Рішення № 13793270, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/308.02.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Будпром»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»

прозобов`язання звільнити приміщення Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін :

від позивача : представник Бойко О.В. (довіреність №74 від 20.01.2011 року)

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпром»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про примусове виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»з займаного ним нежилого приміщення загальною площею 48,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, на третьому поверсі.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням Відповідачем умов договору суборенди нерухомого майна щодо звільнення орендованого приміщення та передачі майна Позивачу по закінченні строку дії договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року порушено провадження у справі №23/3 та призначено її розгляд на 08.02.2011 року.

Представник Позивача до початку розгляду справи по суті подав заяву про зміну предмету позову, тому справа розглядається з урахуванням заяви.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, та надав суду документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвала про порушення провадження у справі відправлена за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01.06.2010 року було укладено договір суборенди нерухомого майна №43/303, відповідно до якого Позивач зобов`язався передати у строкове платне користування нежитлове приміщення, що є частиною центральної будівельної лабораторії загальною площею 48,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, третій поверх, к.303, а Відповідач - прийняти це майно, своєчасно вносити плату за користування та повернути орендоване майно після припинення дії договору.

На виконання пункту 6.2.1 договору №43/303 від 01.06.2010 року Позивачем було передано Відповідачу зазначене майно, що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом передачі нерухомого майна в суборенду від 01.06.2010, копія якого наявна в матеріалах справи (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Розмір орендної плати встановлено пунктом 5.1 договору суборенди №43/303 від 01.06.2010 та змінено пунктом 1.2 додаткової угоди №1 про внесення змін до договору суборенди №43/303 від 01.06.2010р.

Відповідно до пункту 5.4. договору №43/303 від 01.06.2010 року Відповідач зобов’язався щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця сплачувати орендну плату, компенсацію вартості витрат на експлуатацію та утримання орендованого майна. Згідно пункту 5.5 договору №43/303 від 01.06.2010 року, компенсація вартості спожитих Відповідачем комунальних послуг і електроенергії здійснюється Відповідачем не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення місяця, в якому вони були спожиті.

Порядок здійснення платежів передбачено пунктом 5.7 договору №43/303 від 01.06.2010 року відповідно до якого, платежі здійснюються Відповідачем за рахунками, які він має отримувати у Позивача не пізніше 5 числа кожного місяця.

Відповідно до умов договору №43/303 від 01.06.2010 року, протягом трьох банківських днів з дати укладення договору, Відповідач зобов`язався сплатити перший платіж за користування майном та гарантійний платіж.

Відповідач, в порушення умов спірного договору, не розрахувався за орендну плату, спожиту електроенергію, тому станом на день розгляду справи, його заборгованість перед Позивачем по орендній платі становить 27 473,68 грн.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як свідчать матеріали справи, зобов’язання за договором №43/303 від 01.06.2010 року щодо внесення суборендної плати Відповідачем не виконані. Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 27743,68 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також заявлені вимоги про примусове звільнення з приміщення Відповідача, яке є об’єктом суборенди, та зобов’язання повернути вказану площу Позивачу.

Відповідно до частини четвертої статті 284 Господарського кодексу України строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 4.1 договору №43/303 від 01.06.2010 року майно, визначене пунктом 1.2 договору, передається у користування з 01.06.2010 до 31.12.2010 року.

Відповідно до пункту 7.2.16 договору №43/303 від 01.06.2010 року сторонами погоджено обов`язок Відповідача звільнити орендовані приміщення та передати майно Позивачу по закінченні дії договору.

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 договору №43/303 від 01.06.2010 повернення орендованих приміщень Позивачу здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін. Відповідач зобов`язаний не пізніше ніж за два дні до дати закінчення строку дії договору звільнити орендовані приміщення та повідомити Позивача про готовність передати їх Позивачу.

Таким чином, відповідно до умов договору право користування Відповідачем орендованою площею припинилось, у зв’язку із закінченням строку дії договору №43/303 від 01.06.2010 року та строку суборенди.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З припиненням договору оренди Відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням Відповідач не надав, то вимоги Позивача про виселення Відповідача з площі, яка була предметом договору №43/303 від 01.06.2010 року, та зобов’язання повернути вказану площу є обґрунтованими.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, не надав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості, Позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення оплати суми боргу в розмірі 1 443,76 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою, відповідно до статті 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Умовами договору, а саме пунктом 9.2 та пунктом 9.3, сторони погодили, що неналежне виконання Відповідачем обов`язків, дає Позивачу право вимагати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та проценти у розмірі 20 відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Зазначена норма є диспозитивною, тобто законом або договором може бути встановлено інший порядок, у тому числі і строк, для нарахування штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 9.10 договору №43/303 від 01.06.2010, нарахування штрафних санкцій за порушення зобов`язання не обмежуються будь-яким строком та здійснюються до повного виконання стороною порушеного нею зобов`язання.

Суд перевірив розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення пені та вважає його таким, що підлягає задоволенню у розмірі 1443,76 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач в своїх розрахунках визначає станом на 04.06.2010 суму заборгованості 3 467,96 грн., що включає в себе плату за користування орендованими приміщеннями 3 201,00 грн. та компенсацію вартості витрат Позивача на експлуатацію та утримання орендованого майна –266,96 грн., що є невірним, оскільки, пункт 5.5 договору № 43/303 від 01.06.2010 визначає строк розрахунку за спожиті послуги не пізніше 10 днів з моменту закінчення місяця, в якому вони були спожиті.

Враховуючи зазначене, станом на 04.06.2010 у Відповідача відсутня заборгованість щодо витрат на експлуатацію та утримання орендованого майна, а у Позивача, відповідно – підстави для нарахувань інфляційних на вказану суму за вказаний період.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення двадцяти процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі –1 863,83 грн., та - 1020,54 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»(04073, м. Київ, вул. Скляренка, 5, ідентифікаційний код 36187679) звільнити нежитлове приміщення, що є частиною центральної будівельної лабораторії і складається з кімнати №303 загальною площею 48,5 кв.м., яка розташована на 3-му поверсі будівлі №7/1 по вул. Набережна, у м. Вишгороді Вишгородського району Київської області.

3.Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»(04073, м. Київ, вул. Скляренка,5, ідентифікаційний код 36187679) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Будпром»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, ідентифікаційний код 32700067) приміщення, що є частиною центральної будівельної лабораторії і складається з кімнати №303 загальною площею 48,5 кв.м., яка розташована на 3-му поверсі будівлі №7/1 по вул. Набережна у м. Вишгороді Вишгородського району Київської області

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ваян Трейдінг Групп»(04073, м. Київ, вул. Скляренка,5, ідентифікаційний код 36187679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будпром»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна,7/1, ідентифікаційний код 32700067) 27 743, 68 гривень (двадцять сім тисяч сімсот сорок три гривні 68 копійок) основного боргу; 1 443, 76 гривень (одну тисячу чотириста сорок три гривні 76 копійок) пені; 1 863, 83 гривень (одну тисячу вісімсот шістдесят три гривні 83 копійки) двадцяти процентів річних; 1020, 54 (одну тисячу двадцять гривень 54 копійки) інфляційних втрат; 321, 57 гривень (триста двадцять одну гривню 57 копійок) державного митата236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 09.02.2011 року.