Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 635/769/26
Провадження № 2/635/3890/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Загайко Ю.Я.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс»,
представник позивача Матвійок Олена Володимирівна,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ТОВ «Коллект центр», якого в ході розгляду справи замінено його правонаступником ТОВ «Гармонія фінанс», звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором № 77577853 від 05 вересня 2021 року у розмірі 25172,57 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 гривень.
На обґрунтування позову позивач зазначав, що 05 вересня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір № 77577853.
Відповідно до умов договору № 77577853 від 05 вересня 2021 року, позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 8152,00 гривень, що включає в себе кошти, надані позичальнику за основним договором позики, а також додатково надані кошти на підставі укладених між сторонами додаткових угод до договору, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики у розмірі 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до положень договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
27 січня 2022 року було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77577853.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними поговорами до позичальників, в тому числі за поговором № 77577853.
17 квітня 2026 року було укладено договір №17-04/26, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Гармонія фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77577853 від 05 вересня 2021 року.
Отже, у зв`язку з відступленням права вимоги за договором ТОВ «Гармонія фінанс» набув статусу правонаступника у зобов`язанні та є належним позивачем у справі.
У зв`язку з не погашенням відповідачем заборгованості за договором та за процентами, у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 77577853 від 05 вересня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідача, становить 25172,57 гривні, з яких:
- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8152,00 гривні;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16871,38 гривня;
- ?інфляційні збитки 130,43 гривень;
- нараховані 3% річних 18,76 гривень.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Рух справи
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 травня 2026 року задоволено заяву ТОВ «Гармонія фінанс» про залучення правонаступника; залучено до участі у справі правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс».
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача ТОВ «Гармонія фінанс» Матвійчук О.В. у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 05 вересня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77577853.
Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0ljNTk1kqT.
Відповідно до умов договору позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року відповідач отримав кредит у розмірі 8152,00 гривні строком на 14 днів, зі сплатою фіксованої базової процентної ставки 1,99% за день, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі 2,70% за день, про що свідчать дані договору № 77577853 від 05 вересня 2021 року, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 17 договору позики № 77577853 якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений Договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування.
Відповідно до п. 5.2 договору позики № 77577853 позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
За даними довідки АТ «Таскомбанк» № 29045/47.1. від 18 липня 2025 року на картку отримувача № НОМЕР_1 , яка зазначена у договорі позики у реквізитах позичальника ОСОБА_1 , 05 вересня 2021 року о 07:31:47 зараховано 8152,00 гривні, код авторизації 315178, відправник ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
27 січня 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу за № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за договорами позики до боржників, у тому числі за договором № 77577853 від 05 вересня 2021 року до ОСОБА_1 , про що свідчать дані витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 27/01/2022.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року до ОСОБА_1 , про що свідчать дані реєстру боржників до договору № 10-01/2023.
17 квітня 2026 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Гармонія фінанс» було укладено договір №17-04/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» відступило ТОВ «Гармонія фінанс» право вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року до ОСОБА_1 , про що свідчать дані реєстру боржників до договору № 17-04/2026.
За даними розрахунку, долученого до позову, заборгованість відповідача за договором позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року становить 25172,57 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8152,00 гривні, заборгованість за відсотками 16871,38 гривня, інфляційні збитки 130,43 гривень, 3% річних 18,76 гривень.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Договір позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить пункт 20 договору реквізити сторін.
Факт отримання коштів від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у розмірі 8152,00 гривень ОСОБА_1 підтверджується довідкою АТ «Таскомбанк» № 29045/47.1. від 18 липня 2025 року, згідно якої ТОВ " 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" 05 вересня 2021 року о 07:31:47 перерахувало кредитні кошти у сумі 8152,00 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який вказаний відповідачем в кредитному договорі.
Крім того, відповідач жодним чином не спростував факт укладення кредитного договору № 77577853 від 05 вересня 2021 року з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», та надходження коштів на його рахунок.
Отже, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало свої зобов`язання за договором позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року та надало відповідачу грошові кошти в сумі 8152,00 гривень, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, що не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим останній має заборгованість за кредитним договором за основною сумою боргу - 8152,00 гривень.
Щодо стягнення суми заборгованості за відсотками суд зазначає таке
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Щодо нарахування процентів на підставі ст. 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 року у справі за №444/9519/12 (п. 53, 54) та від 04.02.2020 року у справі за №912/1120/16 (п. 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.
Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.
У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі за №444/9519/12 (п. 54) та від 04.02.2020 року у справі за №912/1120/16 (п. 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає.
Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Приписи частини 2 та частини 3 статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити.
Указані висновки викладені в п. 22, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі за №363/1834/17.
У частині 3 статті 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина 3 статті 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.
У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (п. 107 цієї постанови).
Тобто твердження про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
У справі, яка розглядається, під час укладення договору № 77577853 сторони правочину погодили, що кредит в розмірі 8152,00 гривень надається строком на 14 днів з відсотковою ставкою 1,99%. Вказаним договором не передбачено можливості пролонгації кредитного договору, а тому проценти за користування кредитними коштами мають нараховуватись в межах погодженого строку 14 днів.
Нарахування відсотків поза межами строку дії договору є безпідставними, тому суд не вбачає підстав для стягнення відсотків нарахованих після 19 вересня 2021 року.
За таких обставин, суд висновує про необхідність здійснення перерахунку заборгованості за відсотками за договором за № 77577853.
Враховуючи, що тіло кредиту 8152,00 гривень, строк кредитування 14 днів, а погоджена відсоткова ставка 1,99% з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 2271,15 гривня, виходячи з розрахунку: 8152*1,99%*14.
Крім того, суд висновує про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 130,43 гривень та 3% річних у розмірі 18,76 гривень.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року у розмірі 10572,34 гривні, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8152,00 гривні, заборгованість за відсотками 2271,15 гривня, інфляційні збитки 130,43 гривень, 3% річних 18,76 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» суму заборгованості за договором позики № 77577853 від 05 вересня 2021 року у розмірі 10572 (десять тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 34 (тридцять чотири) копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8152 (вісім тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 00 копійок, заборгованість за відсотками 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 15 (п`ятнадцять) копійок, інфляційні збитки 130 (сто тридцять) гривень 43 копійки, 3% річних 18 (вісімнадцять) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс», код ЄДРПОУ 43520773, місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Патріарха Мстислава Скрипника, будинок № 40, офіс № 24.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Бобко
Судове рішення № 137940709, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 03.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/769/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: