Ухвала суду № 137927458, 03.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11424/26

Провадження № 2/756/8862/26

оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

Іменем України

03 липня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 09.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 120413.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача адвокат Підодвірний Тарас Іванович звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

В обґрунтування заяви зазначено, що на підставі оскаржуваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сіщуком В.В. 01.10.2021 відкрито виконавче провадження № 66990672 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості. Заявник вважає, що у разі проведення примусового виконання до вирішення спору по суті ефективний захист та поновлення його прав у межах цього провадження стануть неможливими, а виконавчий напис, законність якого оспорюється, буде виконаний.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додані до неї документи, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також у відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначила, що при вирішенні питання про забезпечення позову ключовим є встановлення судом наявності спору між сторонами; ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача; співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є вимога про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 09.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 120413, таким, що не підлягає виконанню. На підставі цього виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сіщуком В.В. відкрито виконавче провадження № 66990672, у межах якого здійснюється примусове стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості.

Обраний заявником захід забезпечення позову зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується боржником у судовому порядку, прямо передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України та безпосередньо пов`язаний із предметом заявленого позову, а тому є співмірним із позовними вимогами. Сам факт оскарження боржником виконавчого документа у судовому порядку свідчить про наявність спору та реальну загрозу того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову оспорюваний виконавчий напис буде виконаний до вирішення справи по суті, унаслідок чого ефективний захист і поновлення прав позивача в межах цього провадження стануть істотно ускладненими.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18, зазначивши, що зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є способом забезпечення позову, який прямо передбачений законом та є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки у разі невжиття заходів забезпечення позову матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 154, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 09.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 120413, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості, що перебуває на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сіщука Володимира Васильовича у межах виконавчого провадження № 66990672, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій ПУКАЛО