Ухвала суду № 13796315, 08.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12121/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Літвінаої Н.М.,

Суддів: Коротких А.Ю. Чаку Є.В.

при секретарі: Соловіцькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Тріанон»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Тріанон»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень було задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 23 червня 2010 року №0004712312/0 та 0004722312/0 щодо визначення сум податкових зобов'язань ТОВ «БК Тріанон».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «БК Тріанон»з питань правових відносин з ТОВ «Влас-Тех-Обладнання»за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2010 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 1411/23-12/35592817 від 17 червня 2010 року, яким встановлено порушення п. п. 7.2.4. п. 7.2., п. п. 7.4.1 п. п. 7.4.5 п. 7.4 п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та порушення п. п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв»язку з включеннням ним до податкового кредиту суми ПДВ та податку на прибуток, які не підтверджені податковими накладними, договором, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані ТОВ «Влас-Тех-Обладнання»та не мають юридичної сили і доказовості, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 542408, 00 грн. у грудні 2009 року та податку на прибуток в сумі 678010, 00 грн. в IV кварталі 2009 року, а прострочення сплати таких податкових зобовязань є підставою для нарахування штрафних санкцій.

На підставі вказаного акту винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2010 року № 0004712312/0 на суму податкового зобов'язання в сумі 813612, 00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 23 червня 2010 року № 0004722312/0 на суму податкового зобовязання 813612, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 листопада 2009 року між позивачем та ТОВ «Влас-Тех-Обладнання»укладено договір підряду на виконання будівельно монтажних робіт № 3/11/09.

На виконання зазначеного договору позивач протягом 2009 року здійснював господарські операції по виконанню будівельно - монтажних робіт з ТОВ «Влас-Тех-Обладнання»у звязку з чим виписував відповідні податкові накладні на суму виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, що містять інформацію про сплачений у вартості робіт податок на додану вартість.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва вказувала на нікчемність правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Влас-Тех-Обладнання», посилаючись на те, що Висновком експерта № 131 від 03 березня 2010 року встановлено, що директор ТОВ «Влас-Тех-Обладнання»ОСОБА_2 не підписував первинні документи, які складалися на виконання договору підряду виконання будівельно монтажних робіт № 3/11/09 від 03 листопада 2009 року.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявна довідка ТОВ «Влас-Тех-Обладнання»за підписом ОСОБА_2, який зазначив, що усі підписи на виконання даної угоди та в самій угоді здійснено особисто ним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана угода була реально виконана сторонами у повному обсязі, про що свідчать матеріали по справі. ТОВ «Влас-Тех-Обладнання»виконало роботи з будівництва автозаправного комплексу на автомобільній дорозі Р-05 Городищево Рівне - Староконстянтинівськ, с. Плесна, Шепетівського району, Хмельницької області, що відповідачем не заперечується та не спростовується, а позивач у свою чергу прийняло ці роботи та оплатило платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, висновок відповідача про нікчемність правочину та порушення у зв'язку з цим податкового законодавства позивачем не відповідає дійсності.

Отже, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 15 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 14 лютого 2011 року.