Рішення № 137964327, 16.02.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/188/26 Справа № 748/3279/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 лютого 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №104182522 від 01.09.2022 року в сумі 20700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.

01.09.2022 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит № 104182522 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором.

П. 7.1. Кредитного договору № 104182522 від 01.09.2022 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений.

Укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору є Анкета-заява на кредит, що заповнена відповідачем.

05.12.2022 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 86-МЛ/Т від 05.12.2022 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 104182522 від 01.09.2022 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Сума заборгованості відповідача, що заявлена до стягнення 20700 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 14750 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 950 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 22112240/86 від 12.08.2025 р., яка відповідачем була залишена поза увагою.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2025 року клопотання представника відповідача задоволено та витребувано інформацію з Акціонерного Товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04082, м. Київ, вул.. Автозаводська, 54/19, ел. пошта: contact@universalbank.com.ua), щодо власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , на який було 01 вересня 2022 року здійснено перерахунок коштів в розмірі 5000 гривень 00 копійок за кредитним договором № 104182522 від 01.09.2022 року, а саме прізвище, ім`я, по батькові власника картки, місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

18.12.2025 на виконання ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 03.12.2025 року з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до суду надійшла відповідь на запитувану інформацію, в якій товариство зокрема зазначає, що Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) розглянуто ухвалу по справі №748/3279/25 від 03.12.2025 р. Банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої повідомляють наступне: за наданими даними картки не вдалось визначити отримувача картки, тому просять надати повний номер картки отримувача.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 січня 2026 року клопотання представника відповідача задоволено та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (ЄДРПОУ: 40484607, info@miloan.ua, Україна, 04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАГГОВУТІВСЬКА, будинок 17-21) інформацію щодо повного номеру карткового рахунку, на котрий було здійснено перерахування коштів за платіжним дорученням 50300089, 01 вересня 2022 року в розмірі 5000 гривень за кредитним договором № 104182522.

21.01.2026 на виконання ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.01.2026 року від представника позивача Гончаренко Юлії Андріївни до суду надійшла заява на запитувану інформацію, в якій представник зокрема зазначає, що у провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області знаходиться справа № 748/3279/25 за позовною заявою ТОВ «ФК «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. 07.01.2026 Козелецький районний суд Чернігівської області постановив ухвалу, якою витребовує у ТОВ «ФК «Кредит-капітал» інформацію щодо повного номеру карткового рахунку, на котрий було здійснено перерахування коштів за платіжним дорученням 50300089, 01 вересня 2022 року в розмірі 5000 гривень за кредитним договором № 104182522. ТОВ «Мілоан» не є банківською установою але є фінансовою компанією та має чинну ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг - надання коштів та банківських металів у кредит. Відповідно до пункту 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит) затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року №113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_4 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Повідомляють суд, що первісний кредитор ТОВ «Мілоан» надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту. Тож ТОВ «ФК «Кредит-капітал», як і первісний кредитор ТОВ «Мілоан», не володіє інформацією щодо повного номеру карткового рахунку позичальника.

29.01.2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відзив зокрема обґрунтований тим, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 нібито було укладено Кредитний договір № 104182522 від 01.09.2022 року.

Станом на 20.08.2025 року утворилась заборгованості за зазначеним кредитним договором в розмірі 20 700 гривень 00 копійок, що складається з: 5000 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 950 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за комісіями, 14 750 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за відсотками.

ОСОБА_1 заперечує щодо наявності у нього кредитних відносин із фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан".

Із кредитного договору вбачається, що контактні дані (електронна пошта, номер телефону) Позичальника, а саме ОСОБА_1 , не належать йому. Відповідач ніколи не здійснював користування ними.

Також в кредитному договорі № 104182522 від 01.09.2022 року та платіжному дорученні № 50300089 зазначається кредитний рахунок № НОМЕР_1 , на який було здійснено перерахування коштів в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Однак, зазначений кредитний рахунок не належить ОСОБА_1 , отже фактично Відповідач не є отримувачем коштів.

З огляду на матеріали справи та надані відповіді від Акціонерного Товариства "Універсал Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал", можливо дійти наступних висновків: насамперед слід зазначити, що договір 104182522 від 01.09.2022 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_1 , оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних Відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. При цьому, Відповідач заперечує підписання договору і отримання кредитних коштів. Посилання Позивача про підписання договору позики саме відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, який він отримав на фінансовий номер телефону (зазначений у анкеті клієнта), нічим не доведені та не підтверджені. Відомості про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету клієнта із зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та підписав договір одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про платіжні послуги», належними, допустимими, достатніми доказами не доведено і факту укладання кредитного договору саме відповідачем не підтверджує. Крім того, будь-який формуляр заяви на отримання кредиту, який би мав бути складеним і підписаним електронним підписом відповідача, електронна ідентифікація (автентифікація) якої здійснена з дотриманням вимог Закону, та який би був підтверджений і сумнівів не викликав, в матеріалах справи відсутній. Будь-які документи, що підтверджують особу позичальника в матеріалах справи відсутні. Позивачем зазначено лише регламентований порядок заповнення анкети та укладання кредитного договору на веб-сайті надавача платіжних послуг. Саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. Посилання позивача на заповнення позичальником - відповідачем форми на сайті товариства і зазначенням власної банківської картки є бездоказовими та нічим не підтвердженими. Крім того, згідно Договору позики, кредит надавався товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту. У той же час, у матеріалах справи відсутні й не надано будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів позичальнику відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України. З огляду на надану Позивачем відповідь у заяві, то вбачається, що у них відсутні такі документи загалом. Запит щодо витребування таких документів у первісного кредитора ТОВ "Мілоан" залишений первісним кредитором без уваги, документи не надіслано. Крім того, Позивачем не зазначено якою банківською установою були перераховані кошти відповідачу, довідка про їх зарахування на платіжну картку суду не надана. Відтак, не доведено, що позичальнику надано кредитні грошові кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених договором позики. Більш того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів, всупереч викладених вище вимог Закону, реквізити повного карткового рахунку відповідача не зазначено.

Отже, позовні вимоги Позивача не є достатньо підтвердженими, не підкріплюються належними доказами, а тому в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 має бути відмовлено.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання, в якому представник просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на час розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на час розгляду справи до суду не надходило. У відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором по справі № 748/3279/25 та провести судове засідання, призначене на 09 лютого 2026 на 14 годину 30 хвилин, без участі ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2.

Вивчивши матеріали позовної заяви, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносии) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору. укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо укладення кредитного договору №104182522 від 01.09.2022 року між ТОВ «Мілоан» (первісним кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 , суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2022 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» (первісним кредитором) був укладений кредитний договір №104182522, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 5 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інших платежі та можливі штрафні санкції, в порядку та строки, визначені Договором.

Пункт 7.1. Кредитного договору № 104182522 від 01.09.2022 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно умов кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта.

На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором позивачем надано платіжне доручення №50300089 від 01.09.2022 року про перерахування коштів за Кредитним договором № 104182522.

Укладаючи Кредитний договір відповідач ОСОБА_1 та первісний кредитор ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Z42417.

Судом встановлено, що у довідці про ідентифікацію передбачені усі персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП: НОМЕР_2 та дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дає можливість його ідентифікувати, за вказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір № 104182522 від 01.09.2022 року.

Особу було ідентифіковано та надано кредит, отже банківська платіжна картка на момент укладання договору належала відповідачу.

Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена ст. 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили умови вищезазначеного договору. При цьому вказаний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін.

Крім того, вказаний договір у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнаний, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 та ч.1 ст.640 ЦПК України та правової позиції Верховного Суду України по справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згод з усіх істотних умов такого договору.

У постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) за позовом про стягнення коштів зазначено, що з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Щодо укладення договору факторингу (договору відступлення прав вимоги) №86-МЛ/Т від 05.12.2022 р. між ТОВ «Мілоан» (первісним стягувачем) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (позивачем), суд зазначає наступне.

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е)вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Вищевказані правові висновки щодо кваліфікуючих ознак договору факторингу зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, від 11.10.2019 у справі № 910/13731/17 та від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц.

05.12.2022 р. ТОВ «Мілоан» (первісний стягувач) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (позивач), керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №86-МЛ/Т.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан» (первісний стягувач), включно і до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №104182522 від 01.09.2022 року.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Позивач надав до суду належні та допустимі докази, що підтверджують його право вимоги по заборгованості відповідача, а саме: договір відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т від 05.12.2022 року; реєстр боржників до Договору відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т від 05.12.2022 року; акт приймання-передачі Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т від 05.12.2022 року; платіжну інструкцію призначення платежу: оплата згідно Договору відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т від 05.12.2022 року.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 20 700,00 грн. знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Стороною відповідача в свою чергу не доведено не укладання кредитного договору з позивачем, будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, відповідачем суду надано не було.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, №810/3806/18).

Понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. є обґрунтованими, пропорційними до предмету спору, підтверджені належними та допустимими доказами, тому враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, складність даної справи, зважаючи на принципи реальності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 19861 від 29.08.2025 року про сплату судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236; адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК, МФО 300614»), заборгованість за Кредитним договором №104182522 від 01.09.2022 року в сумі 20700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236; адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК, МФО 300614»), судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено 26 лютого 2026 року.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО