Постанова № 13794235, 10.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2011 р. справа №16/28пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:

Скляренко О.С. –за дов. № 01/4-10-926 від 30.12.10 р.

від відповідача:

Гончарова Н.В. –за дов. б/н від 17.05.10 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ

на рішення господарського суду

Луганської області

від

06.12.2010 р.

у справі

№ 16/28пд (суддя Шеліхіна Р.М.)

за позовом

Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області

до відповідача

Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ

про

спонукання внести зміни до договору

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Державне підприємство "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ про спонукання внести зміни до договору.

Заявою від 06.12.10 р. позивач просив суд першої інстанції змінити договір № 31 від 01.06.05 р. на переробку вугільної продукції, укладений між Державним підприємством "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області та Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ в редакції цієї заяви.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.12.10 р. позовні вимоги Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області були задоволені. Суд вирішив вважати укладеною між Державним підприємством "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області та Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ додаткову угоду від 25.08.10 р. до договору на переробку давальної сировини від 01.06.05 р. №31 з наступною редакцією пунктів: пункт 3.12: “Виконавець зобов'язується здійснювати переробку рядового вугілля - давальницької сировини (за текстом договору - “вугілля”) у продукти збагачення та провести відвантаження отриманого концентрату за реквізитами вказаними Замовником протягом семи календарних днів з моменту отримання вугілля від Замовника. Момент отримання вугілля починає обчислюватися з дати, вказаної Виконавцем в залізничній накладній про отримання вантажу. Під поняттям “вугілля” сторонам належить розуміти рядове вугілля, яке відвантажене на переробку та отримане Виконавцем на протязі однієї доби згідно до відміток про отримання вантажу у залізничній накладній”; пункт 6.5: “У випадку прострочення строків переробки та відвантаження вугілля, вказаних у п.3.12. договору, за кожний день прострочення Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг з переробки такого вугілля. При простроченні понад тридцять днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 5% від вартості послуг з переробки такого вугілля”. Додаткова угода від 25.08.10 р. до договору на переробку давальної сировини від 01.06.05 р. №31 вважається укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим в частині внесення до змісту договору п. 6.5. Також зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 06.12.10 р. скасувати по справі частково в частині включення до умов договору № 31 від 01.06.05 р. п. 6.5 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити частково, відмовивши позивачу у задоволенні вимог щодо включення до умов договору № 31 від 01.06.05 р. п. 6.5.

Позивач, Державне підприємство "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області, надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 16/28пд та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до п. 6.5 до договору та припиненню провадження по справі в частині внесення змін до п. 3.12 до договору, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.05 року між Державним підприємством "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області та Приватним акціонерним товариством "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ було укладено договір на переробку давальної сировини №31 (з додатковими угодами), згідно умов якого замовник (позивач) доручає виконавцю (відповідачу) здійснити переробку рядового вугілля –давальної сировини в продукт збагачення у кількості, за ціною, в строки та за відповідними показниками якості, обумовленими договором та додатковими угодами до договору. Виконавець зобов’язаний прийняти вугілля, збагатити його і відвантажити замовнику як власнику продукту збагачення, а замовник зобов’язаний сплатити вартість виконаних робіт зі збагачення вугілля.

02.09.10 року позивач направив відповідачу проект угоди від 25.08.10 р., якою запропонував внести зміни у договір на переробку давальної сировини від 01.06.05 №31, а саме: внести в договір пункт 3.12 в наступній редакції: “Виконавець зобов'язується здійснювати переробку рядового вугілля - давальницької сировини (за текстом договору - “вугілля”) у продукти збагачення та провести відвантаження отриманого концентрату за реквізитами вказаними Замовником протягом п'яти календарних днів з моменту отримання вугілля від Замовника. Момент отримання вугілля починає обчислюватися з дати, вказаної Виконавцем в залізничній накладній про отримання вантажу; та внести в договір пункт 6.5 в наступній редакції: “У випадку прострочення строків переробки та відвантаження вугілля, вказаних у п.3.12. договору, за кожний день прострочення Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості продуктів збагачення за кожний день прострочки. При простроченні понад тридцять днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості продуктів збагачення”.

Відповідач проект угоди не підписав, у зв’язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про спонукання внести зміни до договору на переробку давальної сировини від 01.06.05 р. № 31.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Позивач в порядку ст. 188 Господарського кодексу України направив на адресу відповідача проект додаткової угоди від 25.08.10 р. до договору на переробку давальної сировини від 01.06.05 р. №31 через необхідність встановити строк виконання відповідачем своїх обов’язків зі збагачення і відвантаження вугілля та нібито через необхідність встановити відповідальність відповідача за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків за договором.

Як вбачається, позивач в процесі розгляду судом першої інстанції справи, надав у судовому засіданні заяву про внесення змін до договору № 31 від 01.06.05 р. та просив суд доповнити п. 3.12 договору наступною редакцією: “Виконавець зобов'язується здійснювати переробку рядового вугілля - давальницької сировини (за текстом договору - “вугілля”) у продукти збагачення та провести відвантаження отриманого концентрату за реквізитами вказаними Замовником протягом семи календарних днів з моменту отримання вугілля від Замовника. Момент отримання вугілля починає обчислюватися з дати, вказаної Виконавцем в залізничній накладній про отримання вантажу. Під поняттям “вугілля” сторонам належить розуміти рядове вугілля, яке відвантажене на переробку та отримане Виконавцем на протязі однієї доби згідно до відміток про отримання вантажу у залізничній накладній”; та пункт 6.5 в такій редакції: “У випадку прострочення строків переробки та відвантаження вугілля, вказаних у п.3.12. договору, за кожний день прострочення Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг з переробки такого вугілля. При простроченні понад тридцять днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 5% від вартості послуг з переробки такого вугілля”.

При цьому посилань в цій заяві на застосування позивачем норм ст. 22 Господарського кодексу України немає взагалі, але місцевий господарський суд при прийнятті рішення по даній справі про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі виклав зміст пунктів 3.12 та 6.5 договору саме в редакції цієї заяви, яка не була взагалі направлена іншій стороні як запропонована редакція змін до договору № 31 від 01.06.05 р., до моменту звернення позивача до суду з такими вимогами, що є порушенням вимог ст. 188 Господарського кодексу України.

Таким чином, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі було передчасним, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом про спонукання внести зміни до договору запропонованої позивачем редакції змін до договору у вигляді заяви від 06.12.10 р. взагалі не існувало і у позивача не було порушено його право звернення до відповідача у встановленому чинним законодавством України порядку для врегулювання спірних питань щодо внесення саме таких змін до діючого договору. Суд першої інстанції помилково виклав пункти 3.12 та 6.5 в редакції вищезазначеної заяви, як такі, що до звернення до суду були спірними між сторонами.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно приписів ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що відповідальність у вигляді пені та штрафу за договором на надання послуг з переробки давальної сировини є не договірною, а законною, тобто, є обов»язковою умовою такого виду договорів відповідно до норм матеріального права України. Навпаки, цей вид відповідальності у вигляді таких штрафних санкцій є договірним і включається до умов договору тільки при наявності згоди іншої сторони на це. У випадку відсутності на це згоди між сторонами така відповідальність не може бути встановлена примусово за рішенням суду. Посилання позивача на нібито необхідність включення до умов договору такої відповідальності, оскільки між сторонами нібито існують підрядні правовідносини, судовою колегією розглянуті та відхилені як такі, що не підтверджені матеріалами справи. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції судовою колегією було встановлено, що між сторонами взагалі відсутній спір щодо редакції п. 3.12. договору. Сторони у судовому засіданні надали судовій колегії письмові пояснення, якими пояснили суду, що редакція п. 3.12 до договору № 31 від 01.06.05 р. до прийняття господарським судом рішення по даній справі була ними узгоджена і не потребує вирішення спору в судовому порядку.

Враховуючи наведене, судова колегія припиняє провадження по справі в частині позовних вимог позивача про внесення змін до п. 3.12 до договору № 31 від 01.06.05 р. на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки суд не може зобов»язати сторін внести зміни до договору стосовно примусового встановлення договірної відповідальності відповідача за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків за договором, судова колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до п. 6.5 договору № 31 від 01.06.05 р. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права України, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2010 року у справі № 16/28пд підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до п. 6.5 та припинення провадження по справі в частині позовних вимог про внесення змін до п. 3.12 до договору № 31 від 01.06.05 р.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2010 року у справі № 16/28пд –задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2010 року у справі № 16/28пд –скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області до Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ в частині внесення змін до п. 6.5 договору № 31 від 01.06.05 р.

Припинити провадження по справі № 16/28пд за позовом Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області до Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ в частині внесення змін до п. 3.12 договору № 31 від 01.06.05 р.

Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля", 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18 «А», ЄДРПОУ 32320594 на користь Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", 91021, м. Луганськ, вул. Совєтська, 18, ЄДРПОУ 32474386 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Луг. обл.

Ложка Н.Л.