Ухвала суду № 13796448, 21.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р.Справа № 2-а-4858/09/1470 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М.

при секретарі Конопляної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Ваден Ярдс Океан»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Ваден Ярдс Океан»звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкових повідомлень- рішень від 12.02.09 р. № 00002036/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, жовтень 2008 р. на суму 601596,9 грн., від 16.03.09 р. № 00003236/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2008 р. на суму 377751,07 грн. та від 31.03.09 р. № 00003436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, листопад, грудень 2008 р. на суму 556437,84 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Ваден Ярдс Океан»задоволено. Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення- рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 12.02.09 р. № 00002036/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, жовтень 2008 р. на суму 601596,9 грн. Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення- рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 16.03.09 р. № 00003236/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2008 р. на суму 377751,07 грн. Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення - рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 31.03.09р. № 00003436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, листопад, грудень 2008 р. на суму 556437,84 грн.

В апеляційній скарзі представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення, в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 06.02.09 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Південний термінал", ПВКФ "Юкон", ТОВ "Альянс груп", ТОВ "Майстер сан" за період липень, серпень, жовтень 2008 р. та склав Акт перевірки від 06.02.09 р.

В Акті перевірки від 06.02.09 р. відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 601596,9 грн., в тому числі за періоди - липень 2008 р. на 142453,38 грн., за серпень 2008 р. на 79423,83 грн., за жовтень 2008 р. на 379720 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.02.09р. № 00002036/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, серпень, жовтень 2008 р. на суму 601596,9 грн.

11.03.09 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Енергосервіс", ПВКФ "Юкон", ТОВ "Ярдінс", ТОВ "Миколаїв Корабел", ТОВ "Ніковіт" за вересень, жовтень 2008 р. та склав Акт перевірки від 11.03.09 р.

В Акті перевірки від 11.03.09 р. відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 377751,07 грн., в тому числі за періоди - вересень 2008 р. на 56740,06 грн., за жовтень 2008 р. на 321011,01 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.03.09 р. № 00003236/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2008 р. на суму 377751,07 грн.

24.03.09 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Південний термінал" за жовтень, листопад, грудень 2008 р. та склав Акт перевірки від 25.03.09 р. № 275/36/14307653

В Акті перевірки від 25.03.09 р. відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 556437,84 грн., в тому числі за періоди - жовтень 2008 р. на 82657,32 грн., листопад 2008 р. на 161083,01 грн., грудень 2008 р. на 312696,79 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 31.03.09 р. № 00003436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, листопад, грудень 2008 р. на суму 556437,84 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що висновки відповідача не ґрунтуються на відповідних доказах, а тільки на отриманих інформаціях, зміст яких невідомий; висновки про фіктивність деяких підприємств не підтверджені належним чином проведеними перевірками або в інший спосіб; відповідач в Актах перевірок безпідставно та без усяких документів зазначав про наявність фіктивних підприємств у ланцюгу поставок; відповідачем не надано пояснень з яких підстав, на якій нормі закону базуються висновки податкової інспекції про фіктивність підприємств - контрагентів позивача по справі, з урахуванням того, що усі укладені позивачем договори на поставку товарів, які досліджувались відповідачем під час проведення перевірок, не визнані у судовому порядку незаконними, а тому є чинними, а здійсненні за ними господарські операції є реальними, оскільки позивач отримував товар, який в подальшому використовував в процесі виробництва, що підтверджується відповідачем; документи первинного обліку, бухгалтерські документи, свідоцтва про державну реєстрацію підприємств - постачальників по ланцюгу на час проведення взаєморозрахунків з позивачем були чинними та укладені угоди між позивачем та підприємствами-постачальниками до теперішнього часу ні ким не оскаржені.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених норм свідчить на користь висновку про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання позивачем у постачальників товарів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Інші статті цього Закону, так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Між тим, отримані позивачем документи (податкові накладні), дали суду першої інстанції підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів своїм безпосереднім постачальникам, які видали йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявні у позивача податкові накладні та сплата на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування, у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість»та підтверджують фактичність здійснення господарських операцій.

Інші доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає такими, які не доводять правомірності та законності винесених СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві оскаржуваних рішень - повідомлень, що відповідно до норм ст.2 КАС України було перевірено та обґрунтовано встановлено рішенням суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 грудня 2010 року.

Головуючий:

Судді: