Ухвала суду № 137946173, 30.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22022/26

Провадження № 1-кс/127/8482/26

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

підозрюваного: ОСОБА_3 , його захисника: адвоката ОСОБА_4 ,

прокурора: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави, щодо підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114 1, ч. 3 ст. 369 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні №42026020000000070 від 20.05.2026.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділу Управління служби безпеки України у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №42026020000000070 від 20.05.2026, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2026 розглянуто клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 . За наслідками розгляду клопотання задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_3 , тобто до 13 години 30 хвилин 20 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Як зазначається заявником, підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стала наявність на думку сторони обвинувачення, обгрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих злочинів, які згідно із ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КК України.

На думку захисника вказані ризики являються не доведеними, а підозра не обгрунтована. Як в повідомлені про підозру так і в матеріалах кримінального провадження №42026020000000070 від 20.05.2026 відсутні будь-які докази наявності службової особи або третьої особи, яка мала отримувати неправомірну вигоду і могла сприяти будь кому уникнути виконання обов`язків військовозобов`язаного. Серед учасників провадження фактично є тільки заявник та підозрюваний, свідки та інші особи ніяким чином не підтверджують доводи сторони обвинувачення.

Разом з тим, судом не досліджувалось питання наявності фактично на утриманні у підозрюваного матері ОСОБА_8 у якої є ряд важких захворювань, не враховано наявність постійного місця проживання, двох малолітніх дітей, відсутності попередніх судимостей.

Враховуючи вище викладене заявник просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 , його захисник адвокат ОСОБА_4 , просили клопотання задовольнити та змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою без визначення розміру застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, адвокат ОСОБА_4 просила, у разі якщо суд не знайде підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, розглянути можливість зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави або визначити заставу як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід.Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку підозрюваного та його адвоката, пояснення прокурора, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави, з огляду на наступне.

1. Що стосується клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, судом враховується наступне.

Відповідно до частини першої статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судом встановлено, що УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026020000000070 від 20.05.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , у період дії воєнного стану на території України, в особливий період, всупереч вимогам Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та інших нормативно-правових актів, здійснює протиправну діяльність, спрямовану на організацію незаконного бронювання військовозобов`язаних осіб від призову на військову службу під час мобілізації шляхом їх фіктивного працевлаштування, за що отримує грошову винагороду.

Так, слідство встановлено, що ОСОБА_3 , достовірно знаючи про введення на всій території України правового режиму воєнного стану, а також про проведення загальної мобілізації та необхідність забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань особовим складом для надання відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та те, що ці дії створюють перешкоди законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, пов`язаній із проведенням мобілізації та комплектуванням особовим складом в особливий період, вчинив умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом сприяння військовозобов`язаній особі у незаконному переведенні із військової частини, отриманні відстрочки під час мобілізації, або звільнення з військової служби на підставі медичних показань.

Зокрема, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у частині проведення мобілізаційних заходів організував, протиправну схему, відповідно до якої здійснював пошук військовозобов`язаних осіб або їх родичів, які зацікавлені в уникненні від проходження військової служби під час мобілізації, та пропонував їм за грошову винагороду сприяння у незаконному переведенні в тилові військові частини та в отриманні незаконному отриманні відстрочки, що унеможливлює залучення таких осіб до виконання військового обов`язку, зменшує мобілізаційний ресурс та створює безпосередні перешкоди діяльності Збройних Сил України, пов`язаній із забезпеченням обороноздатності держави.

Так, 12.05.2026 ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Вінниці, з власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 ініціативно подзвонив ОСОБА_9 та запропонував останньому зустрітись і обговорити можливість повернення з місця проходження військової служби його сина - ОСОБА_10 .

Того ж дня, ОСОБА_3 спілкуючись із ОСОБА_9 під час особистої зустрічі у с. Майдан-Чапельський Вінницького району з власної ініціативи запропонував останньому за грошову винагороду в розмірі 10000 доларів США свої послуги в організації переведення сина ОСОБА_9 із навчального центру ЗСУ у Запорізькій області для проходження служби в м. Вінниці, а також за додаткові кошти в сумі 12000 доларів США запропонував своє сприяння в отриманні відстрочки від військової служби Також під час вказаної розмови ОСОБА_3 повідомив, що має домовленості з невстановленими в ході досудового розслідування особами високопосадовцями в м. Києві та у м. Вінниці, яким він має передати отримані від ОСОБА_9 грошові кошти для забезпечення оформлення документів, необхідних для безпідставного переведення військовослужбовців та отримання ними відстрочки від військової служби під час мобілізації. При цьому ОСОБА_3 , шляхом створення психологічного тиску та посилання на «серйозних людей, що не будуть чекати» вимагав від ОСОБА_9 швидкого збору та передачі йому обговореної суми грошових коштів.

Про зазначені обставини ОСОБА_9 20.05.2026 повідомив органи безпеки та був залучений до конфіденційного співробітництва.

У подальшому, перебуваючи у м. Вінниці 21.05.2026 приблизно о 20 годині 30 хвилин, під час чергового спілкування, ініційованого ОСОБА_3 , з ОСОБА_9 , який діяв у порядку, передбаченому статтею 275 КПК України, в межах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_3 підтвердив наявність декількох варіантів незаконного переведення військовослужбовця в тилові військові частини в м. Вінниця чи у м. Київ із подальшим звільненням з військової служби за станом здоров`я, або оформлення бронювання шляхом працевлаштування у м. Києві, повідомивши, що має зв`язки з особами, які мають можливість організувати прийняття відповідних рішень, та після отримання грошових коштів зможе обрати прийнятний для сина ОСОБА_9 варіант. Також ОСОБА_3 зосередив увагу ОСОБА_9 на дотримання вимог конспірації у спілкуванні і вимагав швидкого збору та передачі йому грошових коштів.

Надалі, 22.05.2026 приблизно о 13 годині 30 хвилин, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , перебуваючи у місті Вінниці на вул. Мелешка, 4а, знаходячись у салоні автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» GLK 250 рн. НОМЕР_2 , діючи умисно, усвідомлюючи, що своїми діями створює перешкоди законній діяльності Збройних Сил України, пов`язаній із забезпеченням мобілізаційної готовності в особливий період, отримав від ОСОБА_9 , що діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину з відома та під контролем працівників органу безпеки під час проведення спеціального слідчого експерименту, грошові кошти у сумі 10000 доларів США, які вимагав як винагороду за сприяння за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та сприяння у незаконному переведенні військовослужбовця з навчального центру Збройних Сил України та його подальшого звільнення з військової служби за медичними показаннями.

22 травня 2026 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22 травня 2026 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2026 по справі №127/17619/26, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29.05.2026, застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 години 30 хвилин 20 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Як уже зазначалося, відповідно до статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Однак, в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено відсутність правових підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт, враховуючи таке.

Обґрунтовуючи клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту адвокатом ОСОБА_6 в судовому засіданні та в клопотанні зазначалось про необґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, оскільки відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_11 складу кримінальних правопорушень.

Такі посилання захисника судом до уваги не приймаються. з огляду на таке.

Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 22 травня 2026 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у:

- перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період;

- одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

На переконання слідчого судді, дані, що містяться у наданих до суду копіях кримінального провадження №42026020000000070 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

В той же час, всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, можливу необхідність проведення додаткових слідчих та процесуальних дій, проведення експертних досліджень тощо, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Як уже зазначалося, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, правильність кваліфікації дій особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За таких обставин та висновків, питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі події склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Аналізуючи надані слідчим для вивчення матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_3 слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Окремо варто зауважити, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, перевірялася Вінницьким апеляційним судом при апеляційному перегляді ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу. (справа №127/17619/26)

Крім того, відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється,в тому числі, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України, а тому з огляду на вимоги пункту 5 частини першої, частини шостої статті 176 КПК України, за наявності для цього підстав, єдиним запобіжним заходом, який може бути застосований до підозрюваного це тримання під вартою.

Враховуючи викладене, клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є безпідставним та задоволенню не підлягає.

2. Що стосується клопотання про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави, то в цій частині клопотання підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як зазначено вище, відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється, в тому числі, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України, а тому з огляду на вимоги пункту 5 частини першої, частини шостої статті 176 КПК України, за наявності для цього підстав, єдиним запобіжним заходом, який може бути застосований до підозрюваного це тримання під вартою.

В той же час, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

При цьому, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Як зазначено вище, відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Конституційний суд України у рішенні від 19.06.2024 по справі № 3-111/2023(207/23, 315/23) зазначив, що виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Таким чином, вирішення питання про визначення підозрюваному застави або ж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відноситься до повноважень слідчого судді, який приймає відповідне рішення за наслідками розгляду клопотання та встановлення наявності чи відсутності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчим суддею враховується, що ОСОБА_3 має на утриманні матір із низкою важких хвороб, двох малолітніх дітей, одружений, що свідчить про наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Впродовж останнього місяця (з 22.05.2026) ОСОБА_3 перебуває під вартою.

Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).

На думку слідчого судді, зі спливом досудового розслідування ризики, які були на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які існують на даний час зменшились, та вірогідність їх виникнення є вкрай низькою.

Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_3 застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу, з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 182, 183, 194, 196, 201, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну підозрюваному раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2026 по справі №127/17619/26, залишити без змін.

Строк тримання під вартою діє протягом дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, тобто до 13 години 30 хвилин 20 липня 2026 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 20 липня 2026 року.

Одночасно визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя