Рішення № 137941760, 30.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/6823/25

Номер провадження 2/337/557/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Кожевник Т.С.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

23.12.2025 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника за довіреністю Шкапенко О.В. звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 201,41 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.09.2020 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір A34ZCT155101018216, щодо надання останній кредиту в розмірі 19400.00 грн. строком на 40 місяців (тобто до 09.01.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 50.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Станом на 17.12.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 20201.41 грн., яка складається з: 12500.94 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 7700.47 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

07.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив, якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що вона не підписувала договір з банком. Меморіальний ордер не підтверджує перерахування їй грошових коштів. Документи підписані нею за допомогою електронного підпису не доказують ознайомлення її з договором та підписання документів. У виписці за кредитом, немає доказів видачі їй кредитних коштів.

13.04.2026 року представник позивача Мальований В.В. подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач погодилась з умовами та правилами надання банківських послуг, підписала паспорт споживчого кредиту, в якому були зазначені всі умови кредитування, включаючи розмір відсотків. Договір був підписаний електронним цифровим підписом.

20.04.2026 року ОСОБА_1 подала заперечення, у якому просила у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

06.01.2026 року суддя залишив позовну заяву без руху.

21.01.2026 року суддя відкрив у справі спрощене провадження з повідомленням сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що 10.09.2020 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір A34ZCT155101018216, щодо надання останній кредиту в розмірі 19400.00 грн. строком на 40 місяців (тобто до 09.01.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 50.00% щорічно.

У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 19400.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 09.01.2024 року, терміном на 40 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 50.00 річних.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 17.12.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 20201.41 грн., яка складається з: 12500.94 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 7700.47 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

Договір був укладений шляхом підписання ОСОБА_1 заяви клієнта, послуга «швидка готівка», 10.09.2025 року о 15:23, простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 . Також ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Для вирішення спору в даній справі обов`язковим є з`ясування обставин щодо виникнення зобов`язання боржника сплатити певну суму отриманих в кредит коштів та процентів на користь іншої сторони у строк та в порядку відповідно до цивільно-правового договору.

Позовні вимоги щодо стягнення процентів Банк обґрунтовував наявністю домовленостей про процентну ставку за кредитним договором що малася в Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та з огляду на зміст Паспорту споживчого кредиту, в якому умова щодо процентної ставки погоджена з позичальником під його особистий підпис.

Заява клієнта від 10.09.2020 року підписана ОСОБА_1 простим електронним підписом. У заяві вказані істотні умови договору, такі як сума кредиту в розмірі 19400 гривень. Строк кредиту 36 місяців та процентна ставка- 50% на рік.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Видача кредиту згідно договору № A34ZCT155101018216 від 10 вересня 2020 року на суму 19400 грн. підтверджується меморіальним ордером № TR.15154865.23234.69650.

Підписавши за допомогою простого електронного підпису заяву про надання послуги «Швидка готівка» № A34ZCT155101018216 від 10 вересня 2020 року, ОСОБА_1 добровільно погодилася на визначені договором умови, в тому числі і на сплату процентів, нарахованих за погодженою сторонами процентною ставкою.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачкою заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за кредитним договором.

Щодо відсутності у справі первинних документів, то суд зазначає про те, що по своїй суті розрахунок заборгованості не є доказом (зокрема письмовим) у розумінні статей 76, 95 ЦПК України, а є результатом вчинення арифметичних дій стороною, зокрема, позикодавцем, з метою визначення суми боргу з урахуванням умов договору, періоду користування кредитними коштами тощо, з яким суд може погодитись або ж навести свій розрахунок, виконуючи обов`язок щодо визначення належної до стягнення суми заборгованості.

ОСОБА_1 не спростовано розрахунок заборгованості за договором між нею та АТ «А-Банк».

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог позивача в сумі 20201,41 грн.

Судові витрати.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн. суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Акцент Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором від 10.09.2020 року в сумі 20 201,41 гривень, судовий збір в сумі 2422,40 грн., а всього стягнути 22 623 гривень 81 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: акціонерне товариство «Акцент Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: А.М. Котляр