням її на інших осіб), а також зацікавленістю у визнанні недійсною усієї заборгованості підприємства перед контрагентами та бюджетом.

У будь-якому випадку лише пояснень ОСОБА_1 без наявності підстав, передбачених ст.28 Закону, недостатньо для скасування державної реєстрації підприємства.

Колегією суддів також не приймаються до уваги і аргументи позивача про те, що зазначене товариство використовувалося для незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та інше, так як всі зазначені дії відбувалися після державної реєстрації, і не впливають на її дійсність.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.