Ухвала суду № 137964180, 03.07.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 658/3112/21

Номер провадження 2-в/954/16/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області питання щодо відновлення втраченого судового провадження та втраченої частини апеляційного провадження у справі №658/3112/21за ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09.04.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Нововоронцовського районного суду Херсонської області надійшла ухвала Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження та втраченої частини апеляційного провадження по цивільній справі №658/3112/21за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 25.05.2026 року відкрито провадження по відновленню втраченого судового провадження та втраченої частини апеляційного провадження у справі № 658/3112/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Шевченко Антон Сергійович, до товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання.

В судове засідання сторони по справі не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Від представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» надійшла заява про долучення документів до матеріалів вказаної цивільної справи та врахування їх при відновленні матеріалів втраченого судового провадження. До заяви додані: копія позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з додатками; копія відзиву на позовну заяву; копія клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу; копія рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02.12.2021 року.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши питання про відновлення втраченого судового провадження цивільної справи 658/3112/21, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Згідно зі ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

При вирішенні питання про відновлення судового провадження суд враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

За змістом розділу Х «Відновлення втраченого судового провадження» ЦПК України обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення. Для оскарження судового рішення, його перегляду за нововиявленими обставинами необхідним є не лише відновлення самого рішення, а й відновлення письмових доказів у справі, які досліджувалися судом і результати оцінки яких відображені у такому рішенні.

Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження № 61-23154св18), від 05 грудня 2018 року у справі №2-879/10 (провадження №61-6618св18).

Відновлення втраченого провадження цивільної справи № 658/3112/21було ініційовано Херсонським апеляційним судом з метою виконання завдання цивільного судочинства та завершення апеляційного перегляду справи.

Судом досліджено усі матеріали цивільної справи, які збереглися в Автоматизованій системі документообігу КП Д-3 та встановлено наявність наступних документів: копії позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з додатками: договір про надання правової допомоги № 2508 від 25.08.2021р., ордер адвоката, акт про надання правової допомоги № 1 від 09.09.2021р.; копія Кредитного договору № 31.02/5/08-ПВ від 07.03.2008р.; копія рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09.09.2010р. у справі №2-4414/10; копія ухвали судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2021 року у справі №2-4414/10; копія ували судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24.03.2021 року у справі №2-4414/10; копія виконавчого напису № 2959 виданого 09.03.2021р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області; копія постанови приватного виконавця від 03.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого напису за № 2959; копія постанови приватного виконавця від 16.08.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ « Вердикт Капітал»; копія заяви ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі від 02.12.2021; копія заяви ОСОБА_1 про видачу копії судового рішення.

Також Відповідачем надані: копія позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з додатками; копія відзиву на позовну заяву; копія клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу; копія рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02.12.2021 року; копія акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши зібрані матеріали, суд приходить до висновку, що матеріали цивільної справи №658/3112/21 частково є втраченими, однак у Автоматизованій системі документообігу КП Д-3 та у Відповідача містяться процесуальні документи.

Щодо відновлення частини апеляційного провадження суд зазначає, що наявних матеріалів недостатньо для відновлення втраченого апеляційного провадження, та учасниками справи не надано жодних документів, які б надали можливість відновити апеляційне провадження, суд за наявних обставин вважає неможливим його відновити в повному обсязі.

Відповідно до ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині яку, на його думку, необхідно відновити.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №658/3112/21 у частині матеріалів справи наявних у суду.

Керуючись ст.ст.488-490,493,494, ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 658/3112/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в частині матеріалів справи наявних у суду.

Вважати наявними у справі наступні процесуальні документи:

- копія позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню;

- копія договору про надання правової допомоги № 2508 від 25.08.2021р., копія ордеру адвоката, копія акту про надання правової допомоги № 1 від 09.09.2021р.;

- копія Кредитного договору № 31.02/5/08-ПВ від 07.03.2008р.;

- копія рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09.09.2010р. у справі №2-4414/10;

- копія ухвали судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2021 року у справі №2-4414/10;

- копія ували судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24.03.2021 року у справі №2-4414/10;

- копія виконавчого напису № 2959, виданого 09.03.2021р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області;

- копія постанови приватного виконавця від 03.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого напису за № 2959;

- копія постанови приватного виконавця від 16.08.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ « Вердикт Капітал»;

- копія відзиву ТОВ « Вердикт Капітал» на позовну заяву;

- копія клопотання ТОВ « Вердикт Капітал»про зменшення витрат на професійну правничу допомогу;

- копія акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів;

- копія заяви ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі від 02.12.2021;

- копія заяви ОСОБА_1 про видачу копії судового рішення;

- копія рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02.12.2021 року у справі № 658/3112/21 наступного змісту:

«

Справа № 658/3112/21

(провадження № 2/658/1402/21)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

у складі головуючого-судді: Рахімової О.В.

за участі секретаря: Сурікової А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ВАТ « Кредитпромбанк» було укладено кредитний договір за № 31.02/5/08-ПВ від 07.03.2008 року. предметом кредитного договору було надання позивачу кредитних коштів у розмірі 262 600,00 грн. на строк з 07.03.2008 року по 04.03.2033 року для придбання нерухомості. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивачем в іпотеку передано нерухоме майно. В подальшому, правонаступником ПАТ « Кредитпромбанк» стало ПАТ « Дельта Банк» на підставі договору б/н про відступлення прав вимоги від 20.05.2013 року на підставі договору відступлення права вимоги від 23.09.2020 року за № 2306/к стало ТОВ « Вердикт Капітал». Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 09.09.2010 року, винесено рішення яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Кредитпромбанк» заборгованість по кредиту у загальному розмірі 286 734,47 грн. постановою від 03.08.2021 року відкрито виконавче провадження з приводу виконання виконавчого напису за № 2959 виданого 09.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Вердикт капітал» заборгованості у сумі 537 815, 48 грн. проте виконавчий напис не містить відомостей про наявність у відповідача прав вимоги за іпотечним договором, оскільки такі права не відступались. Крім того, іпотека є припиненою, на підставі ст. 17 ЗУ « Про іпотеку» внаслідок реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м. Херсона. Позивач посилається на порушення приватним нотаріусом вимог законодавства, оскільки, однією з умов вчинення виконавчого напису нотаріусом є безспірність наявності боргу та його розміру, яка не була врахована нотаріусом при вчинення виконавчого напису. Тому, позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21.09.2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

26.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає у повному обсязі, мотивуючи тим, що приватний нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису керувався ЗУ « Про нотаріат», тому для вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусу були направленні документи, які затверджені в переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Заборгованість або інша відповідальність боржника визначається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком. Посилається, що обґрунтованих доводів стосовно безпідставності документу за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, боржником суду не було надано. Окрім цього просить відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки витрати на правничу допомогу є не співмірними із складністю справи, не відповідають реальності витрат , також посилаються на відсутність розрахунку таких витрат.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягає на задоволенні позовних вимог та не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві, розгляд справи провести за його відсутності.

Треті особи в судове засідання не заявились, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщені, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.03.2008 року між ВАТ « Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за № 31.02/5/08-НВ ( а.с. 19-27).

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 09.09.2010 року по справі за № 2-4414/10, вирішено позов тягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Кредитпромбанк заборгованість за кредитним договором № 31.02/5/08-НВ від 07.03. 2008року в сумі 249 470, 07 грн. - заборгованості по кредиту, 32 257,35 грн.- заборгованості по нарахованим, але не сплаченим процентами за користування кредитом, 1 277,72 грн.- нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту, 3 729, 33 грн.- нарахованої пені за порушення строків повернення процентів за користування кредитом, всього в сумі : 286 734 грн.47 коп. ( а.с. 28-30).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.03.2021 року постановлено про заміну вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №2-4414/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №31.02/5/08-НВ ( а.с. 33-37).

09.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області вчинено виконавчий напис за № 2959 про стягнення на користь ТОВ « Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 536 315,48 гривень, що виникла за кредитним договором № 31.02/5/08-НВ від 07.03.2008 року з ОСОБА_1 ( а.с. 38).

03.08.2021 року постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження з приводу виконання виконавчого напису за № 2959, виданого 09.03.2021 року ( а.с. 39-40).

Постановою від 16.08.2021 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ « Вердикт Капітал» ( а.с. 47-48).

Відповідно до протоколу № 13/038/13/1-1 проведена реалізація нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить ОСОБА_1 ( а.с. 50), що підтверджується актом державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів ( а.с 51-52).

Стаття 87 Закону України «Про нотаріат», вказує, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 зазначеного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів, де відображено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримував чи йому було його направлено, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином, позивач не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи, щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення ( квитанції, платіжних доручень, , меморіальних ордерів, розписок, чеків, тощо ), при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Відповідачем не надано доказів суду, як і третіми особами, на якій підставі було вчинено оспорювальний виконавчий напис.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16.09.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст. 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Постановою ВС КАС від 21.01.2021 року у справі за № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов`язково. Тому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо відсутності надання суду доказів оплати позивачем правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, визначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Європейського суду у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, часу розгляду справи, те, що вказані витрати пов"язані з розглядом справи, з урахуванням суті позову, значення справи для сторін, в тому числі як результат міг вплинути на матеріальний стан позивача, співмірність судових витрат , суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених відповідачем вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 3 10, 13, 18, 263 265, 268, 280 - 282 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис , вчинений 09.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук тарасом Володимировичем, зареєстрований за № 2959 від 09.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « вердикт Капітал» суми боргу у розмірі 537 815, 48 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» ( м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, ЄДРЮОтаФОП 36799749) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 гривень та 454,00 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» ( м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, ЄДРЮОтаФОП 36799749) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. В. Рахімова»

Визнати неможливим відновлення апеляційного провадження повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

СуддяО.В. Гончаренко