Ухвала суду № 137961289, 01.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"01" липня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3295/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши матеріали скарги Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по справі

за позовом Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4", Харківська обл., Харківській р-н, смт Пісочин до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м.Харків про стягнення 6747676,64 грн. за участю представників учасників скарги:

скаржника (стягувача) - Марцонь Д.Г.,

боржника - Лелюка Б.В.,

представника Відділу примусового виконання рішень - Баннікова А. С.,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 до Господарського суду Харківської області (документ сформований в системі "Електронний суд" 12.06.2026) від Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у непоновленні виконавчого провадження № 77792732 (зведене виконавче провадження № 67200421).

- зобов`язати уповноваженого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в провадженні якого наразі перебувають матеріали виконавчого провадження №77792732 (зведене виконавче провадження №67200421), усунути порушення прав ПП "Охоронне агентство "Р-4", шляхом, зокрема але не виключно, поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №77792732 (ЗВП №67200421) з примусового виконання наказу №922/3295/24, виданого 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області.

В обґрунтування скарги скаржник вказує на те, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (виконавець, який веде виконавче провадження, згідно даних АСВП: Банніков Андрій Сергійович) перебуває виконавче провадження № 77792732 (зведене виконавче провадження № 67200421) щодо примусового виконання виконавчого документа наказу № 922/3295/24, виданого 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області, про стягнення з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного підприємства "Охоронне агентство "Р-4" заборгованості за договором про охорону № 260/8 ТД від 23.12.2020 року в розмірі 4485131,05 грн - основний борг, 935808,15 грн - інфляційних втрат, 195426,32 грн - 3% річних за користування коштами, 80971,20 грн - витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви. 10 квітня 2025 року ПП "Охоронне агентство "Р-4" звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20 грудня 2024 року у справі № 922/3295/24, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06 березня 2025 року, разом із оригіналом виконавчого документа наказом № 922/3295/24, виданим 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області. 14 квітня 2025 року ПП "Охоронне агентство "Р-4" отримало постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яни Баранової про відкриття виконавчого провадження № 77792732 щодо примусового виконання вказаного виконавчого документа.

11 квітня 2025 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баранова Яна винесла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, якою зупинила вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 922/3295/24 виданого 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області, до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження". 11 квітня 2025 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баранова Яна винесла постанову про приєднання виконавчого провадження №77792732 до зведеного виконавчого провадження № 67200421.

03 червня 2026 року ПП "Охоронне агентство "Р-4" звернулося до уповноваженого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою, у якій, серед іншого, просило поновити виконавче провадження № 77792732 (ЗВП № 67200421) з примусового виконання наказу № 922/3295/24, виданого 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області. Станом на дату подання цієї скарги виконавчі дії у цьому виконавчому провадженні не поновлені, а вказана заява ігнорується виконавцем.

Скаржник вважає, що така бездіяльність виконавця є протиправною. Бездіяльність державного виконавця, яка полягає у непоновленні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77792732 після звернення стягувача з відповідною заявою, суперечить положенням статей 1, 2, 18 Закону України "Про виконавче провадження", статей 55, 129-1 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Ухвалою суду від 16.06.2026 скаргу ПП охоронне агентство "Р-4" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято до розгляду. Розгляд призначено на 25.06.2026. Зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баранову Яну надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, для долучення до матеріалів справи та відзив на скаргу, з нормативно-документальним обґрунтуванням заперечень проти скарги, якщо такі є.

18.06.2026 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) надійшов відзив на скаргу, в яких Відділ заяву ПП охоронне агенство "Р-4" від 12.06.2026 вважає безпідставно, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування заперечень Відділ вказує на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджений перелік об`єктів великої приватизації державної власності (далі - перелік) згідно з додатком. До даного переліку включений як об`єкт приватизації, зокрема, АТ "Українські енергетичні машини", код згідно з ЄДРПОУ 05762269, розмір пакета акцій (частки), відсотків 75,22407664. Згідно пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Згідно частини 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", у випадку, передбаченому пунктом 12 частини 1 статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Згідно частини 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Інформації про закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або припинення приватизації об`єкта приватизації, АТ "Українські енергетичні машини", код згідно з ЄДРПОУ 05762269, до Відділу не надходило, в тому числі від сторін виконавчого провадження, у зв`язку з чим підстави для поновлення виконавчого провадження № 77792732 на теперішній час відсутні.

Пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Отже, положеннями пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі включення державного підприємства (єдиного майнового комплексу) до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Тобто, наведена норма є імперативною, відтак зобов`язує виконавця зупинити вчинення виконавчій дій у визначених нею випадках. Частиною 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини 1 статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Тобто, законодавець визначив строк, на який зупиняється виконавче провадження на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 України "Про виконавче провадження" - до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

У судовому засіданні 01.07.2026 представник скаржника (стягувача) підтримав скаргу у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Присутні у судовому засіданні 01.07.2026 представники боржника та відділу примусового виконання проти скарги заперечували та просили суд відмовити у її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників учасників скарги, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для відмови у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

20.12.2024 Господарським судом Харківської області ухвалено судове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (просп. Героїв Харкова, 199, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 05762269) на користь Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" (вул. Некрасова, 11, смт Пісочин, Харківський р-н, Харківська обл., 62416, код ЄДРПОУ 34566985) заборгованість за договором про охорону № 260/8 ТД від 23.12.2020 року в розмірі 4485131,05 грн - основний борг, 935808,15 грн - інфляційних втрат, 195426,32 грн - 3% річних за користування коштами, 80971,20 грн - витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2024 у справі №922/3295/24 в частині стягнення з Акціонерного товариства Українські енергетичні машини на користь Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" 935808,15 грн інфляційних втрат та 195426, 32 грн 3% річних залишено без змін.

07 квітня 2025 року Господарський суд Харківської області видав наказ № 922/3295/24 на примусове виконання вказаних рішення та постанови.

10 квітня 2025 року ПП "Охоронне агентство "Р-4" звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20 грудня 2024 року у справі № 922/3295/24, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06 березня 2025 року, разом із оригіналом виконавчого документа наказом № 922/3295/24, виданим 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області.

11.04.2025 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77792732.

11.04.2025 керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 77792732.

11.04.2025 керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору № 77792732.

11.04.2025 керуючись статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 77792732.

11.04.2025 керуючись пунктом 12 частини першої статті 34, статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій № 77792732.

03 червня 2026 року ПП "Охоронне агентство "Р-4" звернулося до уповноваженого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою, у якій, серед іншого, просило поновити виконавче провадження № 77792732 (ЗВП № 67200421) з примусового виконання наказу № 922/3295/24, виданого 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області.

Станом на дату подання цієї скарги виконавчі дії у цьому виконавчому провадженні не поновлені, а вказана заява ігнорується виконавцем, на думку скаржника така бездіяльність виконавця є протиправною.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина 1 статті 18 ГПК України).

Відповідно до статей 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положеннями статей 6, 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, регламентовано Законом України "Про виконавче провадження".

У статті 1 зазначеного Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (пункт 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець є одним із учасників виконавчого провадження.

Повноваження виконавця щодо вчинення виконавчих дій наведенні у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" через визначення переліку прав та обов`язків, у частині 1 якої передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 339-1 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Судом встановлено, що згідно розпорядження КМУ "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" від 16.01.2019 №36-р, АТ "Українські енергетичні машини" (орган управління КМУ), включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності (розмір пакета акцій - 75,22407664%); з переліку об`єктів великої приватизації боржник не виключався.

Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.12.2024 №167 АТ "Українські енергетичні машини" включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

11.04.2025 керуючись пунктом 12 частини першої статті 34, статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій № 77792732.

Пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Отже, положеннями пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі включення державного підприємства (єдиного майнового комплексу) до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Тобто, наведена норма є імперативною, відтак зобов`язує виконавця зупинити вчинення виконавчій дій у визначених нею випадках.

Частиною 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини 1 статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Тобто, законодавець визначив строк, на який зупиняється виконавче провадження на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 України "Про виконавче провадження" - до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 зауважила, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб`єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що приписи пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача.

У постановах від 12.08.2021 у справі № 908/4782/15, від 05.07.2021 у справі № 910/2644/20, від 14.04.2021 у справі № 923/566/20, від 10.11.2020 у справі № 910/5812/19, від 20.10.2020 у справі № 910/7300/19, 06.12.2023 у справі № 911/862/22, від 22.04.2024 у справі № 906/547/23, від 24.05.2023 у справі № 904/11045/15, від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 22.03.2024 у справі № 910/17385/19, від 15.05.2024 у справ № 906/136/23, від 11.09.2020 у справі № 905/183/18, від 23.02.2023 у справі № 924/705/20 Верховний Суд дійшов аналогічних правових висновків.

Судом не встановлено припинення дії обставин, які стали підставою для винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.

Ураховуючи правове регулювання спірних правовідносин та встановлені обставини суд доходить висновку, що включення АТ "Українські енергетичні машини" до переліку об`єктів великої приватизації державної власності (розмір пакета акцій - 75,22407664%) є обов`язковою підставою для зупинення виконавчих дій, що узгоджується з наведеними вище правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Відтак, відсутні правові підстави для визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у непоновленні виконавчого провадження № 77792732 та зобов`язанні уповноваженого державного виконавця усунути порушення прав Приватного підприємства "Охоронне агентство "Р-4", шляхом, зокрема але не виключно, поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77792732 (ЗВП № 67200421) з примусового виконання наказу № 922/3295/24, виданого 07 квітня 2025 року Господарським судом Харківської області.

Суд не приймає посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 y справі № 335/1961/23 з огляду на таке.

Так, у справі № 335/1961/23 предметом розгляду судами було скарга фізичної особи на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби, заінтересована особа - Акціонерне товариство, через тривале невиконання рішення суду про стягнення на користь фізичної особи заробітної плати та належних сум у зв`язку зі звільненням.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про задоволення скарги фізичної особи, Верховний Суд, врахувавши те, що обов`язком держави є забезпечення виконання остаточного рішення та з огляду на тривалу дію зупинення вчинення виконавчих дій, відсутність правової визначеності щодо настання подій, з якими пов`язано відновлення виконавчих дій, а також сумніви щодо існування легітимної мети такого зупинення, дійшов висновку що пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є таким, що не відповідає Конституції України (суперечить статтям 8, частині 2 статті 19, частинам 1, 2 статті 55, пункту 9 частини 2 статті 129, частинам 1, 2 статті 129-1 Конституції України), тому вирішив справу без застосування цієї норми, а із застосуванням норми Конституції України як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції, викладеної у підпункті 5.1 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020, та практики Європейського суду з прав людини щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.

Отже, вирішуючи спір у справі № 335/1961/23, Верховний Суд не застосовував до спірних правовідносин пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", який було застосовано у справі, що розглядається, з урахуванням правових висновків щодо застосування такої норми права, викладених у постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у справі № 335/1961/23 постановив ухвалу 26.06.2024 про звернення до Пленуму Верховного Суду для вирішення питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності (відповідності Конституції України) пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", вважаючи вказану норму такою, що не відповідає Конституції України (суперечить статтям 8, частині 2 статті 19, частинам 1, 2 статті 55, пункту 9 частини 2 статті 129, частинам 1, 2 статті 129-1 Конституції України).

Постановою Пленуму Верховного Суду від 06.09.2024 №12 вирішено звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, станом на час розгляду скарги на дії державного виконавця у справі № 922/3295/24 подання щодо неконституційності пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" Конституційним Судом України не вирішено.

На відміну від справи № 335/1961/23 при розгляді скарги на дії державного виконавця у справі № 922/3592/24 судом розглядалось питання стягнення боргу за договором, постановою було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання зазначеної ухвали суду відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.03.2026 у справі № 922/481/17, від 13.03.2026 у cправі № 922/482/17.

Суд також враховує, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Суд, дослідивши посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №335/1961/23, не приймає їх, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, та у справі №335/1961/23, не є аналогічними, з урахуванням всіх критеріїв подібності.

Також, судом не приймаються твердження скаржника, що постанови Верховного Суду від 02.03.2026 у справі № 922/481/17, від 13.03.2026 у cправі № 922/482/17 не ревалентні до даних правовідносин, тому що скаржник не оскаржує законність зупинення виконавчого провадження, а лише строки такого зупинення, оскільки фактично вимоги скаржника зводяться до поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77792732, яке зупинено відповідно до Закону "Про виконавче провадження".

Відтак, суд приймає посилання державного виконавця на постанови Верховного Суду від 02.03.2026 у справі № 922/481/17, від 13.03.2026 у cправі № 922/482/17, як такі, що є аналогічними до даної справи з урахуванням критеріїв подібності.

Щодо тверджень скаржника про врахування практики ЄСПЛ щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16:

"59. У випадку включення підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на таку юридичну особу (державне підприємство) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно з частиною другою статті 4 Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства.

60. Необґрунтовані затримки з виконання чинного судового рішення про стягнення коштів з державного підприємства, яке тривалий час перебуває у процедурі приватизації, внаслідок чого зупинено виконавче провадження, зважаючи на конкретні обставини, можуть бути у певних випадках підставою для задоволення судом скарги на дії виконавця та зобов`язання його поновити виконавче провадження. Крім того, виконуючи зобов`язання за Конвенцією, Україна має запровадити позасудовий юридичний механізм для виплати компенсацій за затримки з виконанням державою чинних судових рішень, ухвалених на користь кредиторів. Такий механізм має стосуватися і тих випадків, коли державне підприємство тривалий час перебуває у процедурі приватизації. Відсутність цього компенсаторного механізму не означає, що держава має відповідати у повному обсязі перед кредиторами за боргами будь-яких державних підприємств.

83. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб`єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації".

Ця позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №906/133/23, від 22.04.2024 у справі №906/547/23, від 15.05.2024 у справі №906/136/23.

Враховуючи існування чітких норм Закону щодо зупинення вчинення виконавчих дій та строків такого зупинення (пункт 12 частини 1 статті 34, частина 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження") відсутні підстави вважати порушення права скаржника на мирне володіння майном, що передбачено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

До того часу, за наявності необґрунтованої затримки державою з таким виконанням, позивач може претендувати на компенсацію за порушення гарантії розумного строку виконання рішення суду (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод) (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16).

Наведене у сукупності виключає можливість задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 232 - 235, 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" (вх.№ 14393/26 від 15.06.2026) на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по справі №922/3295/24 - відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 06 липня 2026 року.

СуддяШарко Л.В.