Рішення № 137940712, 03.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10743/25

Провадження № 2/635/2414/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс»,

представник позивача Жабченко Тетяна Миколаївна,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 3660,52 гривень та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 січня 2019 року ОСОБА_1 уклала з АТ «ОТП БАНК» кредитний договір № 2022617981, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. Внаслідок чого, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто всіх прав вимоги за кредитним договором № 2022617981 від 29 січня 2019 року, продукт (CARD), разом з усіма додатками до нього (у тому числі графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК», відповідно до договору факторингу №12/4/21 від 12 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» наступні права вимоги, які були ним набуті на підставі договору факторингу №437/ФК/-20 від 11 грудня 2020 року укладеним між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», які були раніше відступлені по договору №11/2/20 від 11 грудня 2020 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Згідно договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» становить 3660,52 гривень, із яких: заборгованість по тілу кредиту: 2500,00 гривень; заборгованість по відсотках: 1160,52 гривень.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими заявами та клопотанням не звертався.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2026 року клопотання представника позивача Жабченко Т.М. про витребування доказів задоволено та витребувано у Акціонерного товариства «ОТП БАНК» розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за кредитним договором № 2022617981 від 29 січня 2019 року, продукт (CARD).

10 квітня 2026 року на виконання ухвали суду АТ «ОТП БАНК» надало до суду витребувану інформацію.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача Жабченко Т.М. у судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила здійснювати розгляд справи за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 29 січня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2022617981, який підписаний відповідачем власноручно.

На умовах, встановлених договором, товариство надає клієнту кредит у розмірі 8949,00 гривень.

Умовами договору визначені також такі умови.

Дата остаточного повернення кредиту 29 січня 2021 року. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладання заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладання заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.

Позивачем також наданий паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, які підписані ОСОБА_2 власноручно.

Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2022617981 від 29 січня 2019 року є графік розрахунків та загальна вартість кредиту, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 10829,06 гривень, який підписаний відповідачем власноручно.

11 грудня 2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №11/2/20, відповідно до якого АТ «ОТП БАНК» передало, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП БАНК», і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» і боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зокрема до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2022617981 від 29 січня 2019 року в розмірі 3660,52 гривень, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 11/2/20 від 11 грудня 2020 року.

Між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу №437/ФК/-20 від 11 грудня 2020 року, за яким ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» передало, а ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» прийняло право грошової вимоги, що належить ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» і стало кредитором за кредитними договорами, зокрема до ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2022617981 від 29 січня 2019 року в розмірі 3660,52 гривень, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №437/ФК/-20 від 11 грудня 2020 року.

12 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №12/04/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» передало, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прийняло право грошової вимоги, що належить ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП», і стало кредитором за кредитними договорами, зокрема до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2022617981 від 29 січня 2019 року в розмірі 3660,52 гривень, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 12/4/21 від 12 квітня 2021 року.

У витягу з реєстру боржників до договору факторингу №12/04/21 від 12 квітня 2021 року визначено, зокрема, реквізити боржника: ОСОБА_1 , номер договору: 2022617981, дата укладення договору: 29 січня 2019 року, продукт: CARD, залишок по тілу кредиту: 2500,00 гривень, залишок по відсотках: 1160,52 гривень, загальна сума заборгованості: 3660,52 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина 1 статті1047 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно зі статтею 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшло право кредитора за кредитним договором № 2022617981 від 29 січня 2019 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Зі змісту кредитного договору № 2022617981 від 29 січня 2019 року, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 слідує, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в письмовій формі шляхом особистого підписання відповідачем кредитного договору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, відповідач уклав з АТ «ОТП БАНК» кредитний договір та особисто підписав такий у порядку, визначеному законом, а тому кредитний договір № 2022617981 від 29 січня 2019 року вважається таким, що укладений у письмовій формі.

На виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 24 лютого 2026 року АТ «ОТП БАНК» 10 квітня 2026 року надало до суду виписку по рахунку № НОМЕР_2 у валюті UAH, який було відкрито на підставі договору № 2022617981 від 29 січня 2019 року, а також розрахунок заборгованості.

Надані АТ «ОТП БАНК» виписка по рахунку та розрахунок заборгованості містять відомості про рух коштів за кредитним договором, що свідчить про отримання відповідачем кредитних коштів, користування ними та здійснення платежів у рахунок часткового погашення заборгованості.

Так, наявні в матеріалах справи виписка по рахунку та розрахунок заборгованості у своїй сукупності підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів, користування ними, а також здійснення ним часткового погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про існування між сторонами кредитних правовідносин та їх фактичне виконання відповідачем у певній частині.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору № 2022617981 від 29 січня 2019 року та також факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та користування ними.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами укладеного між сторонами кредитного договору № 2022617981 від 29 січня встановлено розмір процентної ставки -5% в місяць, а впродовж пільгового періоду - 0,01% річних. Тобто умовами договору сторонами погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами.

Як слідує зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2022617981 відповідач лише частково здійснювала оплату на погашення заборгованості, чим порушила умови кредитного договору.

Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд висновує, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо погашення кредиту, у зв`язку з чим позивач набув право вимагати повернення суми кредиту та сплати процентів. Розрахунок заборгованості перевірено судом на відповідність умовам договору та вимогам закону і порушень не встановлено.

Іншого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не надала, розмір заборгованості жодним чином не спростувала.

Виходячи з наведеного, суд вважає наявними підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 2022617981 від 29 січня 2019 року в сумі 3660,52 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту: 2500,00 гривень; заборгованості по відсотках: 1160,52 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Представник позивач надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Жабченко Т.М., детальний опис робіт, Акт № 2022617981 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 14 листопада 2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 3000 гривень, з яких: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» - 500 гривень, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи 2000 гривень, формування додатків до позовної заяви 500 гривень.

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як це унормовано вимогами частини 5 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України.

За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статей 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»,.

Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічного змісту висновку щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

З огляду на викладене вище, суд висновує, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 4-6 статті 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не довів неспівмірність таких витрат.

Судом встановлено, що 25 серпня 2025 року між адвокатом Жабченко Т.М. та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладений договір про надання правничої допомоги № 43453613/1.

До суду надано акт № 2022617981 про підтвердження факту надання правничої допомоги, в якому зазначено які юридичні послуги були надані клієнту, вартість кожної послуги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним розрахунком 3000,00 гривень.

Крім того, до матеріалів справи долучено детальний опис робіт (наданих послуг), який містить відомості щодо обсягу виконаних адвокатом робіт, їх змісту та вартості і за своїм змістом узгоджується з даними, наведеними в акті про підтвердження факту надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що наведений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, об`єктивним та співмірним з ціною позову, а також таким, що не заперечується стороною відповідача, а тому підстави для його зменшення у суду відсутні.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат зі сплати судового збору

Згідно з платіжним дорученням № С3-2767 від 05 грудня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривні.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2442,40 гривні підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2022617981 від 29 січня 2019 року у розмірі 3660 (три тисячі шістсот шістдесят) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок; заборгованості по відсотках 1160 (одна тисяча сто шістдесят) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Відповідач, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: місто Київ, вулиця авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко