Ухвала суду № 13796476, 23.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р.Справа № 2-а-11067/09/1570 Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Конекрейнс Україна»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю Прокуратури Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2009 року Закрите акціонерне товариство «Конекрейнс Україна»(далі ЗАТ «Конекрейнс Україна») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) та просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2009 року №0000041630/0 та від 25 березня 2009 року №0000041630/1 з податку на додану вартість.

В обґрунтування позивач зазначив, що товариством було правомірно включені суми податку на додану вартість до відшкодування, а проведення перевірки було незаконним, та з порушенням процедури, відповідно до вимог закону, що призвело до прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 19 січня 2009 року №0000041630/0.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 25 березня 2009 року №0000041630/1.

В апеляційних скаргах СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та Прокуратури Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97 передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування, при цьому, платником в кожному звітному періоді може застосовуватися тільки один з цих шляхів, а зміна задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість цим Законом не передбачена. Тобто, вказана сума не може брати участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, а може бути врахована при зменшенні податкових зобовязань по податку на додану вартість у наступних податкових періодах.

В свою чергу, Прокуратура Одеської області, в своїй апеляційній скарзі, цілком підтримує та погоджується з обґрунтуванням СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі.

Представник апелянта в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції також підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції проти апеляційних скарг заперечив та просив залишити їх без задоволення, а рішення суду без змін.

Зясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянтів та рішення суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що з 13 жовтня 2008 року по 24 жовтня 2008 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Конекрейнс Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2008 року.

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на суму 2 179 279 грн. За результатами перевірки складено акт №469/16-3/20013200/12 від 31 жовтня 2008 року.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000931630/0 від 10 листопада 2008 року .

16 січня 2009 року відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ЗАТ «Конекрейнс Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року.

За результатами перевірки було складено акт №13/16-3/20013200/5 від 16 січня 2009 року, яким встановлено порушення з боку позивача пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 та ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято оскаржувальне податкове повідомлення-рішення №0000041630/1 від 25 березня 2009 року

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що у випадку завищення суми бюджетного відшкодування в одному періоді або відсутності права на таке відшкодування в зазначеному періоді, норми Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97 не забороняють заявляти в наступних податкових періодах таку суму бюджетного відшкодування ПДВ, зменшену за результатами перевірки. Також, суд зазначив, що норми ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»регулюють узгодження податкових зобовязань лише конкретного періоду,і не розповсюджуються на майбутні періоди.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом винесено обґрунтоване рішення, виходячи із наступного.

Відповідно до пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а)у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б)у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в)у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник додатку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику додатку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування».

Відтак, у випадку завищення суми бюджетного відшкодування в одному періоді або відсутності права на таке відшкодування в зазначеному періоді, норми Закону України «Про податок на додану вартість»не забороняють заявляти в наступних податкових періодах таку суму бюджетного відшкодування ПДВ, зменшену за результатами перевірки.

Норми ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»регулюють узгодження податкових зобов'язань лише конкретного періоду, і не розповсюджуються на майбутні періоди.

Відповідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Судом встановлено, що узгодження суми 9 703 853 грн. відбулося в травні 2008 року і стосувалось лише податкової декларації за березень 2008 року, а не декларації з ПДВ за серпень 2008 року, яка була подана до податкових органів 22 вересня 2008 року.

За результатами серпня 2008 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування суми ПДВ, оскільки виконувались умови, встановлені пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97.

Відповідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг),

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами податкової декларації з ПДВ за липень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення у розмірі 1556157 грн., зазначена сума була включена до податкового кредиту наступного податкового періоду. Також, у декларації за липень 2008 року обліковувався залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 11665794грн.

За результатами податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення у розмірі 3356 325 грн. Крім того, у декларації за серпень 2008 року обліковувався залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 13 221 951 грн.

Оскільки протягом серпня 2008 року і попереднього липня 2008 року позивач декларував від'ємне значення ПДВ, то зазначені в акті перевірки, податковою інспекцією, порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону України №168/97 є безпідставними, оскільки позивач вірно заявив до відшкодування суму у розмірі тієї частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, та вважає їх такими, що не відповідають нормам законодавства, та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Прокуратури Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Конекрейнс Україна»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю Прокуратури Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач-суддя І.О. Турецька суддяЛ.В. Стас

суддя І.П. Косцова