Постанова № 13796383, 10.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4055/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець Е.С. Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддів:Романчук О.М. та Собківа Я.М.,

при секретаріЛітоміній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого приватного підприємства «ДАК-Електропром»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Науково-виробниче приватне підприємство «ДАК-Електропром»(далі Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі Відповідачів) в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року вимоги адміністративного позову задоволено повністю. Суд першої інстанції визнав незаконними та скасував рішення Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 05.08.2010р. №0001502301/0 щодо визначення науково-виробничому приватному підприємству «ДАКЕлектропром»зобовязань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 224925грн. та рішення від 05.08.2010р. №0001512301/0 щодо визначення науково-виробничому приватному підприємству «ДАКЕлектропром»зобовязань зі сплати податку на прибуток у розмірі 270765 грн. 92 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки НВПП «ДАК Електропром»здійснювало господарські відносини з ПП «ОСОБА_2-Торг», куплений позивачем товар у ПП «ОСОБА_2-Торг», використовувався підприємством під час здійснення своєї господарської діяльності. Тому твердження відповідача про те, що неможливо встановити ланцюг реальних поставок товарів між даними підприємствами є безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Смілянської ОДПІ проведена планова перевірка науково-виробничого приватного підприємства «ДАКЕлектропром»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., за наслідками якої складений акт від 22.07.2010р. № /23/30147542.

На підставі акту перевірки Смілянською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення від 05.08.2010р. № 0001502301/0, згідно якого підприємству визначено податкові зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 224925 грн. та рішення від 05.08.2010р. № 0001512301/0 щодо визначення підприємству зобовязань зі сплати податку на прибуток у розмірі 270765 грн. 92 коп.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР) передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, є податковим кредитом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону №168/97-ВР, зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).

Як свідчать первинні документи, підписані ОСОБА_2 у періоді її перебування на посаді директора приватного підприємства про нібито проведені взаєморозрахунки з НВПП «Дак-Електропром»всього за період з червня 2007 року по березень 2008 року нею було підписано розрахункових документів на суму 925680,60 грн., в тому числі 154280,10 грн. податку на додану вартість (перелік накладних та податкових накладних, підписаних ОСОБА_2 по розрахунках з НВПП «Дак-Електропром»наведено в додатку до акта перевірки.

Відповідно до вимог пункту 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.2009р. № 996, п. 2.4 Положення «Про документальне відображення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі «...посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа». На всіх документах, отриманих від ПП «ОСОБА_2-Торг»не зазначено назву посади, уповноваженої здійснювати розрахунки, а на окремих з них - прізвище особи, що їх підписала.

Так як надані для перевірки документи не містять всіх обов'язкових реквізитів, то такі документи не можуть слугувати доказом здійснення господарських операцій.

Також, в порушення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 у сторін відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно - транспортні накладні.

Крім того, оскільки за словами засновника та директора приватного підприємства ОСОБА_2 ПП «ОСОБА_2-Торг»не мало у своєму штаті необхідної кількості працюючих для виконання відповідних обсягів робіт, не мало основних фондів, ніяких операцій не здійснювало, а первинні документи виписані невстановленими особами, то є всі підстави вважати, що операції з придбання НВПП «Дак-Електропром»у ПП «ОСОБА_2-Торг»товарів носять безтоварний характер.

Листом ДПІ у м. Черкаси віл 20.07.2010р. №6969/23-118 повідомлено, що перевірку ПП «ОСОБА_2-Торг»не проведено, юридична адреса не відповідає фактичному місцю знаходження підприємства, що являється однією з ознак «фіктивності», а операції НВПП «ДАК-ЕЛЕКТРОПРОМ»із зазначеним контрагентом носять сумнівний характер.

Укладений між ПП «ОСОБА_2-Торг»та НВПП «Дак-Електропром»договір не спричинив реального настання правових наслідків.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений НВПП «Дак-Електропром»податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач на думку суду надав достатньо доказів, що діяв межах повноважень та відповідно чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Смілянська ОДПІ правомірно визначила НВПП «ДАК Електропром»податкові зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток, отже оскаржувані рішення податкового органу прийняті з дотриманням діючого законодавства тому скасуванню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального права та з неповним зясуванням обставин справи.

В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року скасувати, ухвалити нову постанову якою відмовити Науково-виробничому приватному підприємству «ДАК-Електропром»у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді:О.М. Романчук

Я.М. Собків

Постанову виготовлена в повному обсязі 15.02.2011р.