Постанова № 13796105, 17.01.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-9410/10/2270/9

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Фелонюк Д.Л. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 617,76 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить з врахуванням вимог п.2 Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" №2461-VІ від 08.07.2010р., пп.4 п.8 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі заборгованість по страхових внесках за липень, серпень, вересень 2010 року в розмірі 617,76 грн..

На адресу відповідача була направлена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та додатками, які отримані ним 30.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа 13.12.2005р. Білогірською районною державною адміністрацією, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР НОМЕР_2 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії ВОО №НОМЕР_3) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.

У відповідача станом на 01.12.2010 року утворилась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Білогірському районі зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в розмірі 617,76 грн.. Розрахунок доплати до мінімального страхового внеску за 3 квартал 2010 року здійснено УПФ України в Білогірському районі відповідно до пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV (із змінами та доповненнями) - повідомлення-розрахунок від 03.12.2010р.(надіслано відповідачу на адресу згідно реєстрації).

Позивачем відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсйне страхування» виставлена відповідачу вимога від 03.12.2010р. №Ф 159 про сплату 617,76 грн. заборгованості, яка надіслана відповідачу.

Оскільки заборгованість в сумі 617,76 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003р. №1058-IV (даліЗакон) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками визначено: роботодавців: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. На виконання зазначеного Закону в п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. наведено такий же перелік платників страхових внесків.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV в редакції Закону України “Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року N 2461-VI фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).

Частиною 3 ст.18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.

З урахуванням зазначених вище положень Закону відповідач зобов”язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, страхові внески за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року.

За змістом ч.2 ст.106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Частиною 3 ст.106 Закону визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Судом зважається на те, що вимога про стягнення заборгованості у визначеному законом порядку не оскаржувалась та не скасована, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 104, 158-163, 183-2, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 617,76 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі (смт.Білогір"я, вул.Шевченка,70, р/р 256023011402, МФО 315784, код ЄДРПОУ 03057779) заборгованість по страхових внесках в розмірі 617,76 грн. (шістсот сімнадцять гривен 76 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяД.Л. Фелонюк