Постанова № 13796445, 23.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р.Справа № 2-а-5417/09/1470 Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря – Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»(далі –ТОВ «МГЗ», позивач), звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, відповідач) та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що перевірка відповідачем була проведена безпідставно, та на те, що у Законі України «Про податок на додану вартість»відсутня норма, яка забороняє платнику податку суму сплаченого та підтвердженого податковою накладною податку в одному періоді включати до складу податкового кредиту іншого (більш пізнього) періоду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 08 вересня 2009 року №00010336/0.

Не погоджуючись із судовим рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апелянт зазначає, що отримання податкової накладної, поряд з оплатою в ціні товару ПДВ, є окремим та самостійним юридичним фактом, з яким пов’язується право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ, а тому посилання позивача на неповний розрахунок за товар не має юридичного значення та не впливає на право формування податкового кредиту, оскільки податкові накладні ним були отримані ще в грудні.

Представник апелянта в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач в суді апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Судом першої інстанції було встановлено, що 20 липня 2009 року ТОВ «МГЗ»подана до СДПІ ВПП подана податкова декларація з ПДВ за червень 2009 року, у додатках 3 та 4 до якої позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 35588867,0 грн.

02 вересня 2009 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «МГЗ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт №898/36/33133003.

Перевіркою встановлено порушення п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 68/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п.1.2, 1.11 ст.1 п.5.1 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зі змінами та доповненнями, п.9 Порядку № 244 від 30 червня 2005 року «Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на суму 50497 грн.

На підставі акту від 02 вересня 2009 відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №00010336/0 від 08 вересня 2009, яким зменшено заявлену ТОВ «МГЗ»суму бюджетного відшкодування на 50497,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що право на податковий кредит виникає лише у зв’язку зі сплатою ПДВ в ціні товару, а тому позивач, не здійснивши повний розрахунок за придбані двигуни правомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2007 року, лише ту частину ПДВ, яка була на той час сплачена. Також суд зазначив, що норми Закону України «Про податок на додану вартість»не забороняють платнику податків сплачену та підтверджену податковою накладною суму ПДВ в одному періоді включати до податкового кредиту іншого періоду.

Колегія суддів не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що не відповідають нормам КАС України, виходячи з наступного.

Пунктом 1.6 статті 1 Закону № 68/97-ВР визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено статтею 7 Закону № 68/97-ВР. Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів:

-          Документальне підтвердження нарахування (сплати) податку;

-          Напрямок використання придбаних товарів (послуг);

В результаті застосування зазначених правил платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно –суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 статті Закону № 68/97-ВР датою виникнення права н податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг, робіт), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

При цьому відповідно до п.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону № 68/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, договором №152-И від 17 липня 2007 року (а.с.53-57), укладеним між ТОВ «МГЗ»та ТОВ «С-інжиніринг», передбачалась поставка 4 електродвигунів загальною вартістю 1218971,02 грн., при чому умовами договору (Додаток №1) було встановлено, що оплата вартості товару здійснюватиметься як авансовими платежами, так і після поставки.

23 липня 2007 року ТОВ «МГЗ»перерахувало ТОВ «С-інжиніринг»121897,0 грн. по платіжному дорученню №5794 (а.с.58). На цю суму постачальником була виписана податкова накладна №22 від 23 липня 2007 року (а.с.59).

01 серпня 2007 року ТОВ «МГЗ»перерахувало ТОВ «С-інжиніринг»121897,10 грн. по платіжному дорученню №6062 (а.с.60). На цю суму постачальником була виписана податкова накладна №25 від 01 серпня 2007 року (а.с.61).

21 листопада 2007 року постачальником була здійснена поставка 2 електродвигунів вартістю 461515,36 грн. по видаткових накладних №С-00000032 і С-00000034 (а.с.62, 63). В той же день постачальником були виписані податкові накладні №45 і 46 на загальну суму 217721,27 грн. (а.с.64,65).

Таким чином, поставка 2 електродвигунів була оформлена 4 податковими накладними: №22, №25, №45, №46 на загальну суму 461515,37 грн.

Станом на 21 листопада 2007року ТОВ «МГЗ»сплатило ТОВ «С-інжиніринг»243794,10 грн.

Платіжним дорученням №9675 від 28 листопада 2007 року (а.с.66) позивач перерахував постачальнику 184606,19 грн., а платіжним дорученням №10019 від 04 грудня 2007 року (а.с.67) ще 184606,15 грн.

Таким чином, станом на 04 грудня 2007 року сальдо розрахунків було 151491,07 грн. на користь ТОВ «МГЗ».

20 грудня 2007 року постачальником була здійснена поставка 2 електродвигунів вартістю 757455,64 грн. по видаткових накладних №С-00000041 і №С-00000042 (а.с.68,69). В той же день постачальником були виписані податкові накладні №62 та №63 (а.с.70, 72). За цей товар ТОВ «МГЗ» мало сплатити 605 964,57 грн. (757455,64 грн. - 151 497,07 грн.).

Платіжним дорученням №10633 від 24 грудня 2007 (а.с.73) ТОВ «МГЗ»перерахувало постачальнику 302982,26 грн., а платіжним дорученням №92 від 04 січня 2008 (а.с.74) залишок суми - 302 982,26 грн.

Отже, отримання податкової накладної, поряд із оплатою в ціні товару ПДВ,є окремими та самостійним юридичним фактом, з яким пов’язується право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, факт отримання позивачем у грудні 2007 року двигунів та податкової накладної було підставою для відображення суми ПДВ в повному обсязі у складі податкового кредиту грудня 2007 року.

Зробивши системний аналіз норм діючого законодавства та доказів по справі, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що Законом не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, як такого, що винесено в межах та в спосіб, передбачених чинним законодавством.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, у зв’язку з чим така постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 195,196; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст. 205; 207, 254 КАС України, склад колегії суддів,          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення –відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя                                                                       І.О.Турецька                     

суддя                                                                       Л.В. Стас

суддя                                                                       І.П. Косцова