Ухвала суду № 13796277, 21.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.справа № 14/281 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання:Лозовій О.А.

За участі представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 року

у справі №14/281

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Екоресурс»

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання протиправними та скасування актів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Екоресурс»звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Кіровограді №000005230/0 від 16.01.2007 р., №000005230/1 від 23.03.2007 р., 000005230/2 від 14.06.2007 р., №000005230/3 від 16.08.2007 р.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 р. частково задоволено позов позивача. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000052350/0 від 11.01.2007 р., №0000052350/1 від 23.03.2007 р., №0000052350/2 від 11.06.2007 р. та №0000052350/3 від 16.08.2007 р. в частині нарахування податкового зобовязання в розмірі 17775,40 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 10128,00 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач не надав суду будь-яких доказів неподання позивачем під час перевірки необхідних документів бухгалтерського та податкового обліку, витребування у платника податків відповідних пояснень з приводу неподання таких документів. Позивачем надано суду належним чином оформлені податкові накладні та платіжні доручення, що підтверджують перерахування позивачем коштів за поставлений товар, в тому числі податок на додану вартість. В той же час позивач не надав суду доказів перерахування коштів за послуги в тому числі ПДВ, надана копія податкової накладної містить недоліки при оформленні, а саме в податковій накладній не заповнені графи щодо кількості послуг та одиниці виміру. Крім того, порядок та умови нарахування штрафних санкцій передбачений ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при цьому дані норми не передбачають нарахування штрафних санкцій без донарахування контролюючим органом суми податкового зобовязання платнику податків.

Не погодившись із рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині нарахування податкового зобовязання в розмірі 17 775,70 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 10 128 грн., в задоволенні позову відмовити.

Відповідач по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не зявились представники сторін. Конверт, направлений на адресу позивача повернуто з приміткою поштового відділення про те, що за юридичною адресою підприємства згідно довідки з ЄДРПОУ, підприємство не зареєстроване. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду від відповідача не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, незявлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у м. Кіровограді в період з 25.12.06р. по 27.12.06р. на підставі направлення №1418 від 25.12.06р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Кіровогад-Екоресурс" з питань правомірності відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за травень 2004 року згідно наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №84/23-50/184/30707778 від 28.12.06р.

Згідно акту перевірки встановлено, що згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок збільшено податковий кредит за травень 2004 року на 21 020,00 грн., внаслідок чого виникло бюджетне відшкодування за відповідний період в сумі 20 256,00 грн. із зарахуванням в рахунок платежів з податку на додану вартість після погашення податкових зобов'язань платника податків протягом трьох наступних звітних платежів.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували правомірність відображення суми податкового кредиту в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань за травень 2004 року, чим порушено п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", то, за висновком податкової служби - віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 21 020,00 грн. є безпідставним.

Акт перевірки від 28.12.06р. став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.01.07р. №0000052350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20 256,00 грн. та нарахуванні штрафної (фінансової) санкції в розмірі 10 128,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного узгодження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції в частині, якою задоволено позовні вимоги зазначив, що оскільки позивачем надано належні документи, отримані позивачем від контрагентів з затримкою на підтвердження даних, наведених в уточнюючому розрахунку позовні вимоги щодо визнання протиправним податкових повідомлень рішень в частині нарахування податкового зобовязання в розмірі 17775,40 грн. підлягають задоволенню. Також є неправомірним нарахування штрафної санкції в сумі 10128,00 грн., оскільки за спірним податковим повідомленням рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування, а не донараховане податкове зобовязання.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду першої інстанції внаслідок наступного.

Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, підставою для висновку про безпідставне завищення податкового кредиту, завищення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій послугував висновок податкового органу про неподання на перевірку документів податкового та бухгалтерського обліку.

Так, 10.11.06р. ДПІ у м. Кіровограді звернулося до позивача з запитом про надання документів бухгалтерського та податкового обліку для визначення правомірності заявленого бюджетного відшкодування за травень 2004 р. в сумі 20 256,00 грн. Зокрема позивачу запропоновано надати копії статутних документів та оригінали документів бухгалтерського та податкового обліку.

Листом від 08.12.06р. №20 позивачем відмовлено в наданні документів, зазначених в листі-зверненні на підставі того, що зазначені в листі документи перевірені згідно акту перевірки від 21.02.05р. №35-30/10/7/30707778.

Дана обставина послугувала підставою у відповідності до пункту 3 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для призначення позапланової перевірки позивача.

Однак, в судовому засіданні суду першої інстанції, згідно матеріалів справи, позивачем представлено належним чином оформлені податкові накладні №6101 від 05.05.2004 р., №7263 від 26.05.2004 р., виписані ТОВ "Корсар-98" та платіжні доручення, що підтверджують перерахування позивачем коштів за поставлений ТОВ "Корсар-98" товар, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 18541,40 грн.

Як зазначено в оскаржуваній постанові та не спростовується в апеляційній скарзі, в судовому засіданні представник податкового органу не заперечив твердження позивача, що податок на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Корсар-98" не включався платником податку в податкову декларацію по податку на додану вартість за травень 2004 року та був відображений в уточненому розрахунку в зв'язку з отриманням податкових накладних від контрагентів зі значною затримкою.

Надання документів на підтвердження даних, зазначених в уточнюючому розрахунку за висновками суду першої інстанції є належною підставою для висновку, про безпідставність посилань податкового органу про наявність завищення податкового кредиту по господарської операції з ТОВ "Корсар-98" та відповідно завищення бюджетного відшкодування на 17 775,40 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що доказів неподання під час перевірки платником податків необхідних документів бухгалтерського та податкового обліку, витребування у платника податків відповідних пояснень з приводу неподання таких документів, відповідач суду не подав.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, постановою, складеною старшим оперуповноваженим ВОБСГД ОВ ГВПМ ДПІ в м.Кіровограді, відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Кіровоград Екоресурс»відмовлено в порушенні кримінальної справи. Постановою зазначено, що посадові особи позивача не мали на меті отримати безпідставне бюджетне відшкодування ПДВ, воно виникло за результатами фінансово-господарської діяльності позивача.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(наділі Закон про ПДВ), податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За нормою підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Матеріали справи містять належним чином оформлені копії податкових накладних №6101 від 05.05.2004 р., №7263 від 26.05.2004 р., виписаних ТОВ "Корсар-98" та платіжні доручення, що підтверджують перерахування позивачем коштів за поставлений ТОВ "Корсар-98" товар.

З урахуванням викладеного, враховуючи наявність отриманих із запізненням податкових накладних, позивач правомірно скористався правом на подання уточнюючого розрахунку, в звязку з чим висновки податкового органу є не правомірними.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведене положення КАС України спростовує посилання в апеляційній скарзі відповідача на відсутність можливості здійснення висновку про правомірність бюджетного відшкодування з ПДВ.

Стосовно застосування податковим органом штрафної (фінансової) санкції в розмірі 10128,00 грн., колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Підпункт 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" надає вичерпний перелік підстав при яких контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків.

Так, штрафна (фінансова) санкція плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Порядок та умови нарахування штрафних санкцій передбачений статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", при цьому дані норми не передбачають нарахування штрафних санкцій без донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків.

Як свідчить акт перевірки, податковим зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, відтак є правомірним висновок суду першої інстанції про безпідставність застосування штрафної (фінансової) санкції.

Посилання відповідача на те, що штрафна санкція нарахована не на податковий кредит, а на податкове зобовязання, оскільки неправомірне завищення суми бюджетного відшкодування призвело до безпідставного погашення сум нарахованого до сплати ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ за січень 2005 року в сумі 272,59 грн. та до погашення донарахованого основного платежу та штрафних санкцій по акту документальної перевірки на суму 19983,41 грн. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дане питання не розкрито в акті перевірки, не додано розрахунок застосованої фінансової санкції, не висвітлено норми законодавства, які передбачають застосування санкції з конкретним визначенням сум.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи обєктивно, повно та всебічно зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на постанову господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 року у справі №14/281 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 року у справі №14/281 без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 04.02.2011 року

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:А.О. Коршун