Постанова № 13796291, 09.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2010 р.справа № 13/63/08-АП-3/249/08-АП13/314/08-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Панченко О.М.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 09 червня 2008 року.

у справі №13/63/08-АП-3/249/08-АП-13/314/08-АП (категорія статобліку 2.11.5)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Рембудсервіс-4»

до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового повідомленя рішення 0004511530/0 від 06.08.07 р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23,46 грн. та скасування податкових повідомлень рішень № 0004491530/0, №0004481530/0, № 0004501530/0, № 0004471530/0 від 06.08.07р.,

Встановила:

У січні 2008 року Закрите акціонерне товариство «Рембудсервіс-4» ( далі - ЗАТ «Рембудсервіс-4») звернулось із позовом до господарського суду Запорізької області, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог, просило скасувати податкові повідомленя рішення від 06.08.2007 року № 0004491530/0, № 0004481530/0, № 0004501530/0, № 0004471530/0 від 06.08.07р. в повному обсязі, податкове повідомлення рішення від 06.08.07 року № 0004511530- частково.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався виключно на норми ст. 250 ГК України.

Постановою господарського суду Запорізької області від 09.06.2008р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення Бердянської ОДПІ № 0004511530/0 від 06.08.07р., в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23,46 грн.

Скасувано податкові повідомлення рішення Бердянської ОДПІ № 0004491530/0, №0004481530/0, №0004501530/0, №0004471530/0 від 06.08.07р. в повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст. 250 ГК України, яка визначає, що адміністративні господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності крім випадків, передбачених законом.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Бердянська ОДПІ звернулась із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що судом першої інстанції при вирішенні справи помилково застосовано норми ст.250 Господарського кодексу України та не застосовано норми ст.ст. 1,15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III(далі закон 2181).

Закон № 2181 зокрема ст.15 не містить строків давності для нарахування штрафних санкцій встановлених п.17.1.7 ст.17.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представники сторін у судове засідання не прибули. Про час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, 02.07.2007р. бердянською ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання платіжної дисципліни ( акт перевірки № 341/153- 05479148 від 02.07.2007р.). Перевіркою встановлено, що на порушення п.5.3.1 ст.5 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб.

За результатами акту Бердянської ОДПІ на підставі п.17.1.7 ст.17 Закону №2181 за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання до позивача застосовані штрафні санкції на суму 7.365, 59 грн. податкове повідомлення рішення № 0004511530/0 від 06.08.07р., на суму 811,49 грн. - податкове повідомлення рішення №0004491530/0 від 06.08.07р., на суму 569,38 грн. - податкове повідомлення рішення №0004481530/0 від 06.08.07р., на суму 46,87 грн. податкове повідомлення рішення №0004471530/0 від 06.08.07р.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що рішення про застосування штрафних санкцій були прийняті після спливу строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Однак, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим, тому що строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІИ). Цей Закон, як зазначено в абзаці 1 його преамбули (зі змінами, внесеними Законом України від 20 лютого 2003 року № 550-VI), є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону № 2181-III штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з п. 17.1 статті 17 вказаного Закону, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, порушення платником податків строків погашення податкового зобов'язання, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 зазначеного Закону є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, щодо штрафних санкцій, запроваджених Законом № 2181-Ш, строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України, не застосовуються

За вимогами п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у визначених цією нормою Закону розмірах, який визначаться в залежності від кількості днів затримки.

Оскільки позивач не спростовує факт несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобовязань та розрахунок штрафних санкцій, підстави для задоволення позову та скасування податкових повідомлень рішень відсутні.

Отже, апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області слід - задовольнити.

Постанову суду першої інстанції скасувати, як таку що не відповідає нормам матеріального права. У задоволені позову відмовити.

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 09 червня 2008 року скасувати.

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 14.02.2011 року

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:О.М. Панченко