Постанова № 13794201, 10.02.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2011 року Справа № 9/281-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Верхогляд Т.А.., Л.М.Білецька

при секретарі –Коваль Ю.Ю.

за участю представників сторін

позивач: Вдовенко М.В.

відповідач-1: Овчинніков Б.С., Русанова В.В., Процюк В.В.

відповідач-2: Радкевич В.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат „Кварцит”, смт. Першотравневе Житомирської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.10р. у справі № 9/281-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до В-1 державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В-2 відкритого акціонерного товариства „Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат „Кварцит”, смт. Першотравневе Житомирської області

про стягнення 1625,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до перевізника - ДП "Придніпровська залізниця" та вантажовідправника - ВАТ „Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат „Кварцит” про стягнення 1625,18 грн. вартості недостачі кварциту марки СКМ-97 у вагонах №№ 65768954, 66751710 по залізничній накладній № 33925279.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010 р. у справі № 9/281-10 (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги було задоволено за рахунок вантажовідправника, який здійснив завантаження вантажу у технічно несправний вагон, що спричинило його втрату; відносно залізниці в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв’язку з відсутністю вини перевізника в недостачі вантажу.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, відповідач-2 –ВАТ „Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат „Кварцит”, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позову відмовити. При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а саме, вину перевізника, який здійснив подачу технічно несправних вагонів під завантаження.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був, в судовому засіданні представник позивача погодився з рішенням господарського суду та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 12.08.2010 року на адресу позивача по залізничній накладній № 33925279 у вагонах №№ 65768954, 66751710 надійшов від відповідача-2 вантаж –кварцит марки СКМ-97.

Під час видачі вантажу з перевіркою згідно Правил перевезень вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України була встановлена вагова недостача вантажу у вагоні № 65768954 в кількості 10,85 тн, у вагоні № 66751710 в кількості 6,45 тн, про що складений комерційний акт № АА 037349/707 від 12 серпня 2010 року.

У вказаному комерційному акті зазначено, що вантаж надійшов у технічно несправних вагонах; над розвантажувальними люками мають місце конусні заглиблення; між розвантажувальними люками та хребтовою балкою маються щілини, закриті папером; на деталях вагонів - сліди течі вантажу.

Технічна несправність вагонів зафіксована в актах від 11.08.2010р. №№ 21, 22, складених на станції призначення Кривий Ріг - Головний.

Частиною 2 ст. 306 Господарського кодексу України визначено, що суб’єктами перевезення вантажів є перевізник (перший відповідач), вантажовідправник (зокрема, другий відповідач) та вантажоодержувач (яким є по суті справи позивач).

Статтею 909 Цивільного кодексу України також регламентовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 3 ст. 917 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність перевізника за втрату, нестачу вантажу, тобто перевізник відповідає за збереження, зокрема, вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталася внаслідок обставин, якими перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Цей же обов’язок перевізника встановлено і ст. 1147 Статуту залізниць України.

З зазначеними нормами кореспондуються приписи ч. 1, 2 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 308, ч. 1, 2 ст. 314 Господарського кодексу України.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов’язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття вагони та контейнери. Актами про технічний стан, полувагонів, складеними залізницею, встановлено, що полувагони мали явні, видимі несправності, які неможливо віднести до недоліків прихованого характеру.

Отже, відповідач-2 (вантажовідправник) мав право відмовитись від використання несправних за своїм технічним станом полувагонів, чого не зробив, тобто, не реалізував своє право передбачене абз. 2 ст. 917 Цивільного кодексу України, а відповідач –1 (перевізник) не реалізував своє право передбачене ч.3 ст.917 Цивільного кодексу України, щодо відмови від прийняття вантажу.

Згідно з вищевказаним комерційним актом залізницею до завантаження були подані несправні вагони №№ 65768954, 66751710.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у відкритих вагонах, затверджених наказом Мінтрансу України № 542, передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов’язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов’язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

В свою чергу, ВАТ „Овруцький ГЗК „Кварцит”, як відправник вантажу, та особа, чиїми засобами здійснювалося навантаження вантажу на станції відправки повинно було вжити заходів щодо визначення придатності вагонів в комерційному відношенні для перевезення кварциту та при необхідності підготувати вагони для перевезення. Як свідчать наявні в матеріалах справи комерційні акти, вагони під завантаження підготовлені не були, тобто, в діях вантажовідправника вбачається порушення Правил перевезення вантажів, що могло призвести до втрати вантажу, який належав Позивачеві.

Таким чином, недостача вантажу в полувагонах сталась як з вини відповідача-1, так і з вини відповідача-2, як вантажовідправника; ДП “Придніпровська залізниця” має нести відповідальність за подачу несправних полувагонів нарівні з вантажовідправником, який не визначив придатність таких вагонів до перевезення вантажу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про доцільність покладення відповідальності за недостачу в 2-х вищевказаних полувагонах на відповідачів в рівних долях та вважає, що стягненню підлягає по 812 грн. 59 коп. вартості недостачі з відповідача-1 та відповідача-2.

З огляду на викладене, рішення господарського суду належить змінити, задовольнивши позовні вимоги за рахунок відповідачів у рівних долях та поклавши на останніх судові витрати порівну.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат „Кварцит” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010 року у справі № 9/281-10 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49038, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108, р/р 26039000002000 в ДФ АБ „Експрес Банк”, м. Дніпропетровськ, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, вул. Орджонікідзе, 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, р/р 26003201772100 АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, код ЄДРПОУ 09807750) суму 812 грн. 59 коп. збитків, 51 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (11114, смт. Першотравневе Житомирської області, вул. Леніна, 1, р/р 26006001318485 у відділенні ЗАО "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 00191879) на користь Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, вул. Орджонікідзе, 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, р/р 26003201772100 АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, код ЄДРПОУ 09807750) суму 812 грн. 59 коп. збитків, 51 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2010 року у справі № 9/281-10 про примусове виконання рішення господарського суду від 16.11.2010р. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька