Ухвала суду № 13796303, 19.08.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2010 р.справа № 23/495/08-АП-13/345/09-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Панченко О.М.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

на постанову господарського суду Запорізької області

від 28.07.2009р.

у справі № 23/495/08-АП 13/345/09-АП

за позовом Комунального підприємства

«Запорізький титано-магнієвий комбінат»,

вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69600;

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про скасування акта, -

встановив: Комунальним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат»подано позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2008р. № 0001000801/2.

Господарський суд Запорізької області (суддя Серкіз В.Г.) своєю постановою від 28.07.2009р. позов задовольнив.

Постанова суду мотивована наступним:

витрати підприємства на перевезення працівників є витратами, пов'язаними з підготовкою, організацією, веденням виробництва;

розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 до декларації про прибуток підприємств) ведеться відповідно до правил ведення податкового обліку;

підприємство самостійно встановило очікуваний строк експлуатації матеріальних цінностей в номенклатурі-специфікації змінного обладнання та інструменту; отже, вони не можуть обліковуватись в бухгалтерському обліку у складі основних засобів;

перелік та вартість послуг експедитора обумовлений та погоджений сторонами (Комбінатом та перевізником) в додаткових угодах до договору.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За змістом апеляційної скарги її заявник посилається на наступне:

доставляння працівників з віддалених районів міста до їх робочих місць не є потребою саме підприємства, а додатковим соціальним благом фізичних осіб, які відшкодовані за рахунок підприємства;

показники для визначення частки матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції розраховані позивачем щоквартально, в результаті чого підприємством занижено валові доходи на 835853,00 грн.;

в податковому обліку підприємством вартість основних фондів на суму 26.400,00 грн., а саме: Патрон токарний, Тиски станичні, Нутромір НМ, Штангенциркуль, безпідставно віднесено до складу валових витрат;

за договором з ТОВ «Формаг»про надання транспортно-експедиційних послуг для комбінату до перевірки не надано документів про фактичні витрати ТОВ «Формаг», договорів із субпідрядниками, копій рахунків із ними, кількісний обсяг понесених витрат, вартості послуг; в актах виконаних робіт не зазначено маршрут автоперевезення, номерів вантажно-митних декларацій або контрактів, по яким проведено експедирування, не надано підтверджуючих документів або чеків по витратам кур'єрської пошти, портових витрат, витрат на завантаження товарів на морське судно.

Просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нову постанову суду. У позові відмовити.

Комунальне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно до протоколу розподілу справу розглядає колегія у складі головуючий суддя Юхименко О.В., суддя Мірошниченко М.В., суддя Панченко О.М.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: В період з 12.02.2008р. по 11.03.2008р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», код за ЄДРПОУ 00194731, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р.

За результатами перевірки 08.04.2008р. складений Акт № 259/08-01/00194731.

Перевіркою встановлено порушення пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

За позицією фахівців контролюючого органу:

позивачем завищено валові витрати на суму 1.555.194,67 грн. на вартість автотранспортних послуг по перевезенню робітників, що є додатковим соціальним благом;

показники для визначення частки матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції розраховані позивачем щоквартально, в результаті чого підприємством занижено валові доходи на суму 835.853,00 грн.;

в податковому обліку підприємством вартість основних фондів на суму 26.400,00 грн., а саме: Патрон токарний, Тиски станичні, Нутромір НМ, Штангенциркуль, безпідставно віднесено до складу валових витрат;

за договором з ТОВ «Формаг»про надання транспортно-експедиційних послуг для комбінату до перевірки не надано документів про фактичні витрати ТОВ «Формаг», договорів із субпідрядниками, копій рахунків із ними, кількісний обсяг понесених витрат, вартості послуг; в актах виконаних робіт не зазначено маршрут автоперевезення, номерів вантажно-митних декларацій або контрактів, по яким проведено експедирування, не надано підтверджуючих документів або чеків по витратам кур'єрської пошти, портових витрат, витрат на завантаження товарів на морське судно.

На підставі Акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником СДПІ 11.09.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001000801/2.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону (2181-14), Комунальному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат»визначено суму податкового зобовязання за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 5.123.272,50 грн. У тому числі за основним платежем 2.875.227,00 гривень, за штрафними санкціями 2.258.045,50 гривень.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Завищення валових витрат на вартість автотранспортних послуг по перевезенню.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, доставляння працівників з віддалених районів міста до їх робочих місць не є потребою саме підприємства, а додатковим соціальним благом для фізичних осіб.

Водночас, у відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Термін «у звязку з», що вживається в наведеній нормі, дозволяє застосовувати цю норму до необмеженого переліку витрат, оскільки повязаність із підготовкою, організацією, веденням виробництва є не так фактом, що підлягає встановленню, як елементом аргументації, або оціночною категорією.

Крім того, відповідно до вимог пункту 5.11 статті 5 Закону (334/94-ВР), установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

При цьому, вичерпний перелік витрат, що не відносяться до складу валових, наведено у пунктах 5.3 5.7 тієї ж статті 5 Закону.

Доставляння працівників з віддалених районів міста до їх робочих місць є складовою частиною трудового договору, укладеного з працівниками Комбінату, потребою саме підприємства, а не є особистими потребами фізичних осіб.

Отже, витрати, пов'язані з організацією праці працівників, є витратами, пов'язаними із здійсненням господарської діяльності підприємства.

Таким чином, твердження відповідача щодо завищення валових витрат на загальну суму 1.555.194,67 грн. є помилковим.

Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, показники для визначення частки матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції розраховані позивачем щоквартально, без врахування вимог пункту 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), в результаті чого підприємством занижено валові доходи на 835853,00 грн.

Водночас, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому, посилання в акті на документи податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів, передбачених звітністю, в акті перевірки немає.

Підстава для висновку порушення розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів є недоведеним належними засобами доказування твердженням.

Валові витрати з вартості основних фондів.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, в податковому обліку підприємством вартість основних фондів на суму 26.400,00 грн., а саме: Патрон токарний, Тиски станичні, Нутромір НМ, Штангенциркуль, безпідставно віднесено до складу валових витрат.

Водночас, у відповідності з підпунктом 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

В контексті наведеної норми очікуваний період часу, протягом якого активи будуть використовуватися підприємством, вирішується платником податку.

В спірному випадку мова йде про змінне обладнання та інструмент - Патрон токарний, Тиски станичні, Нутромір НМ, Штангенциркуль.

У відповідності з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291, інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року належать до малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Матеріальні цінності, що використовуються Комбінатом протягом не більше одного року, не підпадають під визначення основних засобів в бухгалтерському обліку і основних фондів в податковому обліку.

Завищення валових витрат за договором з ТОВ «Формаг».

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, до перевірки не надано документів про фактичні витрати ТОВ «Формаг», договорів із субпідрядниками, копій рахунків із ними, кількісний обсяг понесених витрат, вартості послуг; в актах виконаних робіт не зазначено маршрут автоперевезення, номерів вантажно-митних декларацій або контрактів, по яким проведено експедирування, не надано підтверджуючих документів або чеків по витратам кур'єрської пошти, портових витрат, витрат на завантаження товарів на морське судно.

Водночас, перелік та вартість обов'язкових послуг експедитора обумовлений та погоджений сторонами (Комбінатом та перевізником) в додаткових угодах до договору.

Відповідно до умов укладеного договору Комбінат здійснював попередню 100% оплату вартості обумовлених та погоджених обов'язкових послуг Експедитору.

Адекватно, валові витрати виникають з подій, що сталися раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За кожним обов'язковим платежем позивач приймав від експедитора обумовлений обсяг послуг, що оформлювалося актом приймання-передачі отриманих послуг. Акти приймання-передачі послуг містили перелік наданих обов'язкових (обумовлених) послуг та вартість загального їх обсягу, яка спиралася на обумовлену в договорі ціну, та обґрунтовувалася первинними перевізними тощо документами.

Крім того, технологічно бухгалтерський облік як процес має на меті виявлення, вимірювання і реєстрацію фактів, дій і подій з метою отримання інформації про операції.

Документ буквально означає свідоцтво, доказ. Бухгалтерський документ письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.

Рахунок, за загальним правилом, не є первинним документом, що фіксує чи підтверджує господарську операцію.

Проте, рахунки використовуються в господарському обороті.

Це, наприклад, рахунки на оплату комунальних послуг, електроенергії, послуг звязку. Такі рахунки виконують і роль товарно-супровідного документа, містять відповідні реквізити первинного документа і є підставою для відображення в обліку відповідних витрат.

Так, наприклад, в підпункті 5.4.8 Закону (334/94-ВР) в якості підтверджуючих документів для відшкодування витрат на відрядження згадуються транспортні рахунки, рахунки готелів, телефонні рахунки.

Рахунок-фактура («інвойс») поширений в зовнішньо економічних операціях.

Слід вказати, що рахунок, у будь-якому випадку, є підставою для складання такого первинного документа, як платіжне доручення, котре містить інформацію про товари чи послуги, які потрібно оплатити.

Виписуючи рахунок на оплату, сторони узгодили погоджену ціну і кількість послуги.

Отже, висновки перевірки про неправомірне віднесення Комбінатом до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних робіт, отриманих від ТОВ «Формаг»на суму 528.841,01 грн. є помилковими.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 28.07.2009р. у справі № 23/495/08-АП 13/345/09-АП без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 11.02.2011р.

Головуючий:О.В. Юхименко

Суддя:М.В. Мірошниченко

Суддя:О.М. Панченко