Ухвала суду № 137941094, 03.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

03.07.2026 Справа № 756/17831/25

Унікальний номер 756/17831/25

Номер провадження 6/756/2275/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретаря судового засідання Макушева А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість на загальну суму 16160,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1812,31 грн.

18 червня 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, у якій просила відстрочити виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року у справі № 756/17831/25 строком на 6 місяців до 10 грудня 2026 року, шляхом сплати кожного місяця з липня 2026 року до 10-го числа кожного місяця рівними частинами по 3000,00 грн.

В обґрунтування заяви вказала, що наразі виконання вказаного рішення суду у повному обсязі одноразово для відповідача є неможливим та ускладнюється виключними обставинами, а саме тяжким матеріальним становищем, існуванням інших боргових зобов`язань по іншим кредитам, які становлять понад 80000,00 грн., а також комунальних платежах понад 40000,00 грн. Відповідач поновила роботу і налагоджує свій майновий стан, має сина студента, якого виховує сама, тому просить розстрочити виконання рішення суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2026 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року заяву прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 03 липня 2026 року.

Сторони в судове засідання 03 липня 2026 року не з`явилися.

Дослідивши матеріали подані в обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, зважаючи на таке.

Судом досліджено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість на загальну суму 16160,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1812,31 грн.

Відповідач ОСОБА_2 , в обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення суду, посилається на те, що наразі виконання вказаного рішення суду у повному обсязі одноразово для відповідача є неможливим та ускладнюється виключними обставинами, а саме тяжким матеріальним становищем, існуванням інших боргових зобов`язань по іншим кредитам, які становлять понад 80000,00 грн., а також комунальних платежах понад 40000,00 грн. Відповідач поновила роботу і налагоджує свій майновий стан, має сина студента, якого виховує сама, тому просить розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , за звітний 2025 рік ОСОБА_1 отримала 349265,52 грн. доходу, за звітний 2026 рік 171955,49 грн. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за іншими кредитними зобов`язаннями, заборгованість за житлово-комунальні послуги, що підтверджується відповідними повідомленнями та квитанціями, що також враховано судом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Суд звертає увагу на твердження відповідачки про неможливість одномоментного виконання рішення суду у зв`язку з її скрутним матеріальним станом, наявністю інших непогашених заборгованостей.

Суд вважає, що наведені відповідачем підстави є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідачка ОСОБА_1 стверджує, що можливості погасити всю суму заборгованості одразу не має можливості, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, наявність інших непогашених заборгованостей, у зв`язку з чим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

Суд приймає до уваги й те, що відповідачка ОСОБА_1 не відмовляється від виконання рішення суду та має намір добровільно його виконати.

Оцінюючи наявні у справі докази, доводи, викладені у заяві про розстрочення виконання рішення суду, заявниця не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, проте має намір виконати рішення добровільно, суд вважає, що в матеріалах справи наявні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення відповідачкою і її доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, зважаючи на суму заборгованості за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідачки, наявність заборгованості за іншими зобов`язаннями, а також враховуючи, загальний розмір заборгованості у сумі 17972,31 грн., суд доходить висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду строком на шість місяців та задоволення заяви ОСОБА_1 у цій частині.

Зважаючи на зазначене, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, оскільки заявниця просить розстрочити рішення суду на шість місяців, починаючи з 15 квітня 2026 року, відстрочивши внесення першого платежу починаючи з цієї дати.

Отже, суд доходить висновку, що заяву слід задовольнити частково, а виконання рішення суду на 6 місяців, по шість рівних платежів, шляхом сплати коштів у розмірі 2995,39 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням щодо відповідачки ОСОБА_1 законної сили, а саме з 15 квітня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 16, 81, 260, 263, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва 16 березня 2026 року у цивільній справі № 756/17831/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на шість місяців, по шість рівних платежів, шляхом сплати коштів по 2995,39 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили 15 квітня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03 липня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик