Постанова № 13794245, 11.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.02.2011 р. справа №25/197пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Чернота Л.Ф.,

суддів

Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:

Ступіна О.І. –за довіреністю №142-11Д від 30.12.2010р.

від відповідача:

не з»явився

від третьої особи:

Косякова Д.І. –за довіреністю №14/03/01-04 від 04.01.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

02.12.2010 року

у справі

№ 25/197пн (суддя Бойко І.А.)

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Донецьколенерго» м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк

до відповідача

Відкритого акціонерного товариства «Трест «Артемшахтобуд», м. Горлівка Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Міністерства вугільної промисловості України

про

зобов»язання ліквідаційної комісії розглянути претензію про визнання грошових вимог в сумі 1 735,31грн. до підприємства, що ліквідується та надати відповідь

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Відкрите акціонерне товариство «Донецьколенерго»м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Артемшахтобуд», м. Горлівка Донецької області про зобов»язання ліквідаційної комісії розглянути претензію про визнання грошових вимог в сумі 1 735,31грн. до підприємства, що ліквідується та надати відповідь.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.10 р. у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Донецьколенерго»м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк було відмовлено.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецьколенерго» м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 02.12.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Трест «Артемшахтобуд», м. Горлівка Донецької області до судового засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 28.12.2010р., своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Міністерство вугільної промисловості України надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залищити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог ст. 104 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України Міністерством вугільної промисловості України було прийнято рішення про припинення діяльності Відкритого акціонерного товариства „Трест „Артемшахтобуд”, розташованого за адресою: вул. Ушева, 6, м. Горлівка Донецької області, 84601, код ЄДРПОУ 00180717, шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію, про що принйято наказ № 256 від 17.06.2009 (із змінами).

Пунктом 4.2. данного Наказу на Голову ліквідаційної комісії покладено обов’язок у встановленому порядку забезпечити опублікування у спеціальному додатку до газети „Урядовий кур’єр” та/або в офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцем знаходження товариства інформацію про його ліквідацію, порядок та терміни заяви претензій кредиторами, наявних (відомих) кредиторів повідомити персонально у письмовій формі.

Пунктом 4.3. даного наказу встановлений строк для пред’явлення вимог кредиторами - протягом двох місяців з дня публікації повідомлення про ліквідацію ВАТ „Трест „Артемшахтобуд”. Також, п. 4.13 наказу (із змінами) встановлений строк ліквідації до 01.01.2011р.

В бюлетені державної реєстрації за №129 від 20.07.2009р. було опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ „Трест „Артемшахтобуд”.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” направило на адресу ліквідаційної комісії ВАТ „Трест „Артемшахтобуд” претензію №2017 від 21.05.2010р. на суму 1735,31грн. про визнання грошових вимог ВАТ „Донецькобленерго” до ВАТ „Трест „Артемшахтобуд” та включення їх до ліквідаційного балансу, що підтверджується поштовою квитанцією №6448 від 21.05.2010р. В зазначеній претензії позивач просив також надати інформацію щодо дати затвердження проміжного ліквідаційного балансу, переліку пред’явлених кредиторами вимог, відомостей про склад майна ВАТ „Трест „Артемшахтобуд” та затвердження ліквідаційного балансу.

Крім того, 16.07.2010 на адресу ліквідаційної комісії ВАТ „Трест „Артемшахтобуд” було направлено заяву № 03-юр-3819/10 від 16.07.2010 щодо термінового надання відповіді на претензію № 2017 від 21.05.2010 у строк до 23.07.2010.

В зв»язку з ненаданням відповідачем відповіді на претензію станом на 14.09.2010 щодо визнання грошових вимог, на думку позивача, свідчить про ухилення ліквідаційної комісії від розгляду його вимог, тому ВАТ «Донецькобленерго»звернувся до господарського суду з позовом в порядку ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішення про ліквідацію юридичної особи приймається власником або уповноваженим ним органом, або інших осіб –засновників суб»єкта господарювання, або за рішенням суду ( ч. 1,6 ст. 59 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб»єкта господарювання за приписами ч. 2, 3 ст. 60 Господарського кодексу України та ч. 2, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Крім того, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.

У відповідності до ч. 2,3 ст. 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред»явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно ( ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 ст. 112 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 61 Господарського кодексу України встановлено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України було опубліковано оголошення в бюлетені державної реєстрації за №129 від 20.07.2009р. про ліквідацію ВАТ «Трест „Артемшахтобуд”, встановлені строки 17.07.2009р, 17.06.2009р., 20.09.2009р.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецьколенерго» м. Горлівка Донецької області звернувся з претензією про визнання його грошових вимог тільки у травні 2010р., більше ніж через рік після публікації про ліквідацію.

Датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, згідно ч. 9 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Крім того, згідно витягу відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.11.2010р., наданий на вимогу суду першої інстанції, ВАТ «Трест «Артемшахтобуд» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, проміжний та ліквідаційний баланси до відділу реєстрації не надавалися. З даним документом, позивач мав можливість ознайомитися відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Отже, положення ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України встановлюють можливість звернення до суду з позовом про визнання його кредиторських вимог на суму 1 735,31грн. як способу захисту визнання його права, а позивачем заявлені вимоги про зобов»язання ліквідаційної комісії ВАТ «Трест «Артемшахтобуд»розглянути претензію про визнання грошових вимог та надати відповідь на вказану претензію, що не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, позивачем невірно обраний спосіб захисту, на його думку, порушених прав та інтересів, а також враховуючи пропуск позивачем встановленого строку для заявлення вимог в процедурі ліквідації та не наданням належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, ухилення відповідача від розгляду претензії, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні вимог.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що йому не надано відомостей про складання ліквідаційного балансу не приймаються судовою колегією, оскільки даний обов»язок надання таких відомостей не покладається чинним законодавством на боржника, а про затвердження ліквідаційного балансу позивач міг дізнатися в органах державної реєстрації, в які подається баланс ліквідаційною комісією згідно вимог ч. 1 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2010 року у справі №25/197пн ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецьколенерго»м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2010 року у справі №25/197пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2010 року у справі №25/197пн –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.6 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 - третій особі

5 –ДАГС;

6–ГС Донец. обл.